1 Ымпэрацилор 2
1 Давид се апропия де клипа морций ши а дат ындрумэрь фиулуй сэу Соломон, зикынд:
І набли́зилися Давидові дні до смерти, і він наказав своєму синові Соломонові, говорячи:
2 „Еу плек пе каля пе каре мерӂе тоатэ лумя. Ынтэреште-те ши фий ом!
„ Ось я йду дорогою всієї землі, а ти будеш міцни́й та станеш мужем.
3 Пэзеште порунчиле Домнулуй Думнезеулуй тэу, умблынд ын кэиле Луй ши пэзинд леӂиле Луй, порунчиле Луй, хотэрыриле Луй ши ынвэцэтуриле Луй, дупэ кум есте скрис ын леӂя луй Мойсе, ка сэ избутешть ын тот че вей фаче ши орьынкотро те вей ынтоарче
І будеш ти стерегти́ нака́зи Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, щоб стерегти́ постанови Його, заповіді Його, та устави Його й сві́дчення Його, як писано в Мойсеєвім Зако́ні, щоб тобі щастило в усьому, що будеш робити, і скрізь, куди зве́рнешся,
4 ши пентру ка Домнул сэ ымплиняскэ урмэтоареле кувинте, пе каре ле-а ростит пентру мине: ‘Дакэ фиий тэй вор луа сяма ла каля лор, умблынд ку крединчошие ынаинтя Мя дин тоатэ инима лор ши дин тот суфлетул лор, ну вей фи липсит ничодатэ де ун урмаш пе скаунул де домние ал луй Исраел.’
щоб ви́повнив Господь слово Своє, яке говорив мені, кажучи: Якщо сини твої будуть стерегти дороги свої, щоб ходити перед лицем Моїм у правді всім своїм серцем та всією душею своєю, то, сказав: Не буде переводу ніко́му від тебе на троні Ізраїлевім!
5 Штий че мь-а фэкут Иоаб, фиул Церуей, че а фэкут челор доуэ кэпетений але оштирий луй Исраел, луй Абнер, фиул луй Нер, ши луй Амаса, фиул луй Иетер. Й-а оморыт; а вэрсат ын тимп де паче сынӂе де рэзбой ши а пус сынӂеле де рэзбой пе чингэтоаря ку каре ера ынчинс ла мижлок ши пе ынкэлцэминтя дин пичоаре.
А також ти знаєш, що́ зробив мені Йоа́в, син Церуїн, що́ зробив він двом провідника́м Ізраїлевих військ, — Авнерові, Неровому синові, та Амасі, синові Єтеровому. Він повбивав їх, і пролив воєнну кров у час миру, і попля́мив воєнною кров'ю свого пояса, що на сте́гнах його, та санда́лі свої, що на нога́х його.
6 Фэ дупэ ынцелепчуня та ши сэ ну лашь ка перий луй чей албь сэ се кобоаре ын паче ын Локуинца морцилор. (Sheol h7585)
І ти зро́биш за своєю мудрістю, і не даси зни́зитися сивині́ його мирно до шео́лу. (Sheol h7585)
7 Сэ те порць ку бунэвоинцэ ку фиий луй Барзилай, Галаадитул, ши ей сэ мэнынче ла масэ ку тине, кэч тот аша с-ау пуртат ши ей ку мине, ешинду-мь ынаинте кынд фуӂям де фрателе тэу Абсалом.
А синам ґілеадянина Барзіллая зробиш ласку, і нехай вони будуть серед тих, що їдять за твоїм столом, бо вони отак прийшли до ме́не, коли я втікав перед Авесаломом, твоїм братом.
8 Ятэ кэ ай лынгэ тине пе Шимей, фиул луй Гера, Бениамитул, дин Бахурим. Ел а ростит ымпотрива мя марь блестеме ын зиуа кынд мэ дучям ла Маханаим. Дар с-а коборыт ынаинтя мя ла Йордан ши й-ам журат пе Домнул зикынд: ‘Ну те вой оморы ку сабия.’
