< 2 Коринтень 8 >

1 Фрацилор, воим сэ вэ адучем ла куноштинцэ харул пе каре л-а дат Думнезеу ын Бисеричиле Мачедонией.
Брати, ми повідомляємо вам про Божу благодать, дану Македонським церквам,
2 Ын мижлокул мултелор неказурь прин каре ау трекут, букурия лор песте мэсурэ де маре ши сэрэчия лор лучие ау дат наштере ла ун белшуг де дэрничие дин партя лор.
адже вони серед суворого випробування дуже раділи, а їхня крайня бідність переповнилася багатством їхньої щедрості.
3 Вэ мэртурисеск кэ ау дат де бунэвое, дупэ путеря лор ши кяр песте путериле лор.
Я свідчу про те, що вони дали добровільно, по змозі й навіть більше,
4 Ши не-ау ругат ку марь стэруинце пентру харул ши пэртэшия ла ачастэ стрынӂере де ажутоаре пентру сфинць.
наполегливо просячи нас про благодать і участь у цьому служінні для святих;
5 Ши ау фэкут ачаста ну нумай кум нэдэждуисем, дар с-ау дат май ынтый пе ей ыншишь Домнулуй ши апой ноуэ, прин воя луй Думнезеу.
і не лише так, як ми сподівалися, а віддали самих себе спочатку Господу, а потім, з волі Божої, нам.
6 Ной дар ам ругат пе Тит сэ испрэвяскэ ачастэ стрынӂере де ажутоаре пе каре о ынчепусе.
Тож ми попросили Тита завершити розпочату серед вас [справу] благодаті.
7 Дупэ кум спориць ын тоате лукруриле: ын крединцэ, ын кувынт, ын куноштинцэ, ын орьче рывнэ ши ын драгостя воастрэ пентру ной, кэутаць сэ спориць ши ын ачастэ бинефачере.
І оскільки ви багаті всім: вірою, словом, розумінням, усякою старанністю та любов’ю, якої [навчилися] від нас, – то збагачуйтеся і в цій [справі] благодаті.
8 Ну спун лукрул ачеста ка сэ вэ дау о порункэ, чи пентру рывна алтора ши ка сэ пун ла ынчеркаре курэция драгостей воастре.
Кажу це не як наказ, але через старанність інших перевіряю щирість вашої любові.
9 Кэч куноаштець харул Домнулуй ностру Исус Христос. Ел, мэкар кэ ера богат, С-а фэкут сэрак пентру вой, пентру ка, прин сэрэчия Луй, вой сэ вэ ымбогэциць.
Адже ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, будучи багатим, заради вас став бідним, щоб ви збагатилися Його бідністю.
10 Ын ачастэ привинцэ вэ дау ун сфат. Ши сфатул ачеста вэ есте де фолос воуэ, каре, де акум ун ан, чей динтый аць ынчепут ну нумай сэ фачець, чи сэ ши воиць.
І в цьому даю вам пораду, адже це піде на користь вам, що не лише почали робити це минулого року, а й першими виявили до цього бажання.
11 Испрэвиць дар акум де фэкут, пентру ка, дупэ граба воинцей сэ фие ши ынфэптуиря, потривит ку мижлоачеле воастре.
Завершіть справу зараз, щоб як ревно бажали, так і виконали її в міру можливості.
12 Пентру кэ, дакэ есте бунэвоинцэ, дарул есте примит, авынду-се ын ведере че аре чинева, ну че н-аре.
Бо коли є ревність, то дар приймається згідно з тим, що хтось має, а не з тим, чого не має.
13 Аич ну есте ворба ка алций сэ фие ушураць, яр вой стрымтораць,
І не [кажу цього], щоб інші мали полегшення, а ви – труднощі, але для рівності.
14 чи есте ворба де о потривире: ын ымпрежураря де акум, присосул востру сэ акопере невоиле лор, пентру ка ши присосул лор сэ акопере, ла рындул луй, невоиле воастре, аша ка сэ фие о потривире,
Тепер нехай ваш достаток [буде] для їхньої потреби, а їхній достаток колись – для вашої потреби, аби була рівність,
15 дупэ кум есте скрис: „Чел че стрынсесе мулт н-авя нимик де присос, ши чел че стрынсесе пуцин ну дучя липсэ.”
як і написано: «У того, хто [зібрав] багато, не лишилося зайвого, а хто [зібрав] мало, не мав нестачі».
16 Мулцумирь фие адусе луй Думнезеу, каре а пус ын инима луй Тит ачеяшь рывнэ пентру вой.
Подяка Богові, Який вклав у серце Тита ту ж ревність щодо вас, [яку маю і я],
17 Кэч ел а примит ындемнул ностру, ба ынкэ, стэпынит де о рывнэ арзэтоаре, а порнит де бунэвое спре вой.
адже він, будучи ревним, не лише прийняв [наш] заклик, а й добровільно пішов до вас.
18 Ам тримис ку ел ши пе фрателе а кэруй лаудэ ын Евангелие есте рэспындитэ прин тоате Бисеричиле.
Разом із ним ми посилаємо брата, якого хвалять в усіх церквах за [його служіння] Доброю Звісткою.
19 Май мулт, ел а фост алес де Бисеричь сэ мяргэ ымпреунэ ку ной ын ачастэ лукраре де бинефачере, пе каре о сэвыршим спре слава Домнулуй ши ка о довадэ де бунэвоинца ноастрэ.
До того ж, його було обрано церквами [бути] нашим супутником у цій [справі] благодаті, якій ми служимо на славу Самого Господа та заради нашої доброї волі,
20 Ын кипул ачеста, врем ка нимень сэ ну не дефайме ку привире ла ачест белшуг де ажутоаре де каре ынгрижим.
остерігаючись того, щоб не зазнати від когось дорікань за розпорядження цим щедрим даром,
21 Кэч кэутэм сэ лукрэм чинстит ну нумай ынаинтя Домнулуй, чи ши ынаинтя оаменилор.
бо ми стараємося чинити добро не тільки перед Господом, але й перед людьми.
22 Ам тримис ку ей пе фрателе ностру, а кэруй рывнэ ам ынчеркат-о де атытя орь ын мулте ымпрежурэрь ши каре, де дата ачаста, аратэ мулт май мултэ рывнэ дин причина марий луй ынкредерь ын вой.
Ми посилаємо з ними нашого брата, якого часто й по-різному перевіряли і який виявився ревним, та зараз він навіть більш ревний оскільки впевнений у вас.
23 Астфел, фие авынд ын ведере пе Тит, каре есте пэрташул ши товарэшул меу де лукру ын мижлокул востру, фие авынд ын ведере пе фраций ноштри, каре сунт тримиший Бисеричилор ши фала луй Христос,
Що стосується Тита, то він – мій спільник і працює разом зі мною заради вас, а щодо наших братів, то вони – посланці церков [і] слава Христа.
24 даци-ле ынаинтя Бисеричилор довадэ де драгостя воастрэ ши арэтаци-ле кэ авем дрептул сэ не лэудэм ку вой.
Тому дайте їм доказ вашої любові та нашої похвали щодо вас перед церквами.

< 2 Коринтень 8 >