1 Самуел 19
1 Саул а ворбит фиулуй сэу Ионатан ши тутурор служиторилор луй сэ омоаре пе Давид.
І говорив Саул до свого сина Йоната́на та до всіх своїх рабів, щоб убити Давида. Та Йонатан, син Саулів, дуже кохав Давида.
2 Дар Ионатан, фиул луй Саул, каре юбя мулт пе Давид, й-а дат де штире ши й-а зис: „Татэл меу, Саул, каутэ сэ те омоаре. Пэзеште-те дар мыне диминяцэ, стай ынтр-ун лок тэйнуит ши аскунде-те.
І розповів Йонатан Давидові, говорячи: „Батько мій Саул хоче вбити тебе. А тепер уранці стережися, — сиди в укритті́, і схова́йся.
3 Еу вой еши ши вой ста лынгэ татэл меу ын кымпул ын каре вей фи; вой ворби татэлуй меу деспре тине, вой ведя че ва зиче ши-ць вой спуне.”
А я вийду, і стану при своєму ба́тькові на полі, де ти будеш, і я буду говорити про тебе до свого батька. І що́ побачу, те розповім тобі“.
4 Ионатан а ворбит бине де Давид татэлуй сэу Саул: „Сэ ну факэ ымпэратул”, а зис ел, „ун пэкат фацэ де робул сэу Давид, кэч ел н-а фэкут ничун пэкат фацэ де тине. Димпотривэ, а лукрат пентру бинеле тэу;
І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: „Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе.
5 шь-а пус ын жок вяца, а учис пе филистян ши Домнул а дат о маре избэвире пентру тот Исраелул. Ту ай вэзут ши те-ай букурат. Пентру че сэ пэкэтуешть ымпотрива унуй сынӂе невиноват ши сэ оморь фэрэ причинэ пе Давид?”
І наражав він на небезпе́ку життя своє, і вбив филисти́млянина, — і Господь учинив велике спасі́ння для всього Ізраїля. Ти це бачив та радів. І для чого згрішиш ти проти невинної кро́ви, бажаючи вбити Давида безпричи́нно?“
6 Саул а аскултат гласул луй Ионатан ши а журат зикынд: „Виу есте Домнул кэ Давид ну ва мури!”
І послу́хався Саул Йонатанового голосу. І Саул присягнув: „ Як живий Господь, — не буде той убитий!“
7 Ионатан а кемат пе Давид ши й-а спус тоате кувинтеле ачестя, апой л-а адус ла Саул; ши Давид а фост ынаинтя луй ка май ынаинте.
І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова́. І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше.
8 Рэзбоюл урма ынаинте. Давид а мерс ымпотрива филистенилор ши с-а бэтут ку ей, ле-а причинуит о маре ынфрынӂере ши ау фуӂит динаинтя луй.
А війна була далі. І вийшов Давид, і воював з филисти́млянами, та й завдав їм велику пора́зку, — і вони повтікали перед ним.
9 Атунч, духул чел рэу, тримис де Домнул, а венит песте Саул, каре шедя ын касэ ку сулица ын мынэ. Давид кынта,
А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його — в руці його, а Давид грав рукою.
10 ши Саул а врут сэ-л пироняскэ ку сулица де перете. Дар Давид с-а ферит де ел, ши Саул а ловит ку сулица ын перете. Давид а фуӂит ши а скэпат ноаптя.
А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхили́вся той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну́, а Давид утік, і був урято́ваний тієї ночі.
11 Саул а тримис ниште оамень акасэ ла Давид ка сэ-л пындяскэ ши сэ-л омоаре диминяца. Дар Микал, неваста луй Давид, й-а дат де штире ши й-а зис: „Дакэ ну фуӂь ын ноаптя ачаста, мыне вей фи оморыт.”
І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла́ Давидові його жінка Мелхола, говорячи: „Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий“.
12 Еа л-а коборыт пе ферястрэ ши Давид а плекат ши а фуӂит. Аша а скэпат.
І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався.