А ось з тобою Шім'ї, Ґерин син, веніяминівець із Бахуріму. А він прокля́в був мене гострим прокля́ттям того дня, коли я йшов до Маханаїму. Та він прийшов до Йорда́ну стрі́нути мене, і я присягнув йому Господом, говорячи: Не заб'ю тебе мечем!
9 Акум, ту сэ ну-л лашь непедепсит, кэч ешть ун ом ынцелепт ши штий кум требуе сэ те порць ку ел. Сэ-й коборь перий албь ынсынӂераць ын Локуинца морцилор.” (Sheol h7585)
А тепер не прощай йому́, бо ти муж мудрий, і знатимеш, що́ зробити йому, — і ти сивину́ його зведе́ш у крові до шео́лу“. (Sheol h7585)
10 Давид а адормит ку пэринций луй ши а фост ынгропат ын четатя луй Давид.
І спочив Давид з батьками своїми, і був похо́ваний у Давидовім Місті.
11 Время кыт а ымпэрэцит Давид песте Исраел а фост де патрузечь де ань: ла Хеброн а ымпэрэцит шапте ань, яр ла Иерусалим а ымпэрэцит трейзечь ши трей де ань.
А дні, що Давид царював над Ізраїлем, сорок літ: у Хевроні царював він сім літ, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки.
12 Соломон а шезут пе скаунул де домние ал татэлуй сэу Давид, ши ымпэрэция луй с-а ынтэрит фоарте мулт.
І сів Соломон на троні Давида, батька свого, і його царюва́ння було дуже міцне́.
13 Адония, фиул Хагитей, с-а дус ла Бат-Шеба, мама луй Соломон. Еа й-а зис: „Вий ку гындурь пашниче?” Ел а рэспунс: „Да.”
І прийшов Адо́нія, син Гаґґітин, до Вірсавії, Соломонової матері, а вона сказала: „Чи при́хід твій — з миром?“І він відказав: „З миром“.
14 Ши а адэугат: „Ам сэ-ць спун о ворбэ.” Еа а зис: „Ворбеште!”
І сказав: „Справа в мене до те́бе“. А вона відказала: „Говори!“
15 Ши ел а зис: „Штий кэ ымпэрэция ера а мя ши кэ тот Исраелул ышь ындрепта привириле спре мине ка сэ фиу ымпэрат. Дар ымпэрэция с-а ынторс ши а кэзут фрателуй меу, пентру кэ Домнул й-а дат-о.
І він сказав: „Ти знаєш, що моє було це царство, і на мене звернув увесь Ізраїль своє обличчя, щоб мені царювати. Та відійшло царство, і доста́лось моєму братові, бо від Господа це сталось йому.
16 Акум ыць чер ун лукру: ну-ць ынтоарче фаца!” Еа й-а рэспунс: „Ворбеште!”
А тепер одне бажа́ння жадаю я від тебе: Не відмовляй мені!“А вона сказала йому: „Говори!“
17 Ши ел а зис: „Спуне, те рог, ымпэратулуй Соломон – кэч ну се поате сэ ну те аскулте – сэ-мь дя де невастэ пе Абишаг, Сунамита.”
І він сказав: „Скажи цареві Соломонові, — бо він не відмовить тобі, — щоб він дав мені шунаммітку Авішаґ за жінку“.
18 Бат-Шеба а зис: „Бине! Вой ворби ымпэратулуй пентру тине.”
І сказала Вірсавія: „Добре, — я скажу́ про тебе царе́ві“.
19 Бат-Шеба с-а дус ла ымпэратул Соломон сэ-й ворбяскэ пентру Адония. Ымпэратул с-а скулат с-о ынтымпине, с-а ынкинат ынаинтя ей ши а шезут пе скаунул сэу де домние. Ау пус ун скаун пентру мама ымпэратулуй ши еа а шезут ла дряпта луй.
