2 Ымпэрацилор 11
1 Аталия, мама луй Ахазия, вэзынд кэ фиул ей а мурит, с-а скулат ши а оморыт пе тоць чей де ням ымпэрэтеск.
А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала та й вигубила все цареве насіння.
2 Дар Иошеба, фата ымпэратулуй Иорам, сора луй Ахазия, а луат пе Иоас, фиул луй Ахазия, ши л-а ридикат дин мижлокул фиилор ымпэратулуй кынд й-а оморыт: л-а пус ымпреунэ ку дойка луй ын одая патурилор. Астфел а фост аскунс де привириле Аталией ши н-а фост оморыт.
А Єгошева, дочка́ царя Йорама, сестра Ахазії, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вби́ваних царськи́х синів, його та няньку його, і сховала в спальній кімна́ті. І схова́ли його від Аталії, і він не був забитий.
3 А стат шасе ань аскунс ку Иошеба ын Каса Домнулуй. Ши ын царэ домня Аталия.
І ховався він із нею в Господньому домі шість років, а Аталія царювала над краєм.
4 Ын анул ал шаптеля, Иехоиада а тримис ши а луат пе суташий керетицилор ши алергэторилор ши й-а адус ла ел, ын Каса Домнулуй. А фэкут легэмынт ку ей, й-а пус сэ журе ын Каса Домнулуй ши ле-а арэтат пе фиул ымпэратулуй.
А сьомого року послав Єгоя́да, і взяв сотників із карійців та бігунів, і привів їх до себе до Господнього дому, і склав із ними умову, і заприсягнув їх у Господньому домі, і показав їм царсько́го сина.
5 Апой ле-а порунчит астфел: „Ятэ че авець сэ фачець. О треиме дин вой, каре интрэ де службэ ын зиуа Сабатулуй, сэ факэ де стражэ ла каса ымпэратулуй,
І він наказав їм, говорячи: „Оце та річ, яку зро́бите. Третина з вас, що прихо́дите в суботу, будете виконувати сторо́жу царсько́го дому.
6 о треиме ла поарта Сур ши о треиме ла поарта динапоя алергэторилор; сэ пэзиць бине каса, аша ынкыт сэ ну лэсаць пе нимень сэ интре.
А третина буде в брамі Сур, а третина — у брамі за бігуна́ми, — і будете виконувати сторо́жу дому на зміну.
7 Челелалте доуэ чете але воастре, тоць чей че ес дин службэ ын зиуа Сабатулуй, вор пэзи Каса Домнулуй де лынгэ ымпэрат;
А дві частині з вас, усі, що відходять у суботу, будуть виконувати сторо́жу Господнього дому при цареві.
8 сэ ынконжураць пе ымпэрат дин тоате пэрциле, фиекаре ку армеле ын мынэ, ши сэ оморыць пе орьчине ва интра ын шируриле воастре; сэ фиць лынгэ ымпэрат кынд ва еши ши кынд ва интра.”
І оточите царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто ввійшов би до рядів, нехай буде забитий. І будете ви з царем при виході його та при вході його“.
9 Суташий ау ындеплинит тоате порунчиле пе каре ле дэдусе преотул Иехоиада. Шь-а луат фиекаре оамений, пе чей че интрау ын службэ ши пе чей че ешяу дин службэ ын зиуа Сабатулуй, ши с-ау дус ла преотул Иехоиада.
І зроби́ли сотники все, що наказав священик Єгояда. І взяли́ кожен людей своїх, що прихо́дять у суботу та виходять у суботу, і прийшли до священика Єгояди.
10 Преотул а дат суташилор сулицеле ши скутуриле каре веняу де ла ымпэратул Давид ши каре се афлау ын Каса Домнулуй.
І дав священик сотникам списи́ та щити́, що нале́жали цареві Давидові, що були в Господньому домі.
11 Алергэторий, фиекаре ку армеле ын мынэ, ау ынконжурат пе ымпэрат, ашезынду-се де ла латура дряптэ пынэ ла латура стынгэ а касей, лынгэ алтар ши лынгэ касэ.
