Деутерономул 22
1 Дакэ везь рэтэчинду-се боул сау оая фрателуй тэу, сэ ну о околешть, чи сэ о адучь ла фрателе тэу.
Коли побачиш вола свого брата або щось із ота́ри, що заблуди́ли, то ти не сховаєшся від них, а конче вернеш їх своєму братові.
2 Дакэ фрателе тэу ну локуеште лынгэ тине ши ну-л куношть, сэ ей добитокул ла тине акасэ ши сэ рэмынэ ла тине пынэ че-л чере фрателе тэу, ши атунч сэ и-л дай.
А якщо брат твій не близьки́й до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до дому свого, і воно буде з тобою, аж поки брат твій не буде шукати його, — і пове́рнеш його йому.
3 Тот аша сэ фачь ши ку мэгарул луй, тот аша сэ фачь ши ку хайна луй ши тот аша сэ фачь ку орьче лукру пердут де ел ши гэсит де тине: сэ ну ле околешть.
І так зробиш ослові його, і так зробиш одежі його, і так зробиш усякій згу́бі брата свого, що згу́блена в нього, а ти зна́йдеш її, — не зможеш ховати її.
4 Дакэ везь мэгарул фрателуй тэу сау боул луй кэзут пе друм, сэ ну-л околешть, чи сэ-л ажуць сэ-л ридиче.
Коли побачиш осла свого брата або вола його, що впали на дорозі, то ти не сховаєшся від них, — конче піді́ймеш їх ра́зом із ним.
5 Фемея сэ ну поарте ымбрэкэминте бэрбэтяскэ, ши бэрбатул сэ ну се ымбраче ку хайне фемеешть, кэч орьчине фаче лукруриле ачестя есте о урычуне ынаинтя Домнулуй Думнезеулуй тэу.
Не буде чоловіча річ на жінці, а мужчи́на не зодягне́ жіночої одежі, бо кожен, хто чинить це, — огида він для Господа, Бога свого.
6 Дакэ ынтылнешть пе друм ун куйб де пасэре, ынтр-ун копак сау пе пэмынт, ку пуй сау оуэ ши мама лор шезынд песте пуй сау песте оуэ, сэ ну ей ши пе мамэ, ши пе пуий ей,
Коли спіткається на дорозі пташи́не кубло перед тобою на якомубудь дереві чи на землі з пташеня́тами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не ві́зьмеш тієї матері з дітьми, —
7 чи сэ дай друмул мамей ши сэ ну ей декыт пуий, ка сэ фий феричит ши сэ ай зиле мулте.
конче відпустиш ту матір, а дітей ві́зьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні.
8 Кынд зидешть о касэ ноуэ, сэ-ць фачь ун пэлимар ымпрежурул акоперишулуй, ка сэ ну адучь винэ де сынӂе асупра касей тале, дакэ с-ар ынтымпла сэ кадэ чинева де пе еа.
Коли збудуєш нови́й дім, то зробиш пору́ччя для да́ху свого, і не напровадиш крови на дім свій, коли спаде з нього хтось.
9 Сэ ну семень ын вия та доуэ фелурь де семинце, ка ну кумва сэ ынтинезь ши родул семинцей пе каре ай семэнат-о, ши родул вией.
Не будеш засівати свого виноградника подвійним насінням, щоб не зробити заклятим усе насіння: і що засієш, і врожай виноградинка.
10 Сэ ну арь ку ун боу ши ун мэгар ынжугаць ымпреунэ.
Не будеш орати волом і ослом ра́зом.
11 Сэ ну порць о хайнэ цесутэ дин фелурите фире, дин лынэ ши ин уните ымпреунэ.
Не одягнеш одежі з двійно́го матеріялу, — з вовни й льо́ну ра́зом.
12 Сэ фачь чукурь ла челе патру колцурь але хайней ку каре те вей ынвели.
Поро́биш собі кута́си на чотирьох края́х свого покриття, що ним покриваєшся.
13 Дакэ ун ом каре шь-а луат о невастэ ши с-а ымпреунат ку еа о урэште,
Коли хто ві́зьме жінку, і вві́йде до неї, але потім знена́видить її,
14 апой о ынвинуеште де лукрурь нелеӂюите ши-й скоате нуме рэу, зикынд: ‘Ам луат пе фемея ачаста, м-ам апропият де еа ши н-ам гэсит-о фечоарэ’,
і зводитиме на неї ганьбли́ві слова́, і пустить про неї неславу та й скаже: „Жінку цю взяв я, і збли́зився з нею, та не знайшов у неї діво́цтва“,
15 атунч татэл ши мама фетей сэ я семнеле фечорией ей ши сэ ле адукэ ынаинтя бэтрынилор четэций, ла поартэ.
то ві́зьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказа діво́цтва тієї ді́вчини до старши́х міста, до брами.
16 Татэл фетей сэ спунэ бэтрынилор: ‘Ам дат пе фийкэ-мя де невастэ омулуй ачестуя, ши ел а ынчепут с-о ураскэ;
І скаже батько тієї ді́вчини до старши́х: „Я дав тому чоловікові дочку́ свою за жінку, та він знена́видів її.