І прийшла Вірсавія до царя Соломона, щоб сказати йому про Адонія. А цар устав назустріч їй, і вклонився їй, та й сів на своєму троні. І поставив він трона й для царевої матері, і вона сіла по прави́ці його.
20 Апой а зис: „Ам сэ-ць фак о микэ ругэминте: сэ мэ аскулць!” Ши ымпэратул й-а зис: „Чере, мамэ, кэч те вой аскулта.”
І сказала вона: „Одне мале жада́ння бажаю я від тебе, — не відмов мені“. І сказав їй цар: „Жадай, мати моя, бо я не відмо́влю тобі“.
21 Еа а зис: „Абишаг, Сунамита, сэ фие датэ де невастэ фрателуй тэу Адония.”
І сказала вона: „Нехай шунаммітка Авішаґ буде да́на братові твоєму Адонії за жінку“.
22 Ымпэратул Соломон а рэспунс мамей сале: „Пентру че черь нумай пе Абишаг, Сунамита, пентру Адония? Чере ши ымпэрэция пентру ел, кэч есте фрателе меу май маре декыт мине – пентру ел, пентру преотул Абиатар ши пентру Иоаб, фиул Церуей.”
І відповів цар Соломон та й сказав своїй матері: „І на́що ти про́сиш шунаммітку Авішаґ для Адонії? Та попроси для нього й царства, бо він брат мій, ста́рший від мене, і для нього, і для священика Евіятара, і для Йоава, Церуїного сина“!
23 Атунч, ымпэратул а журат пе Домнул зикынд: „Сэ мэ педепсяскэ Думнезеу ку тоатэ аспримя дакэ ну-л вор коста вяца пе Адония кувинтеле ачестя!
І присягнув цар Соломон Господом, говорячи: „Так нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, коли не на душу свою говорив Адонія це слово...
24 Акум, виу есте Домнул, каре м-а ынтэрит ши м-а суит пе скаунул де домние ал татэлуй меу Давид ши каре мь-а фэкут о касэ дупэ фэгэдуинца Луй, кэ астэзь ва мури Адония!”
А тепер, — як живий Господь, що міцно поставив мене й посадовив мене на троні мого батька Давида, і що зробив мені дім, як говорив був, — сьогодні буде вбитий Адо́нія!“
25 Ши ымпэратул Соломон а тримис пе Беная, фиул луй Иехоиада, каре л-а ловит, ши Адония а мурит.
І послав цар Соломон через Бенаю, Єгоядиного сина, — і він ура́зив його, і той помер...
26 Ымпэратул а зис апой преотулуй Абиатар: „Ду-те ла Анатот, ла мошииле тале, кэч ешть вредник де моарте, дар ну те вой оморы азь, пентру кэ ай пуртат кивотул Домнулуй Думнезеу ынаинтя татэлуй меу Давид ши пентру кэ ай луат парте ла тоате суферинцеле татэлуй меу.”
А священикові Евіятарові цар сказав: „Іди до Анатоту на поля́ свої, бо ти чоловік смерти, а цього дня не вб'ю тебе, бо носив ти ковчега Владики Господа перед обличчям батька мого Давида, і що терпів ти в усьому, в чому терпів мій батько“.
27 Астфел, Соломон а скос пе Абиатар дин служба де преот ал Домнулуй, ка сэ ымплиняскэ кувынтул ростит де Домнул асупра касей луй Ели ын Сило.
І вигнав Соломон Евіятара, щоб не був священиком для Господа, щоб ви́повнилося слово Господнє, яке говорив у Шіло́ на дім Іліїв.
28 Вестя ачаста а ажунс пынэ ла Иоаб, каре луасе партя луй Адония, мэкар кэ ну луасе партя луй Абсалом. Ши Иоаб а фуӂит ла кортул Домнулуй ши с-а апукат де коарнеле алтарулуй.
А звістка про це прийшла аж до Йоава, бо Йоав схилявся до Адонії, а до Авесалома не схилявся. І втік Йоав до Господньої скинії, і схопи́вся за роги же́ртівника...
