1 Самуел 6
1 Кивотул Домнулуй а фост шапте лунь ын цара филистенилор.
І був Божий ковче́г у филисти́мській землі сім місяців.
2 Ши филистений ау кемат пе преоць ши пе гичиторь ши ау зис: „Че сэ фачем ку кивотул Домнулуй? Арэтаци-не кум требуе сэ-л тримитем ынапой ла локул луй.”
І покликали филисти́мляни жерці́в та ворожби́тів, говорячи: „Що́ робити з Господнім ковчегом? Скажіть нам, як відіслати його на його місце? “
3 Ей ау рэспунс: „Дакэ тримитець ынапой кивотул Думнезеулуй луй Исраел, сэ ну-л тримитець ку мына гоалэ, чи адучець луй Думнезеу о жертфэ пентру винэ; атунч вэ вець виндека ши вець шти пентру че ну с-а ындепэртат мына Луй де песте вой.”
А ті сказали: „Якщо ви відсилаєте ковчега Ізраїлевого Бога, то не відсилайте його по́рожньо, але конче принесіть Йому жертву за провину, — тоді будете ви́лікувані, і ви пізнаєте, чому́ не відступає Його рука від вас“.
4 Филистений ау зис: „Че жертфэ пентру винэ сэ-Й адучем?” Ей ау рэспунс: „Чинч умфлэтурь де аур ши чинч шоаречь де аур, дупэ нумэрул домниторилор филистенилор, кэч ачеяшь урӂие а фост песте вой тоць ши песте домниторий воштри.
І ті спитали: „Яка ж та жертва за провину, що ми принесемо́ Йому?“А ті відказали: „За числом филисти́мських воло́дарів — п'ять золотих боля́чок та п'ять золотих мишей. Бо одна пора́за для всіх вас та для ваших володарів.
5 Фачець ниште кипурь дупэ умфлэтуриле воастре ши ниште кипурь дупэ шоаречий воштри каре пустиеск цара ши даць славэ Думнезеулуй луй Исраел: поате кэ ва ынчета сэ-Шь апесе мына песте вой, песте думнезеий воштри ши песте цара воастрэ.
І зробі́ть подоби ваших боля́чок та подоби ваших мише́й, що вигу́блюють землю, і воздайте славу Ізраїлевому Богові, — може Він поле́гчить Свою руку з-над вас і з-над ваших богів та з-над вашого кра́ю.
6 Пентру че сэ вэ ымпетриць инима, кум шь-ау ымпетрит инима еӂиптений ши Фараон? Ну й-а педепсит Ел ши н-ау лэсат ей атунч пе копиий луй Исраел сэ плече?
І чого́ ви будете робити запеклими свої серця́, як робили запеклим серце своє Єгипет та фарао́н? Чи ж не тоді, як Він чинив дивні речі з ними, не відпустили їх, і вони пішли?
7 Акум, фачець ун кар ноу де тот ши луаць доуэ вачь тинере, каре дау цыцэ ши каре н-ау трас ла жуг; ынжугаць вачиле ла кар ши мынаць ынапой акасэ вицеий лор каре се цин дупэ еле.
А тепер візьміть, і зробіть одно́го ново́го воза, і візьміть дві дійні́ коро́ві, що на них не накладалося ярма́, і запряжіть ті корови до воза, а їхні телята відведете від них додому.
8 Сэ луаць кивотул Домнулуй ши сэ-л пунець ын кар; сэ пунець алэтурь де ел, ынтр-о ладэ, лукруриле де аур пе каре ле даць Домнулуй ка дар пентру винэ, апой сэ-л тримитець, ши ва плека.
І ві́зьмете Господнього ковче́га, та й поставите його на воза, а золоті речі, що ви принесе́те Йому жертвою за провину, покладете в скри́ні збо́ку її. І відпустите його, і він пі́де.
9 Сэ-л урмэриць ку привиря ши, дакэ се ва суи пе друмул хотарулуй сэу спре Бет-Шемеш, Домнул не-а фэкут ачест маре рэу; дакэ ну, вом шти кэ ну мына Луй не-а ловит, чи лукрул ачеста а венит песте ной дин ынтымпларе.”
І побачите: Якщо він увійде до Бет-Шемешу дорогою до своєї границі, — він зробив нам це велике зло. А якщо ні, то пізнаємо, що не його рука доторкнулася нас, — випа́док то був нам“.
10 Оамений ау фэкут аша. Ау луат доуэ вачь каре алэптау, ле-ау ынжугат ла кар ши ле-ау ынкис вицеий акасэ.
І зробили ті люди так. І взяли́ вони дві дійні́ коро́ві, і запрягли́ їх до воза, а їхніх телят замкнули вдома.
11 Ау пус ын кар кивотул Домнулуй ши лада ку шоаречий де аур ши кипуриле умфлэтурилор лор.
