2 Кроничь 15
1 Духул луй Думнезеу а венит песте Азария, фиул луй Одед,
А Азарія, син Оведів, — злинув на нього Дух Божий.
2 ши Азария с-а дус ынаинтя луй Аса ши й-а зис: „Аскултаци-мэ, Аса ши тот Иуда ши Бениамин! Домнул есте ку вой кынд сунтець ку Ел; дакэ-Л кэутаць, Ыл вець гэси; яр дакэ-Л пэрэсиць, ши Ел вэ ва пэрэси.
І вийшов він перед Асу та й сказав йому: „Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо бу́дете з Ним, і якщо бу́дете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, — полишить Він вас!
3 Мултэ време Исраел а фост фэрэ Думнезеул чел адевэрат, фэрэ преот каре сэ ынвеце пе оамень ши фэрэ леӂе.
У Ізраїля було́ багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Зако́ну.
4 Дар ын мижлокул стрымторэрий лор с-ау ынторс ла Домнул Думнезеул луй Исраел, Л-ау кэутат ши Л-ау гэсит.
І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе.
5 Ын времуриле ачеля, ну ера линиште пентру чей че се дучяу ши веняу, кэч ерау марь тулбурэрь принтре тоць локуиторий цэрий:
А тими часа́ми не було споко́ю ані тому́, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспоко́ї в усіх ме́шканців кра́ю.
6 ун попор се бэтя ымпотрива алтуй попор, о четате ымпотрива алтей четэць, пентру кэ Думнезеу ле тулбура ку тот фелул де стрымторэрь;
І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побенте́жив їх усяким лихом.
7 вой дар ынтэрици-вэ ши ну лэсаць сэ вэ слэбяскэ мыниле, кэч фаптеле воастре вор авя о рэсплатэ.”
А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші ру́ки, бо є нагоро́да для вашої чи́нности!“
8 Дупэ че а аузит ачесте кувинте ши пророчия луй Одед, пророкул, Аса с-а ынтэрит ши а ындепэртат урычуниле дин тоатэ цара луй Иуда ши Бениамин ши дин четэциле пе каре ле луасе ын мунтеле луй Ефраим ши а ынноит алтарул Домнулуй, каре ера ынаинтя придворулуй Домнулуй.
А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцни́вся, і повикидав поганські гидо́ти зо всього кра́ю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього же́ртівника, що перед Господнім притво́ром.
9 А стрынс пе тот Иуда ши Бениамин, ши пе чей дин Ефраим, дин Манасе ши дин Симеон, каре локуяу принтре ей, кэч ун маре нумэр динтре оамений луй Исраел ау трекут ла ел кынд ау вэзут кэ Домнул Думнезеул луй ера ку ел.
І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що ме́шкали часо́во з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебіга́ли до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог.
10 С-ау адунат ла Иерусалим ын луна а трея а анулуй ал чинчспрезечеля ал домнией луй Аса. Ын зиуа ачаста,
І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царюва́ння Аси.
11 ау жертфит Домнулуй, дин прада пе каре о адусесерэ, шапте суте де бой ши шапте мий де ой.
І прине́сли вони того дня в жертву для Господа зо здо́бичі, яку поприво́дили: худоби великої — сім сотень, а худоби дрібно́ї — сім тисяч.
12 Ау фэкут легэмынт сэ кауте пе Домнул Думнезеул пэринцилор лор дин тоатэ инима ши дин тот суфлетул лор,
І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею.
13 ши орьчине ну кэута пе Домнул Думнезеул луй Исраел требуя оморыт, фие мик, фие маре, фие бэрбат, фие фемее.
А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від мало́го й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки.
14 Ау журат крединцэ Домнулуй ку глас таре, ку стригэте де букурие ши ку сунет де трымбице ши де бучуме;
І заприсягли́ся вони Господе́ві голосом сильним, і окликом, і су́рмами, і рога́ми.
15 тот Иуда с-а букурат де журэмынтул ачеста, кэч журасерэ дин тоатэ инима лор, кэутасерэ пе Домнул де бунэвоя лор ши-Л гэсисерэ. Ши Домнул ле-а дат одихнэ де жур ымпрежур.
І тішився ввесь Юда тією прися́гою, бо вони заприсягли́ся всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо.
16 Ымпэратул Аса н-а лэсат нич кяр пе мама са Маака сэ май фие ымпэрэтясэ, пентру кэ фэкусе ун идол Астартеей. Аса й-а дэрымат идолул, пе каре л-а фэкут праф ши л-а арс лынгэ пырыул Кедрон.
І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була́ ідола Астарти. І Аса порубав бовва́на її, і розтер, і спалив у долині Кедро́н.
17 Дар ынэлцимиле тот н-ау фост ындепэртате дин Исраел, мэкар кэ инима луй Аса а фост ын тотул а Домнулуй ын тот тимпул веций луй.
Та па́гірки не минулися в Ізраїля, але́ Асине серце було все з Господом по всі його дні.
18 А пус ын Каса луй Думнезеу лукруриле ынкинате Домнулуй де татэл сэу ши де ел ынсушь: арӂинт, аур ши васе.
І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, — срібло, і золото, і по́суд.
19 Н-а фост ничун рэзбой пынэ ла ал трейзечь ши чинчиля ан ал домнией луй Аса.
А війни́ не було́ аж до тридцять й п'ятого року царюва́ння Аси.
