2 Кроничь 34
1 Иосия авя опт ань кынд а ажунс ымпэрат ши а домнит трейзечь ши уну де ань ла Иерусалим.
Йосі́я був віку восьми́ літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік.
2 Ел а фэкут че есте бине ынаинтя Домнулуй ши а умблат ын кэиле татэлуй сэу Давид; ну с-а абэтут де ла еле нич ла дряпта, нич ла стынга.
І робив він угодне в Господніх оча́х, і ходив дорогами свого батька Давида, і не вступався ані право́руч, ані ліво́руч.
3 Ын ал оптуля ан ал домнией луй, пе кынд ера ынкэ тынэр, а ынчепут сэ кауте пе Думнезеул татэлуй сэу Давид. Ши, ын ал дойспрезечеля ан, а ынчепут сэ курэцяскэ Иуда ши Иерусалимул де ынэлцимь, де идолий Астартеей, де кипурь чоплите ши де кипурь турнате.
І восьмого року царюва́ння свого, бувши ще юнако́м, розпоча́в він зверта́тися до Бога батька свого Давида, а дванадцятого року розпочав очищати Юду та Єрусалим від па́гірків, і Аста́рт, і бовва́нів рі́заних та литих.
4 Ау дэрымат ынаинтя луй алтареле баалилор ши ау тэят стылпий ынкинаць соарелуй, каре ерау дясупра лор; а сфэрымат идолий Астартеей, кипуриле чоплите ши кипуриле турнате, ле-а фэкут праф, а пресэрат прафул пе морминтеле челор че ле адусесерэ жертфе
І порозбивали перед ним Ваалові же́ртівники, а стовпи́ сонця, що були на них, він повиру́бував, а Астарти, і бовва́ни різані та литі полама́в і розтер, і розкидав на гроби́ тих, хто прино́сив їм жертви.
5 ши а арс оаселе преоцилор пе алтареле лор. Астфел а курэцит Иуда ши Иерусалимул.
А кості жерців попалив на їхніх же́ртівниках, і очи́стив Юдею та Єрусалим.
6 Ын четэциле луй Манасе, луй Ефраим, луй Симеон ши кяр луй Нефтали, претутиндень, ын мижлокул дэрымэтурилор лор,
А по містах Манасії, і Єфрема, і Симеона, і аж до Нефталима по їхніх руїнах навко́ло
7 а дэрымат алтареле, а фэкут букэць идолий Астартеей ши кипуриле чоплите, ле-а фэкут праф ши а тэят тоць стылпий ынкинаць соарелуй ын тоатэ цара луй Исраел. Апой с-а ынторс ла Иерусалим.
порозбива́в же́ртівники та Аста́рти, і потовк бовва́ни на порох, а всі ідоли сонця повиру́бував в усьому Ізраїлевому кра́ї, і вернувся до Єрусалиму.
8 Ын ал оптспрезечеля ан ал домнией луй, дупэ че а курэцит цара ши каса, а тримис пе Шафан, фиул луй Ацалия, пе Маасея, кэпетения четэций, ши пе Иоах, фиул луй Иоахаз, архиварул, сэ дрягэ Каса Домнулуй Думнезеулуй сэу.
А вісімнадцятого року царюва́ння його́, по очи́щенні Кра́ю та Божого дому, послав він Шафана, сина Ацалії, і Маасею, зверхника міста, та Йоаха, та ка́нцлера Йоаха, сина Йохазового, щоб напра́вити дім Господа, Бога його.
9 С-ау дус ла мареле преот Хилкия ши ау дат арӂинтул адус ын Каса луй Думнезеу, пе каре-л стрынсесерэ левиций пэзиторь ай прагулуй, де ла Манасе ши Ефраим ши де ла тоатэ чялалтэ парте а луй Исраел ши де ла тот Иуда ши Бениамин ши де ла локуиторий Иерусалимулуй.
І прийшли вони до первосвященика Хілкійї, і дали срібло, що було зне́сене до Господнього дому, яке зібрали Левити, що стерегли́ поро́га, з руки Манасії й Єфрема, та з усієї решти Ізраїля, і з усього Юди й Веніямина та ме́шканців Єрусалиму.
10 Л-ау дат ын мыниле мештерилор ынсэрчинаць ку фачеря лукрэрий ын Каса Домнулуй. Ачештя л-ау дат лукрэторилор каре мунчяу ла дреӂеря Касей Домнулуй,
I дали́ на руку робітникі́в праці, приста́влених до Господнього дому, а робітники тієї праці, що робили в Господньому домі, віддали́ на відбудову та на направу Божого дому.
11 яр ей л-ау дат тымпларилор ши зидарилор, ка сэ кумпере петре чоплите ши лемне пентру гринзь ши пентру кэптушитул клэдирилор пе каре ле стрикасерэ ымпэраций луй Иуда.