І постава́ли бігуни́, кожен зо зброєю своєю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при же́ртівнику та при домі, навколо біля царя.
12 Преотул а адус ынаинте пе фиул ымпэратулуй ши й-а пус кунуна ымпэрэтяскэ ши мэртурия. Л-ау пус ымпэрат, л-ау унс ши, бэтынд дин палме, ау зис: „Трэяскэ ымпэратул!”
А він вивів царе́вого сина, і поклав на нього корону та нараме́нники. І зробили вони його царем, і пома́зали його, і вдарили в долоні та й крикнули: „Нехай живе цар!“
13 Аталия а аузит вуетул алергэторилор ши ал попорулуй ши а венит ла попор ын Каса Домнулуй.
І почула Аталія голос бігунів та наро́ду, і прийшла до народу до Господнього дому.
14 С-а уйтат. Ши ятэ кэ ымпэратул стэтя пе скаунул ымпэрэтеск, дупэ датинэ. Кэпетенииле ши трымбицеле ерау лынгэ ымпэрат: тот попорул цэрий се букура ши суна дин трымбице. Аталия шь-а сфышият хайнеле ши а стригат: „Вынзаре! Вынзаре!”
І побачила вона, аж ось цар стоїть за зви́чаєм на помо́сті, а при царі зверхники та су́рми, а ввесь народ кра́ю тішиться та сурми́ть у су́рми. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: „Зрада, зрада!“
15 Атунч, преотул Иехоиада а дат урмэтоаря порункэ суташилор каре ерау ын фрунтя оштирий: „Скоатець-о афарэ дин ширурь ши учидець ку сабия пе орьчине ва мерӂе дупэ еа.” Кэч преотул зисесе: „Сэ ну фие оморытэ ын Каса Домнулуй!”
А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над ві́йськом, і сказав до них: „Ви́провадьте її поза ряди́, а хто пі́де за нею, того́ забийте мечем!“Бо священик сказав: „Нехай вона не буде забита в Господньому домі!“
16 Й-ау фэкут лок ши с-а дус ла каса ымпэратулуй пе друмул пе каре интрау каий: аколо а фост оморытэ.
І зробили їй про́хід, і вона прийшла Кінським входом до царсько́го дому, і там була́ забита.
17 Иехоиада а фэкут ун легэмынт ынтре Домнул, ымпэрат ши попор, прин каре ей авяу сэ фие попорул Домнулуй; а ынкеят ши ун легэмынт ынтре ымпэрат ши попор.
І склав Єгояда заповіта між Господом та між царем і між народом, щоб був народом Господнім, і між царем та між народом.
18 Тот попорул цэрий а интрат ын темплул луй Баал ши л-а дэрымат, й-а сфэрымат ку десэвыршире алтареле ши икоанеле ши а учис ынаинтя алтарелор пе Матан, преотул луй Баал. Преотул Иехоиада а пус стрэжерь ын Каса Домнулуй.
І ввійшов увесь наро́д Кра́ю до Ваалового дому, та й прозбива́ли його та же́ртівники його, і бовва́нів його зовсі́м полама́ли, а Маттана, Ваалового священика, убили перед же́ртівниками. А при Господньому домі священик поставив ва́рти.
19 А луат пе суташь, пе керетиць ши пе алергэторь ши пе тот попорул цэрий, ау коборыт пе ымпэрат дин Каса Домнулуй ши ау интрат ын каса ымпэратулуй, пе друмул каре дуче ла поарта алергэторилор. Ши Иоас а шезут пе скаунул де домние ал ымпэрацилор.
І взяв він сотників і карійців, і бігунів та ввесь народ кра́ю, і ви́вели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через браму бігунів до царсько́го дому, і той сів на царсько́му троні.
20 Тот попорул цэрий се букура ши четатя ера лиништитэ. Пе Аталия о оморысерэ ку сабия ын каса ымпэратулуй.
І тішився ввесь народ кра́ю, а місто заспоко́їлось. А Аталію вбили мечем у царсько́му домі.
21 Иоас авя шапте ань кынд а ажунс ымпэрат.
Єгоаш був віку семи років, коли зацарював.
