2 Кроничь 13
1 Ын ал оптспрезечеля ан ал домнией луй Иеробоам, песте Иуда а ынчепут сэ домняскэ Абия.
Вісімнадцятого року царя Єровоама та зацарював Авійя над Юдою.
2 Ел а домнит трей ань ла Иерусалим. Мама са се нумя Микая, фата луй Уриел, дин Гибея. Ынтре Абия ши Иеробоам а фост рэзбой.
Три роки царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Міхая, дочка́ Уріїла з Ґів'ї. І війна́ точилася між Авійєю та між Єровоамом.
3 Абия а ынчепут лупта ку о оасте де рэзбойничь витежь, патру суте де мий де оамень алешь, ши Иеробоам с-а ыншируит де бэтае ымпотрива луй ку опт суте де мий де оамень алешь, рэзбойничь витежь.
I зачав Авійя війну́ з ві́йськом хоробрих воякі́в, — чотири сотні тисяч ви́браних мужів, а Єровоам приготовився до війни з ним з вісьмома́ сотнями тисяч ви́браних мужів, хоробрих воякі́в.
4 Де пе вырфул мунтелуй Цемараим, каре фаче парте дин мунтеле луй Ефраим, Абия с-а скулат ши а зис: „Аскултаци-мэ, Иеробоаме ши тот Исраелул!
І встав Авійя з-над гори Цемараїм, що в Єфремових гора́х, та й сказав: „Послухайте мене, Єровоаме, та ввесь Ізраїлю!
5 Ну требуе оаре сэ штиць кэ Домнул Думнезеул луй Исраел а дат пе вечие домния песте Исраел луй Давид ши фиилор луй принтр-ун легэмынт каре ну се поате кэлка?
Чи ж не вам знати, що Господь, Бог Ізраїлів, дав Давидові царство над Ізраїлем навіки, йому́ та синам його, соляною умовою?
6 Дар Иеробоам, фиул луй Небат, служиторул луй Соломон, фиул луй Давид, с-а скулат ши с-а рэзврэтит ымпотрива стэпынулуй сэу.
Та встав Єровоам, Неватів син, раб Соломона, Давидового сина, і збунтувався на пана свого́.
7 Ниште оамень де нимик, оамень рэй, с-ау стрынс ла ел ши с-ау ымпотривит луй Робоам, фиул луй Соломон. Робоам ера тынэр ши фрикос ши ну путя сэ ли се ымпотривяскэ.
І зібралися до нього люди пусті, нікчемні, і стали міцніші від Рехав'ама, Соломонового сина. А Рехав'ам був юнак та м'якосердий, — і не був сильним проти них.
8 Ши акум, вой кредець кэ путець еши бируиторь асупра ымпэрэцией Домнулуй, каре есте ын мыниле фиилор луй Давид, ши вой сунтець о маре мулциме ши авець ку вой вицеий де аур пе каре ви й-а фэкут Иеробоам ка думнезей.
А тепер ви говорите, щоб бути сильними проти Господнього царства в руці Давидових синів, а вас велика кількість, і з вами золоті тельці, яких Єровоам понаро́блював вам за богів.
9 Н-аць ындепэртат вой пе преоций Домнулуй, пе фиий луй Аарон ши пе левиць ши ну в-аць фэкут вой преоць, ка ши попоареле челорлалте цэрь? Орьчине веня ку ун вицел ши шапте бербечь ка сэ фие сфинцит се фэчя преот ал челуй че ну есте Думнезеу.
Чи ж ви не повиганяли Господніх священиків, Ааро́нових синів, та Левитів? І понаставля́ли ви собі священиків, як ставлять наро́ди цих країв, — кожен, хто при́йде, щоб посвятитися молодим бичком та сімома́ баранами, то стає священиком для того, що не є Богом.
10 Дар, кыт деспре ной, Домнул есте Думнезеул ностру ши ной ну Л-ам пэрэсит, преоций дин служба Домнулуй сунт фий ай луй Аарон ши левиций стау ши ышь ымплинеск службеле.
А ми, Бог наш — Господь, і ми не полишили Його, а наші священики, що служать Господе́ві, це Ааронові сини, а Левити — при службі.