29 Ау дат де штире ымпэратулуй Соломон кэ Иоаб а фуӂит ла кортул Домнулуй ши кэ есте ла алтар. Ши Соломон а тримис пе Беная, фиул луй Иехоиада, зикынду-й: „Ду-те ши ловеште-л!”
І доне́сено цареві Соломонові, що Йоав утік до скинії Господньої, і ось він при жертівнику. І послав Соломон Бенаю, Єгоядиного сина, говорячи: „Іди, — урази́ його!“
30 Беная а ажунс ла кортул Домнулуй ши а зис луй Иоаб: „Ешь, кэч аша порунчеште ымпэратул!” Дар ел а рэспунс: „Ну! Вряу сэ мор аич.” Беная а спус лукрул ачеста ымпэратулуй, зикынд: „Аша а ворбит Иоаб ши аша мь-а рэспунс.”
І ввійшов Беная до Господньої скинії, та й сказав до нього: „Так сказав цар: Вийди!“А той відказав: „Ні, я тут помру!“І передав Беная цареві це слово, говорячи: „Так сказав Йоав, і так відповів мені“.
31 Ымпэратул а зис луй Беная: „Фэ кум а зис, ловеште-л ши ынгроапэ-л; ши я астфел де песте мине ши де песте каса татэлуй меу сынӂеле пе каре л-а вэрсат Иоаб фэрэ темей.
І сказав йому цар: „Зроби, як я говорив, і врази́ його. І поховаєш його, і зді́ймеш невинну кров, що Йоав пролив був, з мене та з дому мого батька.
32 Домнул ва фаче ка сынӂеле луй сэ кадэ асупра капулуй луй, пентру кэ а ловит пе дой бэрбаць май дрепць ши май бунь декыт ел ши й-а учис ку сабия, фэрэ сэ фи штиут татэл меу Давид: пе Абнер, фиул луй Нер, кэпетения оштирий луй Исраел, ши пе Амаса, фиул луй Иетер, кэпетения оштирий луй Иуда.
І нехай оберне Господь його кров на його голову, що він ура́зив був двох мужів справедливих та ліпших від нього, і повбивав їх мече́м, а батько мій Давид того не знав: Авнера, Нериного сина, провідника́ Ізраїлевого війська, та Амасу, сина Єтеревого, провідника́ Юдиного війська.
33 Сынӂеле лор сэ кадэ песте капул луй Иоаб ши песте капул урмашилор луй пентру тотдяуна, дар Давид, сэмынца луй, каса луй ши скаунул луй де домние сэ айбэ парте де паче пе вечие дин партя Домнулуй.”
І нехай зве́рнеться їхня кров на голову Йоава та на голову насіння його навіки. А Давидові й насінню його та дому його й трону його нехай буде мир від Господа аж навіки“.
34 Беная, фиул луй Иехоиада, с-а суит, а ловит пе Иоаб ши л-а оморыт. Ел а фост ынгропат ын каса луй, ын пустиу.
І пішов Беная, Єгоядин син, і вра́зив його, та й убив його. І був він похо́ваний у своїм домі в пустині.
35 Ымпэратул а пус ын фрунтя оштирий пе Беная, фиул луй Иехоиада, ын локул луй Иоаб, яр ын локул луй Абиатар а пус пе преотул Цадок.
А цар, замість нього, настанови́в над ві́йськом Бенаю, Єгоядиного сина, а священика Садока цар настановив замість Евіятара.
36 Ымпэратул а кемат пе Шимей ши й-а зис: „Зидеште-ць о касэ ла Иерусалим: сэ локуешть ын еа ши сэ ну ешь дин еа ка сэ те дучь ынтр-о парте сау алта.
І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав йому: „Збудуй собі дім в Єрусалимі, й осядеш там, і не ви́йдеш звідти ані сюди, ані туди.