13 Ын урмэ, Микал а луат терафимул ши л-а пус ын пат; й-а пус о пеле де капрэ ын журул капулуй ши л-а ынвелит ку о хайнэ.
І взяла Мелхола домашнього божка́, і поклала до ліжка, а поду́шку з ко́зячого во́лосу поклала в голова́х його, та й прикрила плаще́м.
14 Кынд а тримис Саул оамений сэ я пе Давид, еа а зис: „Есте болнав.”
І послав Саул посланці́в, щоб узяти Давида, а вона сказала: „Він хворий!“
15 Саул й-а тримис ынапой сэ-л вадэ ши а зис: „Адучеци-л ла мине, ын патул луй, ка сэ-л омор.”
І послав Саул тих посланці́в побачити Давида, говорячи: „Принесіть його в лі́жку до мене, щоб забити його!“
16 Оамений ачея с-ау ынторс ши ятэ кэ терафимул ера ын пат ши ын журул капулуй ера о пеле де капрэ.
І ввійшли ті посланці́, аж ось у ліжку домашній божо́к, а в голова́х його — поду́шка з ко́зячого во́лосу!
17 Саул а зис кэтре Микал: „Пентру че м-ай ыншелат ын фелул ачеста ши ай дат друмул врэжмашулуй меу ши а скэпат?” Микал а рэспунс луй Саул: „Ел мь-а зис: ‘Ласэ-мэ сэ плек орь те омор!’”
І сказав Саул до Мелхоли: „На́що ти так обмани́ла мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався?“А Мелхола відказала Саулові: „Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!“
18 Аша а фуӂит ши а скэпат Давид. Ел с-а дус ла Самуел, ла Рама, ши й-а историсит тот че-й фэкусе Саул. Апой с-а дус ку Самуел ши а локуит ын Наиот.
А Давид утік і врятувався. І прийшов він до Самуїла до Рами́, і розповів йому все, що́ зробив йому Саул. І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті.
19 Ау спус лукрул ачеста луй Саул ши ау зис: „Ятэ кэ Давид есте ын Наиот, лынгэ Рама.”
І розпові́джено Саулові, говорячи: „Ось Давид у Найоті в Рамі́“.
20 Саул а тримис ниште оамень сэ я пе Давид. Ей ау вэзут о адунаре де пророчь, каре пророчяу ку Самуел ын фрунте. Духул луй Думнезеу а венит песте тримиший луй Саул ши ау ынчепут ши ей сэ пророчаскэ.
І послав Саул посланці́в, щоб узяли́ Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними. І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони.
21 Ау спус луй Саул лукрул ачеста; ел а тримис алць оамень ши ау пророчит ши ей. А май тримис алций а трея оарэ ши ау пророчит ши ей.
I розповіли́ про це Саулові. І послав він інших посланці́в, та пророкували також і вони. А Саул послав посланці́в ще третіх, та пророкували й вони.
22 Атунч, Саул с-а дус ел ынсушь ла Рама. Ажунгынд ла фынтына чя маре фэрэ апэ, каре есте ла Секу, а ынтребат: „Унде сунт Самуел ши Давид?” И с-а рэспунс: „Сунт ын Наиот, лынгэ Рама.”
І пішов і він до Рами́, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: „Де Самуїл та Давид?“А запитаний відказав: „Ось у Найоті в Рамі“.
23 Ши с-а ындрептат спре Наиот, лынгэ Рама. Духул луй Думнезеу а венит ши песте ел ши Саул шь-а вэзут де друм, пророчинд пынэ ла сосиря луй ын Наиот, лынгэ Рама.
І пішов він туди до Найоту в Рамі. І зли́нув Божий Дух також на нього, — і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі.
24 С-а дезбрэкат де хайне ши а пророчит ши ел ынаинтя луй Самуел ши с-а арункат дезбрэкат ла пэмынт тоатэ зиуа ачея ши тоатэ ноаптя. Де ачея се зиче: „Оаре ши Саул есте ынтре пророчь?”
І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав наги́й ці́лий той день та ці́лу ніч. Тому то й говорять: „Чи й Саул між пророками?“
