1 Самуел 23
1 Ау венит ши ау спус луй Давид: „Ятэ кэ филистений ау ынчепут лупта ымпотрива Кеилей ши ау жефуит арииле.”
І доне́сли Давидові, говорячи: „Ось филисти́мляни облягли́ Кеїлу, і грабують клу́ні“.
2 Давид а ынтребат пе Домнул ши а зис: „Сэ мэ дук ши сэ бат пе филистений ачештя?” Ши Домнул й-а рэспунс: „Ду-те, бате пе филистень ши избэвеште Кеила.”
І запитав Давид Господа, говорячи: „Чи піду́ й перемо́жу тих филисти́млян?“А Госпо́дь сказав до Давида: „Іди, — і поб'єш филисти́млян та спасеш Кеїлу“.
3 Дар оамений луй Давид й-ау зис: „Ятэ кэ ной не темем кяр аич, ын Иуда. Че ва фи кынд вом мерӂе ла Кеила, ымпотрива оштилор филистенилор?”
А Давидові люди сказали до нього: „Ось ми боїмо́ся тут у Юді, а що ж буде, коли пі́демо в Кеїлу, проти филистимських лав?“
4 Давид а ынтребат ярэшь пе Домнул. Ши Домнул й-а рэспунс: „Скоалэ-те ши кобоарэ-те ла Кеила, кэч дау пе филистень ын мыниле тале.”
А Давид ще далі питався Господа, і Господь відповів та сказав йому: „Устань, зійди́ до Кеїли, бо Я даю филисти́млян у твою руку“.
5 Давид с-а дус дар ку оамений луй ла Кеила ши с-а бэтут ымпотрива филистенилор; ле-а луат вителе ши ле-а причинуит о маре ынфрынӂере. Астфел а избэвит Давид пе локуиторий дин Кеила.
І пішов Давид та люди його до Кеїли, та й воював із филисти́млянами, і зайняв їхню худобу, і наніс їм велику пора́зку. І спас Давид ме́шканців Кеїли.
6 Кынд а фуӂит Абиатар, фиул луй Ахимелек, ла Давид, ын Кеила, с-а коборыт ку ефодул ын мынэ.
І сталося, коли втікав Евіята́р, син Ахімелеха, до Давида в Кеїлу, то ефо́д був у його руці.
7 Саул а фост ынштиинцат де сосиря луй Давид ла Кеила ши а зис: „Думнезеу ыл дэ ын мыниле меле, кэч а венит ши с-а ынкис ынтр-о четате ку порць ши зэвоаре.”
А Саулові доне́сено, що Давид увійшов у Кеїлу. І сказав Саул: „Бог віддав його в мою руку, бо він замкнув себе, коли ввійшов до міста з воро́тами та за́сувом“.
8 Ши Саул а кемат тот попорул ла рэзбой ка сэ се кобоаре ла Кеила ши сэ ымпресоаре пе Давид ши пе оамений луй.
І скликав Саул увесь народ на війну, щоб зійти до Кеїли облягти Давида та людей його.
9 Давид, луынд куноштинцэ де ачест план рэу пе каре-л пуня ла кале Саул ымпотрива луй, а зис преотулуй Абиатар: „Аду ефодул!”
І дізнався Давид, що Саул задумує лихо на нього, і сказав до священика Евіята́ра: „Принеси ефо́да!“
10 Ши Давид а зис: „Доамне, Думнезеул луй Исраел, робул Тэу а афлат кэ Саул вря сэ винэ ла Кеила ка сэ нимичяскэ четатя дин причина мя.
І Давид сказав: „Господи, Боже Ізраїлів! Дослухуючися, чув Твій раб, що Саул хоче ввійти до Кеїли, щоб вигубити місто через мене.
11 Мэ вор да ын мыниле луй локуиторий дин Кеила? Се ва коборы Саул аич, кум а афлат робул Тэу? Доамне, Думнезеул луй Исраел, биневоеште ши дескоперэ лукрул ачеста робулуй Тэу!” Ши Домнул а рэспунс: „Се ва коборы.”
Чи ви́дадуть мене громадя́ни Кеїли в його руку? Чи зі́йде Саул, як чув твій раб? Господи, Боже Ізраїлів, розпові́ж же Своєму рабо́ві!“І сказав Господь: „Зі́йде“.
12 Давид а май зис: „Мэ вор да локуиторий дин Кеила пе мине ши пе оамений мей ын мыниле луй Саул?” Ши Домнул а рэспунс: „Те вор да.”
І запитався Давид: „Чи видадуть громадя́ни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку?“А Господь сказав: „Видадуть“.
13 Атунч, Давид с-а скулат ку оамений луй, ын нумэр де апроапе шасе суте де иншь, ау ешит дин Кеила ши с-ау дус унде ау путут. Саул, афлынд кэ Давид а скэпат дин Кеила, с-а оприт дин мерс.
І встав Давид та його люди, бли́зько шости сотень чоловіка, та й вийшли з Кеїли, і ходили, де можна було ходити. А Саулові доне́сено, що Давид утік із Кеїли, і він занеха́яв по́хід.
14 Давид а локуит ын пустиу, ын локурь ынтэрите, ши а рэмас пе мунтеле дин пустиул Зиф. Саул ыл кэута мереу, дар Думнезеу ну л-а дат ын мыниле луй.
І осівся Давид у пустині в тверди́нях, і осівся на горі в пустині Зіф. А Саул шукав його повсякденно, та Бог не дав його в руку йому.