17 акум о ынвинуеште де лукрурь нелеӂюите, зикынд: «Н-ам гэсит фечоарэ пе фийкэ-та.» Дар ятэ семнеле фечорией фетей меле.’ Ши сэ десфакэ хайна ей ынаинтя бэтрынилор четэций.
І ось він зводить на неї ганьбли́ві слова, говорячи: „Я не знайшов у твоєї дочки́ діво́цтва“, а оце знаки дівоцтва моєї дочки“. І розтягнуть одежу перед старши́ми міста.
18 Бэтрыний четэций сэ я атунч пе омул ачела ши сэ-л педепсяскэ
А старші́ того міста ві́зьмуть того чоловіка, та й покарають його,
19 ши, пентру кэ а скос нуме рэу уней фечоаре дин Исраел, сэ-л осындяскэ ла о глоабэ де о сутэ де сикли де арӂинт, пе каре сэ-й дя татэлуй фетей. Еа сэ рэмынэ неваста луй, ши ел ну ва путя с-о гоняскэ тоатэ вяца луй.
і накладуть на нього пеню́, сто шеклів срібла, — і дадуть батькові тієї дівчини, — бо він пустив неславу на Ізраїлеву ді́вчину, а вона буде йому за жінку, — він не зможе відпустити її по всі свої дні.
20 Дар дакэ фаптул есте адевэрат, дакэ фата ну с-а гэсит фечоарэ,
А якщо правдою було́ це слово, — не зна́йдене було діво́цтво в тієї дівчини, —
21 сэ скоатэ пе фатэ ла уша касей татэлуй ей, сэ фие учисэ ку петре де оамений дин четате ши сэ моарэ, пентру кэ а сэвыршит о мишелие ын Исраел, курвинд ын каса татэлуй ей. Сэ курэцешть астфел рэул дин мижлокул тэу.
то приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, — і вона помре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневі́рення дому батька свого, — і вигубиш зло з-посеред себе.
22 Дакэ се ва гэси ун бэрбат кулкат ку о фемее мэритатэ, сэ моарэ амындой: ши бэрбатул каре с-а кулкат ку фемея, ши фемея. Сэ курэцешть астфел рэул дин мижлокул луй Исраел.
Коли буде зна́йдений хто, що лежить із замі́жньою жінкою, то помруть вони обо́є, — той чоловік, що лежав із жінкою, і та жінка, і вигубиш зло з Ізраїля.
23 Дакэ о фатэ фечоарэ есте логодитэ ши о ынтылнеште ун ом ын четате ши се кулкэ ку еа,
Коли ді́вчина буде зару́чена чоловікові, і спіткає її хто в місті, і ляже з нею,
24 сэ-й адучець пе амындой ла поарта четэций, сэ-й учидець ку петре ши сэ моарэ амындой: фата пентру кэ н-а ципат ын четате ши омул пентру кэ а нечинстит пе неваста апроапелуй сэу. Сэ курэцешть астфел рэул дин мижлокул тэу.
то виведете їх обох до брами того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, — ту дівчину за те, що не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього, і вигубиш зло серед себе.
25 Дар дакэ омул ачела ынтылнеште ын кымп пе фата логодитэ, о апукэ ку сила ши се кулкэ ку еа, нумай омул каре с-а кулкат ку еа сэ фие педепсит ку моартя.
А як хто на полі спітка́є зару́чену дівчину, і схо́пить її та й ляже з нею, то помре той чоловік, що ліг із нею, він сам,
26 Фетей сэ ну-й фачь нимик; еа ну есте виноватэ де о нелеӂюире вредникэ де педяпса ку моартя, кэч е ка ши ку ун ом каре се арункэ асупра апроапелуй луй ши-л омоарэ.
а тій дівчині не зробиш нічо́го, — нема тій дівчині смерте́льного гріха́, бо це таке, як повстане хто на свого ближнього й уб'є його, така це річ.
27 Фата логодитэ пе каре а ынтылнит-о омул ачела пе кымп а путут сэ стриӂе фэрэ сэ фие чинева сэ-й сарэ ын ажутор.
Бо в полі він спіткав її, — кричала та зару́чена дівчина, та не було кому врятувати її.
28 Дакэ ун ом ынтылнеште о фатэ фечоарэ нелогодитэ, о апукэ ку сила ши се кулкэ ку еа ши се ынтымплэ сэ фие приншь,
Коли хто спіткає дівчину, що не була зару́чена, і схо́пить її, і ляже з нею, і застануть їх,
29 омул каре с-а кулкат ку еа сэ дя татэлуй фетей чинчзечь де сикли де арӂинт ши, пентру кэ а нечинстит-о, с-о я де невастэ ши ну ва путя с-о гоняскэ тоатэ вяца луй.
то той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п'ятдеся́т шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те, що збезчестив її, — не зможе він відпустити її по всі свої дні.
30 Нимень сэ ну я пе неваста татэлуй сэу ши нич сэ ну ридиче ынвелитоаря татэлуй сэу.
Ніхто не ві́зьме жінки свого батька, і не відкриє подо́лка одежі ба́тька свого́.
