2 Тимотей 1
1 Павел, апостол ал луй Христос Исус, прин воя луй Думнезеу, дупэ фэгэдуинца веций каре есте ын Христос Исус,
Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, за обі́тницею життя, що в Христі Ісусі,
2 кэтре Тимотей, копилул меу пряюбит: Хар, ындураре ши паче де ла Думнезеу Татэл ши де ла Христос Исус, Домнул ностру!
до Тимофія, сина улю́бленого: благода́ть, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!
3 Мулцумеск луй Думнезеу, кэруя Ый служеск ку ун куӂет курат, дин мошь-стрэмошь, кэ неынтрерупт те поменеск ын ругэчуниле меле, зи ши ноапте.
Дякую Богові, Якому служу́ від предків чистим сумлінням, що тебе пам'ятаю я за́вжди в молитвах своїх день і ніч.
4 Кэч мь-адук аминте де лакримиле тале ши дореск сэ те вэд, ка сэ мэ умплу де букурие.
Я бажаю побачити тебе, пам'ята́ючи сльо́зи твої, щоб напо́внитись радістю.
5 Ымь адук аминте де крединца та непрефэкутэ, каре с-а сэлэшлуит ынтый ын буника та Лоис ши ын мама та Еуниче ши сунт ынкрединцат кэ ши ын тине.
Я приво́джу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була́ осели́лася в бабі твоїй Лоі́ді та в твоїй матері Евні́кії; певен же я, що й у тобі вона осели́лась.
6 Де ачея ыць адук аминте сэ ынфлэкэрезь дарул луй Думнезеу каре есте ын тине прин пунеря мынилор меле.
З цієї причини я нагадую тобі, щоб ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покла́дання рук моїх.
7 Кэч Думнезеу ну не-а дат ун дух де фрикэ, чи де путере, де драгосте ши де кибзуинцэ.
Бо не дав нам Бог духа стра́ху, але сили, і любови, і здорового розуму.
8 Сэ ну-ць фие рушине дар де мэртурисиря Домнулуй ностру, нич де мине, ынтемницатул Луй. Чи суферэ ымпреунэ ку Евангелия, прин путеря луй Думнезеу.
Тож, не соромся засві́дчення Господа нашого, ні мене, Його в'я́зня, але страждай з Єва́нгелією за силою Бога,
9 Ел не-а мынтуит ши не-а дат о кемаре сфынтэ, ну пентру фаптеле ноастре, чи дупэ хотэрыря Луй ши дупэ харул каре не-а фост дат ын Христос Исус, ынаинте де вешничий, (aiōnios g166)
що нас спас і покликав святим по́кликом, — не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам да́на в Христі Ісусі попе́реду вічних часі́в. (aiōnios g166)
10 дар каре а фост дескоперит акум прин арэтаря Мынтуиторулуй ностру Христос Исус, каре а нимичит моартя ши а адус ла луминэ вяца ши непутрезиря, прин Евангелие.
А тепер об'яви́лась через з'я́влення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Єва́нгелією.
11 Проповэдуиторул ши апостолул ей ам фост пус еу ши ынвэцэтор ал нямурилор.
що для неї я був настано́влений за проповідника, апо́стола й учителя.
12 Ши дин причина ачаста суфэр ачесте лукрурь, дар ну мь-е рушине, кэч штиу ын чине ам крезут. Ши сунт ынкрединцат кэ Ел аре путере сэ пэзяскэ че Й-ам ынкрединцат пынэ ын зиуа ачея.
З цієї причини й терплю́ я оце, але не соро́млюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впе́внився, що має Він силу заховати на той день заста́ву мою.
13 Дрептарул ынвэцэтурилор сэнэтоасе пе каре ле-ай аузит де ла мине цине-л ку крединца ши драгостя каре есте ын Христос Исус.
Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.
14 Лукрул ачела бун каре ци с-а ынкрединцат пэзеште-л прин Духул Сфынт, каре локуеште ын ной.
Добро припору́чене стережи Святим Духом, що в нас пробува́є.
15 Штий кэ чей че сунт ын Асия тоць м-ау пэрэсит; ынтре алций ши Фиӂел ши Ермоӂен.
Ти знаєш оце, що відверну́лись від мене всі, хто в А́зії, а між ними Фіге́л та Гермоге́н.
16 Домнул сэ-шь версе ындураря песте каса луй Онисифор, кэч де мулте орь м-а мынгыят ши ну й-а фост рушине де ланцул меу.
Хай Госпо́дь подасть милосердя Ониси́форовому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайда́нів моїх не соро́мився.
17 Ну нумай атыт, дар, кынд а фост ын Рома, м-а кэутат ку мултэ грижэ ши м-а гэсит.
А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов, —
18 Дя Домнул сэ капете ындураре де ла Домнул ын „зиуа ачея”. Ту штий фоарте бине кыт ажутор мь-а дат ел ын Ефес.
хай Госпо́дь йому дасть знайти милість від Господа в день той, — скільки ж він послужив був в Ефе́сі мені, ти ві́даєш краще!
