< Деутерономул 10 >

1 Ын время ачея, Домнул мь-а зис: ‘Тае доуэ табле де пятрэ ка челе динтый ши суе-те ла Мине, пе мунте; фэ ши ун кивот де лемн.
Того ча́су сказав був до мене Господь: „Ви́теши собі дві камі́нні табли́ці, як перші, та й вийди до Мене на го́ру, і зроби собі дерев'яного ковче́га.
2 Еу вой скрие пе ачесте доуэ табле кувинтеле каре ерау скрисе пе таблеле динтый, пе каре ле-ай сфэрымат, ши сэ ле пуй ын кивот.’
А Я напишу на тих табли́цях слова́, що були на перших табли́цях, які ти побив, і покладеш їх у ковче́зі.“
3 Ам фэкут ун кивот де лемн де салкым, ам тэят доуэ табле де пятрэ ка челе динтый ши м-ам суит пе мунте ку челе доуэ табле ын мынэ.
І зробив я ковче́га з акаці́йного дерева, і витесав я дві камінні табли́ці, як перші, та й зійшов на го́ру, а оби́дві табли́ці в руці моїй.
4 Домнул а скрис пе табле че фусесе скрис пе челе динтый, Челе Зече Порунчь каре вэ фусесерэ спусе пе мунте, дин мижлокул фокулуй, ын зиуа адунэрий, ши Домнул ми ле-а дат.
І Він написав на тих табли́цях, як перше письмо́, Десять Заповідей, що Господь говорив був до вас на горі з сере́дини огню в день зборів. І Господь дав їх мені.
5 М-ам ынторс апой ши м-ам коборыт де пе мунте, ам пус таблеле ын кивотул пе каре-л фэкусем, ши еле ау рэмас аколо, кум ымь порунчисе Домнул.
І обернувся я, та й зійшов із гори, і поклав ті табли́ці, що зробив, до ковче́гу. І були вони там, як наказав був Господь.
6 Копиий луй Исраел ау плекат дин Беерот-Бене-Иаакан ла Мосера. Аколо а мурит Аарон ши а фост ынгропат; Елеазар, фиул луй, й-а урмат ын служба преоцией.
А Ізраїлеві сини рушили з Беероту Яаканових синів до Мосери. Там помер Ааро́н, і був там похо́ваний, а священиком став замість нього його син Елеаза́р.
7 Апой, де аколо ау порнит ла Гудгода ши де ла Гудгода ла Иотбата, царэ унде сунт пырае де апе.
А звідти рушили до Ґудґоди, а з Ґудґоди до Йотвати, до кра́ю водних потоків.
8 Ын время ачея, Домнул а деспэрцит семинция луй Леви ши й-а порунчит сэ дукэ кивотул легэмынтулуй Домнулуй, сэ стя ынаинтя Домнулуй ка сэ-Й служяскэ ши сэ бинекувынтезе попорул ын Нумеле Луй, лукру пе каре л-а фэкут пынэ ын зиуа де азь.
Того ча́су Господь відділив був Левієве пле́м'я, щоб носило ковчега Господнього заповіту, щоб стояло перед Господнім лицем, щоб служило Йому, і щоб благословля́ло Його Йменням аж до цього дня.
9 Де ачея Леви н-аре нич парте де мошие, нич моштенире ку фраций луй: Домнул есте моштениря луй, кум й-а спус Домнул Думнезеул тэу.
Тому́ не було Левієві частки та спа́дку з братами. Господь — Він спа́дщина його, як промовляв був Господь, Бог твій, йому.
10 Еу ам рэмас пе мунте, ка ши май ынаинте, патрузечь де зиле ши патрузечь де нопць. Домнул м-а аскултат ши де дата ачаста; Домнул н-а воит сэ вэ нимичяскэ.
А я стояв на горі, як за тих перших днів, сорок день і сорок ноче́й. І вислухав Господь мене також цього ра́зу, — не захотів Господь погубити тебе.
