Еклезиастул 10
1 Муштеле моарте стрикэ ши акреск унтделемнул негусторулуй де унсорь; тот аша, пуцинэ небуние бируе ынцелепчуня ши слава.
Venenaj muŝoj putrigas kaj haladzigas la oleon de parfumisto; pli ŝatata ol saĝo kaj honoro ofte estas malgranda malsaĝaĵo.
2 Инима ынцелептулуй есте ла дряпта луй, яр инима небунулуй, ла стынга луй.
La koro de saĝulo estas ĉe lia dekstra flanko, kaj la koro de malsaĝulo ĉe lia maldekstra.
3 Ши пе орьче друм ар мерӂе небунул, песте тот ый липсеште минтя ши спуне тутурор кэ есте ун небун!
Kaj eĉ en la vojo, laŭ kiu iras malsaĝulo, mankas al li saĝo, kaj al ĉiu li diras, ke li estas malsaĝulo.
4 Кынд избукнеште ымпотрива та мыния челуй че стэпынеште, ну-ць пэрэси локул, кэч сынӂеле рече те пэзеште де марь пэкате.
Se atakos vin kolero de reganto, ne forlasu vian lokon, ĉar mildeco pardonigas eĉ grandajn krimojn.
5 Есте ун рэу пе каре л-ам вэзут суб соаре, ка о грешялэ каре вине де ла чел че кырмуеште:
Ekzistas malbono, kiun mi vidis sub la suno; ĝi estas kvazaŭ eraro, venanta de la reganto:
6 небуния есте пусэ ын дрегэторий ыналте, яр богаций стау ын локурь де жос.
senscieco estas metata tre alte, kaj la riĉuloj sidas malalte.
7 Ам вэзут робь кэлэрь ши воевозь мергынд пе жос, ка ниште робь.
Mi vidis sklavojn sur ĉevaloj, kaj princojn, irantajn piede, kiel sklavoj.
8 Чине сапэ гроапа алтуя каде ел ын еа ши чине сурпэ ун зид ва фи мушкат де ун шарпе.
Kiu fosas kavon, tiu falos en ĝin; kaj kiu detruas muron, tiun mordos serpento.
9 Чине сфэрымэ петре есте рэнит де еле ши чине деспикэ лемне есте ын примеждие.
Kiu transmovas ŝtonojn, tiu faras al si difekton per streĉo; kaj kiu hakas lignon, tiu sin vundas per ĝi.
10 Кынд се точеште ферул ши рэмыне неаскуцит, требуе сэ-ць ындоешть путериле; де ачея ла избындэ ажунӂь прин ынцелепчуне.
Se malakriĝis la hakilo, kaj oni ne akrigas la tranĉan flankon, oni devas streĉi la fortojn; kaj la ĉefaĵo estas prepari ĉion saĝe.
11 Кынд мушкэ шарпеле фииндкэ н-а фост врэжит, врэжиторул н-аре ничун кыштиг дин мештешугул луй.
Se mordis la serpento sen kuracparolo, tiam jam ne utilas kuracparolanto.
12 Кувинтеле унуй ынцелепт сунт плэкуте, дар бузеле небунулуй ый адук пеиря.
Vortoj el buŝo de saĝulo estas agrablaj, sed la buŝo de malsaĝulo lin mem pereigas.
13 Чел динтый кувынт каре-й есе дин гурэ есте небуние, ши чел дин урмэ есте о небуние ши май ря.
La komenco de la parolo de lia buŝo estas malsaĝaĵo, kaj la fino de lia parolo estas abomeninda sensencaĵo.
14 Небунул спуне о мулциме де ворбе, мэкар кэ омул ну штие че се ва ынтымпла. Ши чине-й ва спуне че ва фи дупэ ел?
Malsaĝulo multe parolas, kvankam homo ne scias, kio estos; kaj kio estos post li? kiu ĉi tion diros al li?
15 Труда небунулуй обосеште пе чел че ну куноаште друмул спре четате.
Penado de malsaĝuloj lacigas ĉiun, kiu ne scias eĉ la vojon al la urbo.
16 Вай де тине, царэ ал кэрей ымпэрат есте ун копил ши ай кэрей воевозь бенкетуеск де диминяцэ!
Ve al vi, ho lando, se via reĝo estas infano kaj viaj princoj manĝas frue!
17 Фериче де тине, царэ ал кэрей ымпэрат есте де ням маре ши ай кэрей воевозь мэнынкэ ла время потривитэ, ка сэ-шь ынтэряскэ путериле, ну ка сэ се дедя ла бецие!
Feliĉa vi estas, ho lando, se via reĝo estas de nobla deveno kaj viaj princoj manĝas en ĝusta tempo, por fortiĝi, ne por festeni!
18 Кынд мыниле сунт ленеше, се ласэ гринда, ши кынд се леневеск мыниле, плоуэ ын касэ.
De mallaboremeco falos la plafono; kaj, se oni mallevas la manojn, tramalsekiĝas la domo.
19 Оспецеле се фак пентру петречере, винул ынвеселеште вяца, яр арӂинтул ле дэ пе тоате.
Por plezuro oni aranĝas festenojn, kaj vino gajigas la vivon, kaj mono respondas por ĉio.
20 Ну блестема пе ымпэрат нич кяр ын гынд ши ну блестема пе чел богат ын одая ын каре те кулчь, кэч с-ар путя ынтымпла ка пасэря черулуй сэ-ць дукэ ворба ши ун сол ынарипат сэ-ць дя пе фацэ ворбеле.
Eĉ en viaj pensoj ne malbenu la reĝon, kaj en via dormoĉambro ne malbenu riĉulon; ĉar birdo ĉiela transportos vian voĉon, kaj flugila estaĵo eldiros vian parolon.
