Деутерономул 20
1 Кынд вей мерӂе ла рэзбой ымпотрива врэжмашилор тэй ши вей ведя кай ши каре ши ун попор май маре ла нумэр декыт тине, сэ ну те темь де ей, кэч Домнул Думнезеул тэу, каре те-а скос дин цара Еӂиптулуй, есте ку тине.
Коли ти вийдеш на війну проти свого ворога, та побачиш коні й вози, та народ, численніший від тебе, то не будеш боятися їх, бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю.
2 Ла апропиеря луптей, преотул сэ винэ ши сэ ворбяскэ попорулуй.
І станеться, коли ви приступите до бо́ю, то піді́йде священик і буде промовляти до народу,
3 Сэ ле спунэ: ‘Аскултэ, Исраеле! Вой астэзь сунтець апроапе де луптэ ымпотрива врэжмашилор воштри. Сэ ну ви се тулбуре инима, фиць фэрэ тямэ, ну вэ ынспэймынтаць, ну вэ ынгрозиць динаинтя лор.
та й скаже до них: „Слухай, Ізраїлю, ви приступаєте сьогодні до бо́ю проти ваших ворогів. Нехай не зм'якне серце ваше, — не бійтеся, і не страшіться, і не лякайтеся їх,
4 Кэч Домнул Думнезеул востру мерӂе ку вой, ка сэ батэ пе врэжмаший воштри, ка сэ вэ мынтуяскэ.’
бо Господь, Бог ваш, Він Той, що йде з вами воювати для вас з вашими ворогами, щоб спасти вас!“
5 Май-марий оштирий сэ ворбяскэ апой попорулуй ши сэ зикэ: ‘Чине а зидит о касэ ноуэ ши ну с-а ашезат ынкэ ын еа сэ плече ши сэ се ынтоаркэ акасэ, ка сэ ну моарэ ын луптэ ши сэ се ашезе алтул ын еа.
А урядники будуть промовляти до народу, говорячи: „Хто є тут такий, що збудував нови́й дім, та не справив обряду поно́вин? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не справив на ньому обряду поно́вин.
6 Чине а сэдит о вие ши н-а мынкат ынкэ дин еа сэ плече ши сэ се ынтоаркэ акасэ, ка сэ ну моарэ ын луптэ ши сэ мэнынче алтул дин еа.
І хто є тут такий, що засадив виноградинка та не користався ним? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не скористався ним.
7 Чине с-а логодит ку о фемее ши н-а луат-о ынкэ сэ плече ши сэ се ынтоаркэ акасэ, ка сэ ну моарэ ын луптэ ши с-о я алтул.’
А хто є тут такий, що засватав жінку, та не взяв її? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не взяв її“.
8 Май-марий оштирий сэ ворбяскэ май департе попорулуй ши сэ спунэ: ‘Чине есте фрикос ши слаб ла инимэ сэ плече ши сэ се ынтоаркэ акасэ, ка сэ ну ынмоае инима фрацилор луй.’
І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: „Хто є тут такий, що лякли́вий та м'якосе́рдий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розсла́бив він серця́ братів своїх, як є серце його“.
9 Дупэ че май-марий оштирий вор испрэви де ворбит попорулуй, сэ ашезе пе кэпетенииле оштирий ын фрунтя попорулуй.
І станеться, коли урядники закінча́ть промовляти до народу, то призначать зверхників для військо́вих відділів на чоло́ народу.
10 Кынд те вей апропия де о четате ка сэ те баць ымпотрива ей, с-о ымбий ку паче.
Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир.
11 Дакэ примеште пачя ши-ць дескиде порциле, тот попорул каре се ва афла ын еа сэ-ць дя бир ши сэ-ць фие супус.
І станеться, якщо воно відповість тобі: „Мир“, і відчинить браму тобі, то ввесь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину, і буде служити тобі.
12 Дакэ ну примеште пачя ку тине ши вря сэ факэ рэзбой ку тине, атунч с-о ымпресорь.
А якщо воно не зами́рить з тобою, і буде прова́дити з тобою війну, то обло́жиш його.
13 Ши, дупэ че Домнул Думнезеул тэу о ва да ын мыниле тале, сэ тречь прин аскуцишул сабией пе тоць чей де парте бэрбэтяскэ.
І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш усю чоловічу стать його вістрям меча.
14 Дар сэ ей пентру тине невестеле, копиий, вителе ши тот че ва май фи ын четате, тоатэ прада, ши сэ мэнынчь тоатэ прада врэжмашилор тэй пе каре ци-й ва да ын мынэ Домнул Думнезеул тэу.
Тільки жіно́к, і дітей, і худобу, і все, що буде в тім місті, всю здо́бич його забере́ш собі, і будеш ти їсти здо́бич ворогів своїх, що дав тобі Господь, Бог твій.
15 Аша сэ фачь ку тоате четэциле каре вор фи фоарте департе де тине ши каре ну фак парте дин четэциле нямурилор ачестора.
Так ти зробиш усім містам, дуже далеким від тебе, що вони не з міст цих народів.
16 Дар ын четэциле попоарелор ачестора, а кэрор царэ ць-о дэ ка моштенире Домнул Думнезеул тэу, сэ ну лашь ку вяцэ нимик каре суфлэ.
Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі,
17 Чи сэ нимичешть ку десэвыршире попоареле ачеля, пе хетиць, пе амориць, пе канааниць, пе ферезиць, пе хевиць ши иебусиць, кум ць-а порунчит Домнул Думнезеул тэу,
бо конче вчиниш їх закляттям: Хіттеянина, і Амореянина, і Ханаанеяннна, і Періззеянина, і Хіввеянина, і Євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій,
18 ка сэ ну вэ ынвеце сэ фачець дупэ тоате урычуниле пе каре ле фак еле пентру думнезеий лор ши сэ пэкэтуиць астфел ымпотрива Домнулуй Думнезеулуй востру.
щоб вони не навчили вас робити такого, як усі їхні гидо́ти, що робили вони богам своїм, бо тоді́ згрішите́ ви перед Господом, Богом своїм.
19 Дакэ вей ымпресура мулте зиле о четате ку каре ешть ын рэзбой, ка с-о кучерешть, помий сэ ну-й стричь, тэинду-й ку секуря; сэ мэнынчь дин ей ши сэ ну-й тай, кэч помул де пе кымп есте оаре ун ом ка сэ фие нимичит прин ымпресураре де тине?
Коли будеш обляга́ти місто багато днів, щоб воювати з ним та щоб здобути його, то не знищиш його де́рева, і не піднесеш сокири на нього, бо з нього ти їстимеш, і його не будеш стинати, бо чи ж пільне де́рево — то чоловік, щоб увійти перед тобою до обложеного міста?
20 Нумай копачий пе каре-й вей шти кэ ну сунт помь бунь де мынкат вей путя сэ-й стричь ши сэ-й тай ши вей путя сэ фачь ку ей ынтэритурь ымпотрива четэций каре есте ын рэзбой ку тине, пынэ ва кэдя.
Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не дерево на їжу, його знищиш та зітне́ш, і будеш будувати з ньо́го речі обляга́ння проти того міста, яке провадить з тобою війну, аж до упадку його.
