Даниел 2
1 Ын ал дойля ан ал домнией луй Небукаднецар, Небукаднецар а авут ниште висе. Духул ый ера тулбурат ши й-а перит сомнул.
А за другого року Навуходоносорового царюва́ння присни́лися Навуходоносорові сни. І занепоко́ївся дух його, і сон його утік від нього.
2 Ымпэратул а порунчит сэ кеме пе врэжиторь, пе чититорий ын стеле, пе дескынтэторь ши пе халдеень ка сэ-й спунэ виселе. Ей ау венит ши с-ау ынфэцишат ынаинтя ымпэратулуй.
І сказав цар покли́кати чарівникі́в та заклиначі́в, і чаклуні́в та халде́їв, щоб розповіли́ царе́ві його сни. І вони поприхо́дили, і поставали перед царськи́м обличчям.
3 Ымпэратул ле-а зис: „Ам висат ун вис; духул ымь есте тулбурат ши аш вря сэ штиу висул ачела.”
І сказав до них цар: „Снився мені сон, і занепоко́ївся дух мій, щоб пізнати той сон.“
4 Халдеений ау рэспунс ымпэратулуй ын лимба арамаикэ: „Вешник сэ трэешть, ымпэрате! Спуне робилор тэй висул ши-ць вом арэта тылкуиря луй!”
А халде́ї говорили царе́ві по-араме́йському: „Ца́рю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо ро́зв'язку“.
5 Ымпэратул а луат ярэшь кувынтул ши а зис халдеенилор: „Мь-а скэпат дин минте лукрул ачела. Дакэ ну-мь вець фаче куноскуте висул ши тылкуиря луй, вець фи фэкуць букэць ши каселе воастре вор фи префэкуте ынтр-ун морман де мурдэрий.
Цар відповів та й сказав до халдеїв: „Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте́ мені сна та його ро́зв'язку, будете почетверто́вані, а ваші доми обе́рнуться в руїни.
6 Дар, дакэ-мь вець спуне висул ши тылкуиря луй, вець прими де ла мине дарурь ши рэсплэтирь ши маре чинсте. Де ачея, спунеци-мь висул ши тэлмэчиря луй!”
А якщо ви розповісте́ сон та його ро́зв'язку, оде́ржите від мене да́ри й нагоро́ду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його ро́зв'язку“.
7 Ей ау рэспунс а доуа оарэ: „Сэ спунэ ымпэратул робилор сэй висул, ши и-л вом тэлмэчи!”
Вони відповіли́ вдруге та й сказали: „Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'я́вимо ро́зв'язку“.
8 Ымпэратул а луат ярэшь кувынтул ши а зис: „Вэд, ку адевэрат, кэ воиць сэ кыштигаць време, пентру кэ ведець кэ лукрул мь-а скэпат дин минте.
Цар відповів та й сказав: „Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкли́чне.
9 Дакэ деч ну-мь вець спуне висул, вэ аштяптэ пе тоць ачеяшь соартэ, фииндкэ врець сэ вэ ынцелеӂець ка сэ-мь спунець минчунь ши неадевэрурь пынэ се вор скимба времуриле. Де ачея, спунеци-мь висул, ка сэ штиу дакэ сунтець ын старе сэ ми-л ши тылкуиць!”
Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас за́дум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж по́ки змі́ниться час. Тому́ розкажіть мені сон, і я пізнаю, що́ ви об'явите мені, і його ро́зв'язку“.
10 Халдеений ау рэспунс ымпэратулуй: „Ну есте нимень пе пэмынт каре сэ поатэ спуне че чере ымпэратул; де ачея ничодатэ ничун ымпэрат, орькыт де маре ши путерник ар фи фост, н-а черут аша чева де ла ничун врэжитор, чититор ын стеле сау халдеян!
Халдеї відповіли́ перед царем та й сказали: „Нема на суходо́лі люди́ни, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівни́й цар не питався такої речі від жодного чарівника́ й заклинача́ та халде́я.
11 Че чере ымпэратул есте греу; ну есте нимень каре сэ спунэ лукрул ачеста ымпэратулуй, афарэ де зей, а кэрор локуинцэ ну есте принтре муриторь!”
А справа, про яку питається цар, тяжка́, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богі́в, що не мають своїх ме́шкань ра́зом із тілом“.
12 Ла аузул ачестор кувинте, ымпэратул с-а мыният ши с-а супэрат фоарте таре. А порунчит сэ пярдэ пе тоць ынцелепций Бабилонулуй.
За це цар розгнівався, та сильно розпі́нився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреці́в.
13 Хотэрыря ешисе, ынцелепций ынчепусерэ сэ фие оморыць ши кэутау ши пе Даниел ши пе товарэший луй ка сэ-й пярдэ.