37 Сэ штий бине кэ, ын зиуа кынд вей еши ши вей трече пырыул Кедрон, вей мури. Атунч, сынӂеле тэу ва кэдя асупра капулуй тэу.”
І буде того дня, як ти ви́йдеш і пере́йдеш поток Кедро́н, то щоб ти добре знав, що конче помреш. Кров твоя буде на голові твоїй!“
38 Шимей а рэспунс ымпэратулуй: „Бине! Робул тэу ва фаче кум спуне домнул меу ымпэратул.” Ши Шимей а локуит мултэ време ла Иерусалим.
І сказав Шім'ї до царя: „Добра це річ. Як наказав пан мій цар, так зробить раб твій'.“І сидів Шім'ї в Єрусалимі багато днів.
39 Дупэ трей ань, с-а ынтымплат кэ дой служиторь ай луй Шимей ау фуӂит ла Акиш, фиул луй Маака, ымпэратул Гатулуй. Ау дат де штире луй Шимей зикынд: „Ятэ кэ служиторий тэй сунт ла Гат.”
І сталося в кінці трьох років, і втекли́ двоє рабів Шім'ї до Ахіша, Маахіного сина, ґатського царя. І доне́сли Шім'ї, говорячи: „Ось раби́ твої в Ґаті!“
40 Шимей с-а скулат, а пус шауа пе мэгар ши с-а дус ла Гат, ла Акиш, сэ-шь кауте служиторий. Шимей с-а дус ши шь-а адус ынапой служиторий дин Гат.
І встав Шім'ї, й осідлав осла свого та й подався до Ахіша, щоб пошукати своїх рабів. І пішов Шім'ї, і привів своїх рабів з Ґату.
41 Ау дат де весте луй Соломон кэ Шимей а плекат дин Иерусалим ла Гат ши кэ с-а ынторс.
А Соломонові доне́сено, що Шім'ї пішов з Єрусалиму в Ґат і вернувся.
42 Ымпэратул а кемат пе Шимей ши й-а зис: „Ну те-ам пус еу сэ журь пе Домнул ши ну ць-ам спус еу хотэрыт: ‘Сэ штий кэ вей мури ын зиуа кынд вей еши сэ те дучь ынтр-о парте сау алта’? Ши ну мь-ай рэспунс ту: ‘Бине, ам ынцелес’?
І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав до нього: „Чи ж я не заприсяг тебе Господом, і не взяв свідка проти тебе, говорячи: Того дня, коли ти ви́йдеш і пі́деш туди чи сюди, щоб ти добре знав, що конче помреш? І ти сказав мені: Добра це річ, що я чув.
43 Пентру че атунч н-ай аскултат де журэмынтул Домнулуй ши де порунка пе каре ць-о дэдусем?”
І чому́ ти не додержувався Господньої прися́ги та нака́за, що я наказав був тобі?“
44 Ши ымпэратул а зис луй Шимей: „Штий ынэунтрул инимий тале тот рэул пе каре л-ай фэкут татэлуй меу Давид; Домнул а ынторс рэутатя та асупра капулуй тэу.
І сказав цар до Шім'ї: „Ти знаєш усе те зло, і знало твоє серце, що зробив ти Давидові, батькові моєму. І поверне Господь твоє зло на твою голову.
45 Дар ымпэратул Соломон ва фи бинекувынтат ши скаунул де домние ал луй Давид ва фи ынтэрит пе вечие ынаинтя Домнулуй.”
А цар Соломон — благословенний, а Давидів трон буде стояти міцно перед Господнім лицем аж навіки“.
46 Ши ымпэратул а порунчит луй Беная, фиул луй Иехоиада, каре а ешит ши а ловит пе Шимей, ши Шимей а мурит. Астфел, ымпэрэция с-а ынтэрит ын мыниле луй Соломон.
І цар наказав Бенаї, Єгоядиному синові, і той вийшов і вра́зив його, — і він номер. І царство зміцніло в Соломоновій руці.