11 Домнул мь-а зис: ‘Скоалэ-те, ду-те ши мерӂь ын фрунтя попорулуй. Сэ се дукэ сэ я ын стэпынире цара пе каре ам журат пэринцилор лор кэ ле-о вой да.’
І сказав був до мене Господь: „Устань, іди в по́хід перед народом. І вві́йдуть вони, і посядуть той край, що Я присягнув був їхнім батькам дати їм“
12 Акум, Исраеле, че алта чере де ла тине Домнул Думнезеул тэу, декыт сэ те темь де Домнул Думнезеул тэу, сэ умбли ын тоате кэиле Луй, сэ юбешть ши сэ служешть Домнулуй Думнезеулуй тэу дин тоатэ инима та ши дин тот суфлетул тэу,
А тепер, Ізра́їлю, чого жадає від тебе Господь, Бог твій? Тільки того, щоб боятися Господа, Бога твого, ходити всіма́ Його доро́гами, і любити Його, і служити Господе́ві, Богу твоєму, усім серцем своїм і всією душею своєю,
13 сэ пэзешть порунчиле Домнулуй ши леӂиле Луй пе каре ци ле дау астэзь, ка сэ фий феричит?
виконувати заповіді Господа та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було тобі добре.
14 Ятэ, але Домнулуй Думнезеулуй тэу сунт черуриле ши черуриле черурилор, пэмынтул ши тот че купринде ел.
Тож належить Господе́ві, Богу твоєму, небо, і небо небе́с, земля й усе, що на ній.
15 Ши нумай де пэринций тэй С-а алипит Домнул ка сэ-й юбяскэ; ши дупэ ей, пе сэмынца лор, пе вой в-а алес Ел динтре тоате попоареле, кум ведець азь.
Тільки батьків твоїх уподо́бав Господь, щоб любити їх, і вибрав вас, їхнє насіння по них, зо всіх наро́дів, як ба́чиш цього дня.
16 Сэ вэ тэяць дар инима ымпрежур ши сэ ну вэ май ынцепениць гытул.
І ви обріжете кра́йню плоть свого серця, а шиї своєї не зробите більше твердо́ю,
17 Кэч Домнул Думнезеул востру есте Думнезеул думнезеилор, Домнул домнилор, Думнезеул чел маре, путерник ши ынфрикошат, каре ну каутэ ла фаца оаменилор ши ну примеште дарурь;
бо Господь, Бог ваш — Він Бог богі́в і Пан панів, Бог великий, сильний та страшни́й, що не подивиться на обличчя, і пі́дкупу не ві́зьме.
18 каре фаче дрептате орфанулуй ши вэдувей, каре юбеште пе стрэин ши-й дэ хранэ ши ымбрэкэминте.
Він чинить суд сироті та вдові, і любить прихо́дька, щоб дати йому хліба й одежу.
19 Сэ юбиць пе стрэин, кэч ши вой аць фост стрэинь ын цара Еӂиптулуй.
І будете ви любити прихо́дька, бо прихо́дьками були ви самі в єгипетськім кра́ї.
20 Сэ те темь де Домнул Думнезеул тэу, сэ-Й служешть, сэ те алипешть де Ел ши пе Нумеле Луй сэ журь.
Господа, Бога свого, будеш любити, Йому будеш служити, і до Нього будеш горну́тись, а Йменням Його будеш присягати.
21 Ел есте слава та, Ел есте Думнезеул тэу. Ел а фэкут ын мижлокул тэу ачесте лукрурь марь ши грозаве пе каре ци ле-ау вэзут окий.
Він хвала́ твоя, і Він Бог твій, що з тобою зробив був великі та страшні́ діла́, які бачили очі твої.
22 Пэринций тэй с-ау коборыт ын Еӂипт ын нумэр де шаптезечь де иншь; акум Домнул Думнезеул тэу а фэкут дин тине о мулциме ка стелеле черулуй.
Сімдесятьма́ душами зійшли були твої батьки до Єгипту, а тепер, щодо численности, Господь, Бог твій, зробив тебе, як зо́рі на небі!

< Деутерономул 10 >