І вийшов нака́з, і вбивали мудреці́в, і шукано Даниїла та його товариші́в, щоб повбива́ти.
14 Атунч, Даниел а ворбит ку минте ши ку жудекатэ луй Ариок, кэпетения стрэжерилор ымпэратулуй, каре ешисе сэ омоаре пе ынцелепций Бабилонулуй.
Того ча́су Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царсько́ї сторожі, що вийшов був побива́ти вавилонських мудреці́в.
15 А луат кувынтул ши а зис луй Ариок, кэпитанул ымпэратулуй: „Пентру че а дат ымпэратул о порункэ атыт де аспрэ?” Ариок а спус луй Даниел кум стау лукруриле.
Він заговорив та й сказав Арйохові, царсько́му владиці: „Чому́ такий жорстокий нака́з від царя?“Тоді Арйо́х розповів Даниїлові справу.
16 Ши Даниел с-а дус ла ымпэрат ши л-а ругат сэ-й дя време ка сэ дя ымпэратулуй тылкуиря.
І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому ча́су, і він об'явить цареві ро́зв'язку сна.
17 Апой Даниел с-а дус ын каса луй ши а спус деспре лукрул ачеста товарэшилор сэй Ханания, Мишаел ши Азария,
Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідо́мив про справу товариші́в своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,
18 ругынду-й сэ чарэ ындураря Думнезеулуй черурилор пентру ачастэ тайнэ, ка сэ ну пярэ Даниел ши товарэший сэй одатэ ку чейлалць ынцелепць ай Бабилонулуй.
щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємни́цю, щоб не вигубили Даниїла та товариші́в його ра́зом з рештою вавилонських мудреці́в.
19 Дупэ ачея и с-а дескоперит луй Даниел тайна ынтр-о ведение ын тимпул нопций. Ши Даниел а бинекувынтат пе Думнезеул черурилор.
Тоді Даниїлові відкрита була таємни́ця в нічно́му виді́нні, і Даниїл просла́вив Небесного Бога.
20 Даниел а луат кувынтул ши а зис: „Бинекувынтат сэ фие Нумеле луй Думнезеу, дин вешничие ын вешничие! Але Луй сунт ынцелепчуня ши путеря.
Даниїл заговорив та й сказав: „Нехай буде благослове́нне Боже Ім'я́ від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.
21 Ел скимбэ времуриле ши ымпрежурэриле; Ел рэстоарнэ ши пуне пе ымпэраць; Ел дэ ынцелепчуне ынцелепцилор ши причепере челор причепуць!
І Він зміняє часи́ та по́ри року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізна́ння розумним.
22 Ел дескоперэ че есте адынк ши аскунс; Ел штие че есте ын ынтунерик ши ла Ел локуеште лумина.
Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в те́мряві, а світло спочиває з Ним.
23 Пе Тине, Думнезеул пэринцилор мей, Те слэвеск ши Те лауд кэ мь-ай дат ынцелепчуне ши путере ши мь-ай фэкут куноскут че Ць-ам черут ной, кэч не-ай дескоперит тайна ымпэратулуй!”
Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та сла́влю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкри́в мені, що я від Тебе просив, — бо Ти відкрив нам справу царе́ву“.
24 Дупэ ачея, Даниел с-а дус ла Ариок, кэруя ый порунчисе ымпэратул сэ пярдэ пе ынцелепций Бабилонулуй; с-а дус ши й-а ворбит аша: „Ну перде пе ынцелепций Бабилонулуй! Ду-мэ ынаинтя ымпэратулуй ши вой да ымпэратулуй тылкуиря!”
Пото́му Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призна́чив ви́губити вавилонських мудреці́в. Пішов він та й так йому сказав: „Не губи вавилонських мудреці́в! Заведи мене перед царя, — і я об'явлю́ цареві ро́зв'язку сна “.
25 Ариок а дус деграбэ пе Даниел ынаинтя ымпэратулуй ши й-а ворбит аша: „Ам гэсит ынтре принший де рэзбой ай луй Иуда ун ом каре ва да ымпэратулуй тылкуиря!”
Тоді Арйо́х негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: „Знайшов я мужа з синів Юдиного вигна́ння, що об'я́вить царе́ві ро́зв'язку сна “.
26 Ымпэратул а луат кувынтул ши а зис луй Даниел, каре се нумя Белтшацар: „Ешть ту ын старе сэ-мь спуй висул пе каре л-ам висат ши тылкуиря луй?”
Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було йме́ння Валтаса́р: „Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його ро́зв'язку?“
27 Даниел а рэспунс ынаинтя ымпэратулуй ши а зис: „Че чере ымпэратул есте о тайнэ пе каре ынцелепций, чититорий ын стеле, врэжиторий ши гичиторий ну сунт ын старе с-о дескопере ымпэратулуй.