І дали́ вони те́слям, і будівни́чим, щоб купувати те́сане камі́ння та дере́ва на зв'я́зування та на покриття́ домів, що їх понищили Юдині царі.
12 Оамений ачештя ау лукрат чинстит ын лукрул лор. Ерау пушь суб привегеря луй Иахат ши Обадия, левиць дин фиий луй Мерари, ши а луй Захария ши Мешулам, дин фиий кехатицилор. Тоць ачея динтре левиць каре штияу сэ кынте бине
А ті люди чесно вико́нували працю, а над ними були́ поста́влені Яхат та Овадія, Левити з синів Мерарієвих, і Захарій та Мешуллам із синів Кегатівців для керува́ння. А всі ті Левіти, що розумілися на музичних знаря́ддях,
13 вегяу асупра лукрэрилор ши кырмуяу пе тоць лукрэторий каре авяу де фэкут фелурите лукрэрь. Май ерау ши алць левиць, логофець, дрегэторь ши ушиерь.
були над носія́ми, і керували всіма́ робітника́ми на кожну роботу; а з Левитів були писарі́ й уря́дники та придве́рні.
14 Ын клипа кынд ау скос арӂинтул каре фусесе адус ын Каса Домнулуй, преотул Хилкия а гэсит картя Леӂий Домнулуй, датэ прин Мойсе.
А коли вони виймали срібло, прине́сене до Господнього дому, священик Хілкійя знайшов книгу Господнього Зако́ну, даного через Мойсея.
15 Атунч, Хилкия а луат кувынтул ши а зис логофэтулуй Шафан: „Ам гэсит картя Леӂий ын Каса Домнулуй.” Ши Хилкия а дат луй Шафан картя.
І відповів Хілкійя й сказав до пи́саря Шафана: „Я знайшов у Господньому домі книгу Зако́ну!“І дав Хілкійя ту книгу Діафанові.
16 Шафан а адус ымпэратулуй картя. Ши, кынд а дат сокотялэ ымпэратулуй, а зис: „Служиторий тэй ау фэкут тот че ли с-а порунчит.
І приніс Шафан ту книгу до царя, і приніс царе́ві ще відповідь, говорячи: „Усе, що да́но через твоїх рабів, вони роблять.
17 Ау стрынс арӂинтул каре се афла ын Каса Домнулуй ши л-ау дат ын мыниле привегеторилор ши лукрэторилор.”
І вони ви́сипали те срібло, що зна́йдене в Господньому домі, і дали його на руку приста́влених та на руку робітникі́в праці“.
18 Логофэтул Шафан а май спус ымпэратулуй: „Преотул Хилкия мь-а дат о карте.” Ши Шафан а читит-о ынаинтя ымпэратулуй.
І доніс писар Шафан цареві, говорячи: „Священик Хілкійя дав мені книгу“. І Шафан перечитав з неї перед царем.
19 Кынд а аузит ымпэратул кувинтеле Леӂий, шь-а сфышият хайнеле.
І сталося, як цар почув слова́ книги Зако́ну, то розде́р свої шати...
20 Ши ымпэратул а дат урмэтоаря порункэ луй Хилкия, луй Ахикам, фиул луй Шафан, луй Абдон, фиул луй Мика, луй Шафан, логофэтул, ши луй Асая, служиторул ымпэратулуй:
І наказав цар Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Авдонові, Міхиному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому рабові, говорячи:
21 „Дучеци-вэ ши ынтребаць пе Домнул пентру мине ши пентру рэмэшица луй Исраел ши Иуда ку привире ла кувинтеле кэрций ачестея каре с-а гэсит. Кэч маре мыние с-а вэрсат песте ной дин партя Домнулуй, пентру кэ пэринций ноштри н-ау цинут кувынтул Домнулуй ши н-ау ымплинит тот че есте скрис ын картя ачаста.”
„Ідіть, зверніться до Господа про мене та про позосталих в Ізраїлі та в Юдеї, про слова́ цієї книги, що зна́йдена. Великий бо гнів Господній, що вилився на нас за те, що батьки наші не дотри́мували Господнього слова, щоб робити все, як написано в цій книзі“.
22 Хилкия ши чей тримишь де ымпэрат с-ау дус ла пророчица Хулда, неваста луй Шалум, фиул луй Токехат, фиул луй Хасра, стрэжерул вешминтелор. Еа локуя ла Иерусалим, ын чялалтэ махала а четэций. Дупэ че ау спус че авяу де спус,
І пішов Хілкійя та ті, кому́ звелів цар, до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Токегата, сина Хасриного, сто́рожа шат, а вона сиділа в Єрусалимі на Ново́му Місті, — і говорили до неї про це.
23 еа ле-а рэспунс: „Аша ворбеште Домнул Думнезеул луй Исраел: ‘Спунець омулуй каре в-а тримис ла мине:
А вона сказала до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:
24 Аша ворбеште Домнул: «Ятэ, вой тримите ненорочирь песте локул ачеста ши песте локуиторий луй, ши ануме тоате блестемеле скрисе ын картя каре с-а читит ынаинтя ымпэратулуй луй Иуда.