11 Ной адучем ын фиекаре диминяцэ ши ын фиекаре сярэ ардерь-де-тот Домнулуй, ардем тэмые мироситоаре, пунем пыниле пентру пунеря ынаинтя Домнулуй пе маса чя куратэ ши априндем ын фиекаре сярэ сфешникул де аур ку канделеле луй, кэч пэзим порунчиле Домнулуй Думнезеулуй ностру. Дар вой Л-аць пэрэсит.
І ми прино́симо Господе́ві цілопа́лення кожного ранку та кожного вечора, і запашне́ кадило, і уклада́ння хліба на чистому столі, і золотий свічник та лямпа́ди його, щоб запалювати кожного вечора, бо ми стереже́мо службу Господа, нашого Бога, а ви полишили Його!
12 Ятэ кэ Думнезеу ши преоций Луй сунт ку ной, ын фрунтя ноастрэ, ши авем ши трымбицеле рэсунэтоаре, ка сэ сунэм дин еле ымпотрива воастрэ. Копий ай луй Исраел, ну фачець рэзбой ымпотрива Домнулуй Думнезеулуй пэринцилор воштри, кэч ну вець авя ничо избындэ!”
І ось з нами на чолі Бог, і священики Його, і голосні су́рми, щоб сурми́ти на вас. Ізраїлеві сини, — не воюйте з Господом, Богом вашим, бо вам не поведе́ться!“
13 Иеробоам й-а луат пе динапой, ку ажуторул унор оамень пушь ла пындэ, аша кэ оштиле луй ерау ын фаца луй Иуда, яр чей че стэтяу ла пындэ ерау ынапоя лор.
А Єровоам вирядив за́сідку, щоб пішла позад них, — і були вони перед Юдою, а за́сідка — позад них.
14 Чей дин Иуда, ынторкынду-се, ау авут де луптат ынаинте ши ынапой. Ау стригат кэтре Домнул, ши преоций ау сунат дин трымбице.
І обернулися юдеї, аж ось у них бій спе́реду та зза́ду! І кли́кали вони до Господа, а священики сурми́ли в су́рми...
15 Оамений луй Иуда ау скос ун стригэт де рэзбой ши, ла стригэтул де рэзбой ал оаменилор луй Иуда, Домнул а ловит пе Иеробоам ши пе тот Исраелул динаинтя луй Абия ши а луй Иуда.
І закричали юдеї. І сталося, як юдеї закричали, то Бог ударив Єровоама та всього Ізраїля перед Авійєю та перед Юдою.
16 Копиий луй Исраел ау фуӂит динаинтя луй Иуда, ши Думнезеу й-а дат ын мыниле луй.
І повтікали ізра́їльтяни перед Юдою, і Бог дав їх в їхню руку.
17 Абия ши попорул луй ле-ау причинуит о маре ынфрынӂере ши чинч суте де мий де оамень алешь ау кэзут морць принтре чей дин Исраел.
І вдарили в них Авійя та народ його великою по́разою, і попа́дали трупи з Ізраїля, — п'ять сотень тисяч ви́браних мужів!
18 Копиий луй Исраел ау фост смериць ын время ачея, ши копиий луй Иуда ау кыштигат бируинца пентру кэ се сприжинисерэ пе Домнул Думнезеул пэринцилор лор.
І впокорилися Ізраїлеві сини того ча́су, а Юдині сини зміцніли, — бо опиралися на Господа, Бога їхніх батьків.
19 Абия а урмэрит пе Иеробоам ши й-а луат четэць: Бетелул ку сателе луй, Иешана ку сателе ей ши Ефронул ку сателе луй.
І гнався Авійя за Єровоамом, і здобув від нього міста́: Бет-Ел та залежні його міста, і Єшану та залежні її міста, і Ефрон та залежні його міста.
20 Иеробоам н-а май авут путере пе время луй Абия, ши Домнул л-а ловит ши а мурит.
І Єровоам не затримав сили вже за днів Авійї. І вдарив його Господь, і він помер.
21 Дар Абия а ажунс путерник; а авут пайспрезече невесте ши а нэскут доуэзечь ши дой де фий ши шайспрезече фете.
І зміцнився Авійя, і взяв собі чотирна́дцять жіно́к, і породив двадцять і двоє синів та шістнадцятеро дочо́к.
22 Челелалте фапте але луй Абия, че а фэкут ши че а спус ел, сунт скрисе ын картя пророкулуй Идо.
А решта Авійєвих діл, і дороги його та слова́ його описані в історії пророка Іддо.