І поставили вони Господнього ковчега на воза, і скри́ню, і золоті миші, і подоби їхніх боля́чок.
12 Вачиле ау апукат дрепт пе друмул спре Бет-Шемеш; ау цинут мереу ачелашь друм, муӂинд, ши ну с-ау абэтут нич ла дряпта, нич ла стынга. Домниторий филистенилор ау мерс дупэ еле пынэ ла хотарул Бет-Шемешулуй.
І коро́ви пішли просто дорогою до Бет-Шемешу. Ішли вони однією би́тою дорогою та все ревли́, і не відхиля́лися ні право́руч, ні ліво́руч. А филисти́мські володарі йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу.
13 Локуиторий дин Бет-Шемеш сечерау грынеле ын вале: ау ридикат окий, ау зэрит кивотул ши с-ау букурат кынд л-ау вэзут.
А люди Бет-Шемешу жали пшеницю в долині. І звели́ вони очі свої та й побачили ковчега, — і зраділи, що побачили!
14 Карул а ажунс ын кымпул луй Иосуа дин Бет-Шемеш ши с-а оприт аколо. Аколо ера о пятрэ маре. Ау деспикат лемнеле карулуй, ши вачиле ле-ау адус ка ардере-де-тот Домнулуй.
А віз увійшов на поле бет-шемеша́нина Ісуса, та й став там, а там був великий камінь. І вони накололи дров із воза, а корів прине́сли цілопа́ленням для Господа.
15 Левиций ау коборыт кивотул Домнулуй ши лада де лынгэ ел, ын каре се афлау лукруриле де аур, ши ле-ау пус пе тоате пе пятра чя маре. Оамений дин Бет-Шемеш ау адус Домнулуй ын зиуа ачея ардерь-де-тот ши жертфе.
А Левити зняли Господнього ковчега та скриню, що була́ з ним, що в нім були золоті речі, та й поставили при великому ка́мені. А люди Бет-Шемешу прине́сли цілопа́лення, і прино́сили того дня жертви для Господа.
16 Чей чинч домниторь ай филистенилор, дупэ че ау вэзут лукрул ачеста, с-ау ынторс ла Екрон ын ачеяшь зи.
А п'ять филистимських володарів бачили це, і вернулися того дня до Екрону.
17 Ятэ умфлэтуриле де аур пе каре ле-ау дат Домнулуй филистений ка дар пентру винэ: уна пентру Асдод, уна пентру Газа, уна пентру Аскалон, уна пентру Гат, уна пентру Екрон.
А оце ті золоті болячки, що филистимляни звернули Господе́ві жертвою за провину: одна за Ашдо́д, одна за Га́зу, одна за Ашкело́н, одна за Ґат, одна за Екро́н.
18 Ерау ши ниште шоаречь де аур, дупэ нумэрул тутурор четэцилор филистенилор, каре ерау але челор чинч кэпетений, атыт четэць ынтэрите, кыт ши четэць фэрэ зидурь. Лукрул ачеста ыл адевереште пятра чя маре пе каре ау пус кивотул Домнулуй ши каре есте ши астэзь ын кымпул луй Иосуа дин Бет-Шемеш.
А золоті миші були́ за числом усіх филистимських міст п'ятьох володарів, від міста тверди́нного й аж до безмурного села́, і аж до великого ка́меня, що на ньому поставили Господнього ковчега, і він знахо́диться аж до цього дня на полі бет-шемешанина Ісуса.
19 Домнул а ловит пе оамений дин Бет-Шемеш кынд с-ау уйтат ын кивотул Домнулуй; а ловит (чинчзечь де мий) шаптезечь де оамень дин попор. Ши попорул а плынс, пентру кэ Домнул ыл ловисе ку о маре урӂие.
І вдарив Господь людей Бет-Шемешу, бо вони заглядали в Господній ковчег. І вибив Він між наро́дом п'ятдеся́т тисяч чоловіка та сімдеся́т чоловіка. І був народ у жало́бі, бо Господь ударив народ великою пора́зкою.
20 Оамений дин Бет-Шемеш ау зис: „Чине поате ста ынаинтя Домнулуй, ынаинтя ачестуй Думнезеу сфынт? Ши ла чине требуе сэ се суе кивотул, дакэ се депэртязэ де ла ной?”
І сказали люди Бет-Шемешу: „Хто зможе стати перед лицем Господа, Того Бога Святого? І до кого Він пі́де від нас?“
21 Ау тримис соль ла локуиторий дин Кириат-Иеарим ка сэ ле спунэ: „Филистений ау адус ынапой кивотул Домнулуй; коборыци-вэ ши суици-л ла вой.”
І вони послали послів до мешканців Кір'ят-Єаріму, говорячи: „Филисти́мляни вернули Господнього ковчега. Зійдіть, знесіть його до се́бе“.