Так говорить Господь: Ось Я наведу́ лихо на оце місце та на ме́шканців його, усі ті прокля́ття, що написані в книзі, яку читали перед Юдиним царем,
25 Пентру кэ М-ау пэрэсит ши ау адус тэмые алтор думнезей, мыниинду-Мэ прин тоате лукрэриле мынилор лор, мыния Мя с-а вэрсат асупра ачестуй лок ши ну се ва стинӂе.»’
за те, що вони поки́нули Мене й кадили іншим бога́м, щоб гніви́ти Мене всіма́ ділами своїх рук. І вилився гнів Мій на це місце, — і він не погасне.
26 Дар сэ спунець ымпэратулуй луй Иуда каре в-а тримис сэ ынтребаць пе Домнул: ‘Аша ворбеште Домнул Думнезеул луй Исраел ку привире ла кувинтеле пе каре ле-ай аузит:
А Юдиному царе́ві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, — про ті слова́, які ти чув:
27 «Пентру кэ ци с-а ындуйошат инима, пентру кэ те-ай смерит ынаинтя луй Думнезеу кынд ай аузит кувинтеле ростите де Ел ымпотрива ачестуй лок ши ымпотрива локуиторилор луй, пентру кэ те-ай смерит ынаинтя Мя, пентру кэ ць-ай сфышият хайнеле ши ай плынс ынаинтя Мя, ши Еу ам аузит», зиче Домнул,
За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокори́вся перед лицем Бога свого, коли ти почув слова́ Його на це місце та на ме́шканців його, і ти впокори́вся перед лицем Моїм, і розде́р свої шати та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, — говорить Господь.
28 «ятэ, те вой стрынӂе лынгэ пэринций тэй, вей фи адэугат ын паче ын мормынтул тэу ши ну вей ведя ку окий тэй тоате ненорочириле пе каре ле вой тримите песте локул ачеста ши песте локуиторий луй.»’” Ей ау адус ымпэратулуй рэспунсул ачеста.
Ось Я прилучу́ тебе до батькі́в твоїх, і ти бу́деш прилу́чений до гробі́в своїх у споко́ї, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наведу́ на оце місце та на ме́шканців його!“І вони прине́сли відповідь цареві.
29 Ымпэратул а стрынс пе тоць бэтрыний дин Иуда ши дин Иерусалим.
А цар послав, і зібрав усіх старши́х Юдеї та Єрусалиму.
30 Апой с-а суит ла Каса Домнулуй ку тоць оамений луй Иуда ши ку локуиторий Иерусалимулуй, ку преоций ши левиций ши ку тот попорул, де ла чел май маре пынэ ла чел май мик. А читит ынаинтя лор тоате кувинтеле кэрций легэмынтулуй каре се гэсисе ын Каса Домнулуй.
І ввійшов до Господнього дому цар, і кожен муж Юдеї, і ме́шканці Єрусалиму, і священики, і Левити, і ввесь народ від великого й аж до мало́го, і він прочитав уго́лос слова́ книги Заповіту, зна́йденої в Господньому домі.
31 Ымпэратул стэтя пе скаунул луй ымпэрэтеск ши а ынкеят легэмынт ынаинтя Домнулуй, ындаторынду-се сэ урмезе пе Домнул ши сэ пэзяскэ порунчиле Луй, ынвэцэтуриле Луй ши леӂиле Луй дин тоатэ инима ши дин тот суфлетул луй ши сэ ымплиняскэ кувинтеле легэмынтулуй скрисе ын картя ачаста.
І став цар на своєму місці, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і сві́дчення Його, і устави Його всім серцем своїм та всім життям своїм, щоб вико́нувати слова́ того заповіту, що написані в тій книзі.
32 Ши а фэкут сэ интре ын легэмынт тоць чей че се афлау ла Иерусалим ши ын Бениамин. Ши локуиторий Иерусалимулуй ау лукрат дупэ легэмынтул луй Думнезеу, легэмынтул Думнезеулуй пэринцилор лор.
І наставив він кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі та в Веніямині, до того. І ме́шканці Єрусалиму робили за заповітом Бога, Бога своїх батьків.
33 Иосия а ындепэртат тоате урычуниле дин тоате цэриле копиилор луй Исраел ши а фэкут ка тоць чей че се афлау ын Исраел сэ служяскэ Домнулуй Думнезеулуй лор. Ын тот тимпул веций луй, ну с-ау абэтут де ла Домнул Думнезеул пэринцилор лор.
І Йосі́я повикидав усі поганські гидо́ти з усіх країв, що в Ізраїлевих синів, і змусив кожного, хто знахо́дився в Ізраїлі, служити Господе́ві, їхньому Богові. За всіх днів його вони не відступали від Господа, Бога своїх батьків.