Даниїл відповів перед царем та й сказав: „Таємни́ці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці́, ані заклиначі́, ані чарівники́, ані віщуни́.
28 Дар есте ын черурь ун Думнезеу каре дескоперэ тайнеле ши каре фаче куноскут ымпэратулуй Небукаднецар че се ва ынтымпла ын времуриле де пе урмэ. Ятэ висул тэу ши веденииле пе каре ле-ай авут ын патул тэу.
Але є на небеса́х Бог, що відкриває таємниці, і Він завідо́мив царя Навуходоно́сора про те, що́ бу́де в кінці днів. Твій сон та виді́ння твоєї голови на ложі твоїм — оце вони:
29 Ын патул тэу, ымпэрате, ць-ау венит ын минте гындурь ку привире ла челе че вор фи дупэ ачесте времурь, ши Чел че дескоперэ тайнеле ць-а фэкут куноскут че се ва ынтымпла.
Тобі, ца́рю, прихо́дили на ложе твоє думки́ твої про те, що́ буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що́ буде.
30 Ынсэ, дакэ ми с-а дескоперит тайна ачаста, ну ынсямнэ кэ есте ын мине о ынцелепчуне май маре декыт а тутурор челор вий, чи пентру ка сэ се дя ымпэратулуй тылкуиря ей ши сэ афли че-ць дореште инима сэ штий.
А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити царе́ві роз́в'язку, і ти пізна́єш думки́ свого серця.
31 Ту, ымпэрате, те уйтай ши ятэ кэ ай вэзут ун кип маре. Кипул ачеста ера фоарте маре ши де о стрэлучире немайпоменитэ. Стэтя ын пичоаре ынаинтя та ши ынфэцишаря луй ера ынфрикошэтоаре.
Ти, ца́рю, бачив, аж ось один великий бовва́н, — бовван цей величе́зний, а блиск його дуже си́льний; він стояв перед тобою, а ви́гляд його був страшни́й.
32 Капул кипулуй ачестуя ера де аур курат; пептул ши брацеле ый ерау де арӂинт; пынтечеле ши коапселе ый ерау де арамэ;
Цей бовва́н такий: голова його — з чистого золота, груди його та раме́на його — зо срі́бла, нутро́ його та стегно́ його — з міді,
33 флуереле пичоарелор, де фер; пичоареле, парте де фер ши парте де лут.
голі́нки його — з заліза, но́ги його — частинно з заліза, а частинно з глини.
34 Ту те уйтай ла ел, ши с-а дезлипит о пятрэ фэрэ ажуторул вреуней мынь, а избит пичоареле де фер ши де лут але кипулуй ши ле-а фэкут букэць.
Ти бачив, аж ось одірва́вся камінь сам, не через ру́ки, і вдарив бовва́на по нога́х його, що з заліза та з глини, — і розторо́щив їх.
35 Атунч, ферул, лутул, арама, арӂинтул ши аурул с-ау сфэрымат ымпреунэ ши с-ау фэкут ка плява дин арие вара; ле-а луат вынтул ши нич урмэ ну с-а май гэсит дин еле. Дар пятра каре сфэрымасе кипул с-а фэкут ун мунте маре ши а умплут тот пэмынтул.
Того ча́су розторо́щилося, як одне, — залізо, глина, мідь, срі́бло та золото, і вони стали, немов та поло́ва з то́ку жнив, а вітер їх розві́яв, і не знайшлося по них жодного слі́ду; а камінь, що вдарив того бовва́на, став великою горою, і напо́внив усю землю.
36 Ятэ висул. Акум ый вом спуне ши тылкуиря ынаинтя ымпэратулуй.
Оце той сон, а його ро́зв'язку зараз скажемо перед царем.
37 Ту, ымпэрате, ешть ымпэратул ымпэрацилор, кэч Думнезеул черурилор ць-а дат ымпэрэцие, путере, богэцие ши славэ.
Ти, ца́рю, цар над царя́ми, якому Небесний Бог дав царство, вла́ду й міць та славу.
38 Ел ць-а дат ын мынь, орьунде локуеск ей, пе копиий оаменилор, фяреле кымпулуй ши пэсэриле черулуй ши те-а фэкут стэпын песте тоате ачестя: ту ешть капул де аур!
І скрізь, де ме́шкають лю́дські сини, польова́ звірина́ та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пану́ючим над усіма́ ними. Ти — голова, що з золота.
39 Дупэ тине, се ва ридика о алтэ ымпэрэцие, май неынсемнатэ декыт а та; апой о а трея ымпэрэцие, каре ва фи де арамэ ши каре ва стэпыни песте тот пэмынтул.
