Амос 9
1 Ам вэзут пе Домнул стынд пе алтар. Ши а зис: „Ловеште прагул де сус ал порций, ка сэ се кутремуре ушорий, ши сфэрымэ-й песте капетеле лор, але тутурор. Рэмэшица лор ынсэ о вой перде ку сабия, аша кэ ничунул дин ей ну ва путя сэ скапе фуӂинд ши ничунул дин чей че вор скэпа ну ва скэпа.
Я бачив Господа, що стояв над же́ртівником, і Він сказав: Удар но по ма́ковиці цих воріт, щоб затрясли́ся поро́ги, і порозбивай їх на всіх їхніх го́ловах, а їхній останок заб'ю́ Я мечем. Не втече їм втіка́ч, і гоне́ць не врятується в них!
2 Де ар пэтрунде кяр пынэ ын Локуинца морцилор, ши де аколо ый ва смулӂе мына Мя; де с-ар суи кяр ын черурь, ши де аколо ый вой коборы. (Sheol h7585)
Якщо б закопа́лись вони до шео́лу, то й звідти рука Моя їх забере́, і якщо б підняли́ся на небо, то й звідти їх ски́ну! (Sheol h7585)
3 Де с-ар аскунде кяр пе вырфул Кармелулуй, ши аколо ый вой кэута ши-й вой луа; де с-ар аскунде де привириле Меле кяр ын фундул мэрий, ши аколо вой порунчи шарпелуй сэ-й муште.
А якщо б похова́лись вони на верхови́ні Карме́лу, — звідти ви́шукаю й заберу́ їх, а якщо на дні моря вони похова́ються з-перед очей Моїх, то й там Я гадюці звелю́, — і вона їх покуса́є!
4 Де ар мерӂе ын робие кяр ынаинтя врэжмашилор лор, ши аколо вой порунчи сабией сэ-й пярдэ; вой пуне астфел окий пе ей ка сэ ле фак рэу, ну бине.”
А якщо вони пі́дуть в поло́н перед своїми ворогами, то й там накажу́ Я мече́ві — і він їх повбиває, і на них Я зверну́ Своє око на зле, а не на добре.
5 Домнул Думнезеул оштирилор атинӂе пэмынтул ши се топеште ши тоць локуиторий луй желеск. Се ыналцэ ка рыул Нил ши се кобоарэ ка рыул Еӂиптулуй.
Бо коли Господь Бог Савао́т доторкне́ться землі, то розта́не вона, і в жало́бу впаду́ть всі мешка́нці її. І вся вона вийде, немов та Ріка́, і мов рі́чка Єгипту обни́зиться.
6 Ел Шь-а зидит кэмара ын черурь, Шь-а ынтемеят болта дясупра пэмынтулуй; кямэ апеле мэрий ши ле варсэ пе фаца пэмынтулуй. Домнул есте Нумеле Луй!
Він будує на небі черто́ги Свої, а Свій небозвід закла́в над землею, воду мо́рську Він кличе, і виливає її на пове́рхню землі, — Госпо́дь Йому Йме́ння!
7 „Ну сунтець вой оаре пентру Мине ка ши копиий етиопенилор, копий ай луй Исраел?”, зиче Домнул. „Н-ам скос Еу пе Исраел дин цара Еӂиптулуй ка ши пе филистень дин Кафтор ши пе сириень дин Кир?
Хіба ж ви, Ізраїлеві сини, Мені не такі, як сини етіо́плян? говорить Господь. Хіба ж не Ізраїля вивів Я з кра́ю єгипетського, а филисти́млян з Кафто́ру, а Ара́ма із Кі́ру?
8 Ятэ, Домнул Думнезеу аре окий пирониць песте ымпэрэция ачаста виноватэ, ка с-о нимическ де пе фаца пэмынтулуй; тотушь ну вой нимичи де тот каса луй Иаков”, зиче Домнул.
Ось очі Господа Бога на грішне це царство, — і з пове́рхні землі його вигублю, та вигу́блюючи, не погублю́ дому Якового, говорить Господь.
9 „Кэч, ятэ, вой порунчи ши вой вынтура каса луй Исраел ынтре тоате нямуриле, кум се вынтурэ ку чурул, фэрэ сэ кадэ ун сингур боб ла пэмынт!
Бо ось Я звелів, і серед наро́дів усіх пересі́ю Ізраїлів дім, як пересіва́ється ре́шетом, — і жодне зере́нце на землю не ви́паде!
10 Тоць пэкэтоший попорулуй Меу вор мури де сабие, чей че зик: ‘Ну не ва ажунӂе ненорочиря ши ну ва вени песте ной.’
Упаду́ть усі грішні наро́ду Мого від меча, що говорять: Не дося́гне до нас і не стріне оце́ нас нещастя!
11 Ын время ачея вой ридика дин кэдеря луй кортул луй Давид, ый вой дреӂе спэртуриле, ый вой ридика дэрымэтуриле ши-л вой зиди ярэшь кум ера одиниоарэ,
Того дня Я поставлю упа́лу Давидову ски́нію і проло́ми в ній загороджу́, і поставлю руїни його́, і відбудую його́, як за днів старода́вніх,
12 ка сэ стэпыняскэ рэмэшица Едомулуй ши тоате нямуриле песте каре а фост кемат Нумеле Меу”, зиче Домнул, каре ва ымплини ачесте лукрурь.
щоб решту Едо́му посіли вони, і всі ті наро́ди, що в них кли́калося Моє Йме́ння, говорить Господь, Який чинить оце.
13 „Ятэ, вин зиле”, зиче Домнул, „кынд плугарул ва ажунӂе пе сечерэтор ши чел че калкэ стругурий, пе чел че ымпрэштие сэмынца, кынд мустул ва пикура дин мунць ши ва курӂе де пе тоате дялуриле.
Ось дні настають, говорить Господь, і ора́ч із женце́м зустрі́неться, а топта́ч винограду — із сіяче́м, і го́ри закра́пають виногра́довим соком, а всі взгі́р'я добром потечу́ть.
14 Вой адуче ынапой пе принший де рэзбой ай попорулуй Меу Исраел; ей вор зиди ярэшь четэциле пустиите ши ле вор локуи, вор сэди вий ши ле вор бя винул, вор фаче грэдинь ши ле вор мынка роаделе.
І долю наро́ду Свого, Ізра́їля, Я поверну́, і побудую міста́ попусто́шені, і ося́дуть вони, і заса́дять вони виноградники, й питимуть їхнє вино, і порозво́дять садки́, і будуть їсти їхній о́воч.
15 Ый вой сэди ын цара лор ши ну вор май фи смулшь дин цара пе каре ле-ам дат-о”, зиче Домнул Думнезеул тэу.
І Я посаджу́ їх на їхній землі, і не бу́дуть їх більш виривати з своєї землі, яку Я їм дав, говорить Госпо́дь, Бог твій!“
