Psalmii 132
1 O cântare a treptelor. DOAMNE, amintește-ți de David și de toate nenorocirile lui;
Пісня проча́н.
2 Cum i-a promis el DOMNULUI și a făcut o promisiune puternicului Dumnezeu al lui Iacob;
що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
3 Cu siguranță nu voi intra în tabernacolul casei mele, nici nu voi urca în patul meu;
„Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
4 Nu voi da somn ochilor mei, sau ațipeală pleoapelor mele,
не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
5 Până ce voi găsi un loc pentru DOMNUL, o locuință pentru puternicul Dumnezeu al lui Iacob.
аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
6 Iată, am auzit despre aceasta la Efrata, noi am găsit aceasta în câmpurile pădurii.
Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
7 Vom intra în tabernacolele sale, ne vom închina înaintea sprijinului piciorului său.
Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
8 Ridică-te, DOAMNE, la odihna ta, tu, și chivotul puterii tale.
Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
9 Să fie îmbrăcați preoții tăi cu dreptate și să strige sfinții tăi de bucurie.
Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
10 Pentru servitorul tău David, nu întoarce fața unsului tău.
Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
11 DOMNUL a jurat lui David în adevăr; nu se va întoarce de la aceasta: Din rodul trupului tău voi așeza pe tronul tău.
Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
12 Dacă ai tăi copii vor ține legământul meu și mărturia mea ce îi voi învăța, copiii lor de asemenea vor ședea pe tronul tău pentru totdeauna.
Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
13 Fiindcă DOMNUL a ales Sionul; l-a dorit ca locuință a lui.
Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
14 Acesta este odihna mea pentru totdeauna, aici voi locui, căci am dorit aceasta.
„То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
15 Mult voi binecuvânta merindea lui, voi sătura pe săracii lui cu pâine.
пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
16 De asemenea îi voi îmbrăca preoții cu salvare, și sfinții lui vor striga tare de bucurie.
Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
17 Acolo voi face cornul lui David să înmugurească, am rânduit o lampă pentru unsul meu.
Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
18 Cu rușine îi voi îmbrăca pe dușmanii lui, dar coroana lui va înflori peste el.
ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!
