Iov 23
1 Atunci Iov a răspuns și a zis:
А Йов відповів та й сказав:
2 Chiar astăzi plângerea mea este amară; lovitura mea este mai grea decât geamătul meu.
„Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
3 O, de aș ști unde să îl găsesc, să vin la scaunul său!
О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
4 Mi-aș rândui cauza înaintea lui și mi-aș umple gura cu argumente.
Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
5 Aș cunoaște cuvintele care mi le-ar răspunde și aș înțelege ceea ce mi-ar spune.
розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
6 Va pleda el împotriva mea cu marea lui putere? Nu; ci ar pune tărie în mine.
Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
7 Acolo cel drept s-ar contrazice cu el; astfel aș fi eliberat pentru totdeauna de judecătorul meu.
Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
8 Iată, merg înainte, dar el nu este acolo; și înapoi, dar nu îl pot percepe;
Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
9 La stânga, unde el lucrează, dar nu îl văd; se ascunde la dreapta, ca să nu îl văd;
на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
10 Dar el cunoaște calea pe care o urmez; după ce mă va încerca, voi ieși ca aurul.
А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
11 Piciorul meu s-a ținut de pașii lui; am păstrat calea lui și nu m-am abătut.
Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
12 Nici nu am dat înapoi de la porunca buzelor lui; am stimat cuvintele gurii sale mai mult decât mâncarea necesară mie.
Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
13 Dar el ține de una și cine îl poate întoarce? Și ce dorește sufletul său, chiar aceea face.
Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
14 Căci el împlinește lucrul care îmi este rânduit; și multe asemenea lucruri sunt cu el.
бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
15 De aceea sunt tulburat în prezența lui; când iau aminte, mă tem de el.
Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
16 Fiindcă Dumnezeu îmi înmoaie inima și cel Atotputernic mă tulbură;
А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
17 Pentru că nu am fost stârpit dinaintea întunericului, nici nu a ascuns întunericul de fața mea.
бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