А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.
40 Ва фи о а патра ымпэрэцие, таре ка ферул; дупэ кум ферул сфэрымэ ши рупе тотул, ши еа ва сфэрыма ши ва рупе тотул, ка ферул каре фаче тотул букэць.
А царство четверте буде си́льне, як залізо, бо залізо товче́ й розбиває все, так і воно стовче́ й розі́б'є, як залізо, що все розбиває.
41 Ши, дупэ кум ай вэзут пичоареле ши деӂетеле пичоарелор парте де лут де олар ши парте де фер, тот аша ши ымпэрэция ачаста ва фи ымпэрцитэ, дар ва рэмыне ын еа чева дин тэрия ферулуй, токмай аша кум ай вэзут ферул аместекат ку лутул.
А що ти бачив но́ги та па́льці частинно з ганча́рської глини, частинно з заліза, то це буде поді́лене царство, і в ньому бу́де трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейко́ю глиною.
42 Ши, дупэ кум деӂетеле де ла пичоаре ерау парте де фер ши парте де лут, тот аша ши ымпэрэция ачаста ва фи ын парте таре ши ын парте плэпындэ.
А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде си́льна, а частина буде ламли́ва.
43 Дакэ ай вэзут ферул аместекат ку лутул, ынсямнэ кэ се вор аместека прин легэтурь оменешть де кэсэторие, дар ну вор фи липиць унул де алтул, дупэ кум ферул ну се поате уни ку лутул.
А що бачив ти залізо, змішане з глейко́ю глиною, то вони змішані бу́дуть лю́дським насінням, а не будуть приляга́ти одне до о́дного, як залізо не змішується з глиною.
44 Дар, ын время ачестор ымпэраць, Думнезеул черурилор ва ридика о ымпэрэцие каре ну ва фи нимичитэ ничодатэ ши каре ну ва трече суб стэпыниря унуй алт попор. Еа ва сфэрыма ши ва нимичи тоате ачеле ымпэрэций ши еа ынсэшь ва дэйнуи вешник.
А за днів тих царів Небесний Бог поставить ца́рство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде ві́ддане іншому наро́дові. Воно потовче́ й покінчи́ть усі ті царства, а само буде стояти навіки.
45 Ачаста ынсямнэ пятра пе каре ай вэзут-о дезлипинду-се дин мунте фэрэ ажуторул вреуней мынь ши каре а сфэрымат ферул, арама, лутул, арӂинтул ши аурул. Думнезеул чел маре а фэкут деч куноскут ымпэратулуй че аре сэ се ынтымпле дупэ ачаста. Висул есте адевэрат ши тылкуиря луй есте темейникэ.”
Бо ти бачив, що з гори відірва́вся камінь сам, не руками, і пото́вк залізо, мідь, гли́ну, срі́бло та золото. Великий Бог об'явив царе́ві те, що станеться по́тім. А сон цей певний, і певна його ро́зв'язка!“
46 Атунч, ымпэратул Небукаднецар а кэзут ку фаца ла пэмынт ши с-а ынкинат ынаинтя луй Даниел ши а порунчит сэ и се адукэ жертфе де мынкаре ши миресме.
Тоді цар Навуходоно́сор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав прино́сити йому хлі́бну жертву та лю́бі па́хощі!
47 Ымпэратул а ворбит луй Даниел ши а зис: „Ку адевэрат, Думнезеул востру есте Думнезеул думнезеилор ши Домнул ымпэрацилор ши Ел дескоперэ тайнеле, фииндкэ ай путут сэ дескоперь тайна ачаста!”
Цар відповів Даниїлові та й сказав: „Направду, що ваш Бог — це Бог над бога́ми та Пан над царя́ми, і Він відкриває таємни́ці, коли міг ти відкрити оцю таємни́цю!“
48 Апой, ымпэратул а ынэлцат пе Даниел ши й-а дат дарурь мулте ши богате; й-а дат стэпынире песте тот цинутул Бабилонулуй ши л-а пус ка чя май ыналтэ кэпетение а тутурор ынцелепцилор Бабилонулуй.
Тоді цар звели́чив Даниїла, і дав йому числе́нні дару́нки, і вчинив його паном над усім вавилонським кра́єм, і великим провіднико́м над усіма вавилонськими мудреця́ми.
49 Даниел а ругат пе ымпэрат сэ дя грижа требурилор цинутулуй Бабилонулуй ын мына луй Шадрак, Мешак ши Абед-Него. Даниел ынсэ а рэмас ла куртя ымпэратулуй.
А Даниїл просив від царя, і він призна́чив над справами вавилонського кра́ю Шадра́ха, Меша́ха та Авед-Не́ґо, а Даниїл був при царсько́му дворі́.