15 Давид, вэзынд кэ Саул а порнит сэ-й я вяца, а стат ын пустиул Зиф, ын пэдуре.
І побачив Давид, що Саул вийшов шукати душі його, а Давид пробува́в у пустині Зіф у Хореші.
16 Атунч, Ионатан, фиул луй Саул, с-а скулат ши с-а дус ла Давид ын пэдуре. Ел й-а ынтэрит ынкредеря ын Думнезеу
І встав Йонатан, Саулів син, і пішов до Давида до Хорешу, і зміцнив його на дусі в Бозі,
17 ши й-а зис: „Ну те теме де нимик, кэч мына татэлуй меу Саул ну те ва атинӂе. Ту вей домни песте Исраел ши еу вой фи ал дойля дупэ тине; татэл меу Саул штие ши ел бине лукрул ачеста.”
та й сказав до нього: „Не бійся, бо не зна́йде тебе рука мого батька Саула! І ти бу́деш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі засту́пником. І це знає й батько мій Саул“.
18 Ау фэкут ярэшь амындой легэмынт ынаинтя Домнулуй ши Давид а рэмас ын пэдуре, яр Ионатан с-а дус акасэ.
І вони оби́два склали умову перед Господнім лицем. І осівся Давид у Хорешу, а Йонатан пішов до свого дому.
19 Зифиций с-ау суит ла Саул, ла Гибея, ши ау зис: „Ну-й Давид аскунс ынтре ной ын локурь ынтэрите, ын пэдуре, пе дялул Хакила, каре есте ла мязэзи де пустиу?
А зіфе́яни прийшли до Саула до Ґів'ї, говорячи: „Ось Давид ховається в нас у тверди́нях у Хорешу, на взгі́р'ї Хахіла, що з пі́вдня від Єшішону.
20 Кобоарэ-те дар, ымпэрате, фииндкэ ачаста есте тоатэ доринца суфлетулуй тэу; ласэ пе ной дакэ е ворба сэ-л дэм ын мыниле ымпэратулуй.”
А тепер, за всім жада́нням своєї душі, о ца́рю, конче зійди, а нам — хіба́ видати його в цареву руку“.
21 Саул а зис: „Домнул сэ вэ бинекувынтезе кэ авець милэ де мине!
І сказав Саул: „Благослове́нні ви в Господа, бо змилосе́рдилися надо мною!
22 Дучеци-вэ, вэ рог, де май черчетаць, ка сэ штиць ши сэ дескопериць ын че лок шь-а ындрептат паший ши чине л-а вэзут, кэч ми с-а спус кэ есте фоарте ширет.
Ідіть же, приготу́йте ще, і розпізна́йте, і побачте місце його, де буде нога його, хто його там бачив, бо казали мені: сильно хитру́є він!
23 Черчетаць ши ведець тоате локуриле унде се аскунде, вениць апой ла мине ку чева темейник ши вой порни ку вой. Дакэ есте ын царэ, ыл вой кэута принтре тоате мииле луй Иуда.”
І подивіться, і розізнайте всі схо́ванки, де́ він ховається, і ве́рнетесь до мене з певною звісткою, — і я піду́ з вами. І буде, якщо він є в Краю́, то пошукаю його по всіх Юдиних тисячах“.
24 С-ау скулат дар ши с-ау дус ла Зиф ынаинтя луй Саул. Давид ши оамений луй ерау ын пустиул Маон, ши ануме ын кымпия динспре мязэзи де пустиу.
І встали вони, і пішли в Зіф перед Саулом. А Давид та його люди були в Маонській пустині в Араві, на пі́вдень від Єшімону.
25 Саул а плекат ку оамений сэй ын кэутаря луй Давид. Деспре лукрул ачеста с-а дат де весте луй Давид, каре с-а коборыт ла стынкэ ши а рэмас ын пустиул Маон. Саул, кынд а аузит, а урмэрит пе Давид ын пустиул Маон.
А Саул та його люди пішли шукати. І доне́сли про це Давидові, і він зійшов до Сели, і спинився в Маонській пустині. А Саул прочув, та й гнався за Давидом до Маонської пустині.
26 Саул мерӂя пе о парте а мунтелуй, ши Давид ку оамений луй, пе чялалтэ парте а мунтелуй. Давид фуӂя репеде, ка сэ скапе де Саул. Дар Саул ши оамений луй кяр ынконжурасерэ пе Давид ши пе ай луй, ка сэ пунэ мына пе ей,
І пішов Саул з цього боку гори, а Давид та його люди — з того боку гори. І поспішав Давид відійти перед Саулом, а Саул та люди його оточували Давида та людей його, щоб схопи́ти їх.
27 кынд ун сол а венит ши а спус луй Саул: „Грэбеште-те сэ вий, кэч ау нэвэлит филистений ын царэ.”
І прийшов послане́ць до Саула, говорячи: „Іди поспішно, бо филисти́мляни кинулися на Край!“
28 Саул а ынчетат сэ урмэряскэ пе Давид ши с-а ынторс сэ ясэ ынаинтя филистенилор. Де ачея, локул ачела с-а нумит Села-Хамахлекот.
І вернувся Саул з погоні за Давидом, і пішов навпере́йми филисти́млян. Тому то назвали ім'я́ тому місцю: Села-Гаммахлекот.
29 Де аколо, Давид с-а суит спре локуриле ынтэрите дин Ен-Геди ши а локуит аколо.
А Давид вийшов звідти, і осівся в тверди́нях Ен-Ґеді.
