< Лукастар 15 >

1 Авэнас Исусостэ всавэрэ стидэмаря, савэ лэнас налогуря, и бэзимахкэрэ мануша, соб тэ шунэ Лэ.
很多税吏和其他“罪人”经常来到耶稣那里,听他讲道。
2 Нэ фарисеенди и сиклимаренди пав Упхэнима на чялёлас, со терда Исусо, и вонэ пхэнэнас: — Вов прылэл бэзимахкэрэ манушэн и хал лэнца.
于是法利赛人和宗教老师抱怨到:“这个人欢迎罪人,还和他们一起吃饭。”
3 Нэ Исусо пхэнда лэнди кацави дума:
耶稣就对他们讲了一个故事,说:
4 — Пхэнаґа, екхэстэ тумэндар исин шэл бакря, и екх лэндар хасиля. Чи на ачявэла вов енядэша тай еня бакрен дэ маля и чи на джяла тэ родэ бакря, сави хасиля?
“如果你有一百只羊,失去一只,是不是会把剩下的九十九只留在开阔牧场,然后去寻找那丢失的羊,直到找到为止?
5 Ай кала аракхэла бакря, баря лошаґа тховэла ла пэ пхикэ и лиджяла.
如果你找着了,就会高兴地把羊扛在肩上,
6 Кала авэла цэрэ, акхарэла пэхкэрэн амалэн и пашунэн и пхэнэла лэнди: «Лошавэн манца, мэ аракхлём бакря, сави хасиля».
回到家后招呼朋友和邻居来,对他们说:‘来和我一同庆祝吧,因为我找到了丢失的羊!’
7 Пхэнав тумэнди, со кади ж пэ упралима пала екхэ манушэ, саво ачявда бэзимо, будэр лошавэна, сар пала енядэша еня патявнэн манушэн, савэнди на трэбуни тэ ачявэ бэзимо.
告诉你们,一个罪人若能悔改,天堂就会获得更多欢乐,甚至超过九十九个不用悔改的良善之人。
8 Кала манушнятэ исин дэш драхмы и вой хацарэла екх лэндар, чи на пхабарэла вой лампа, на шулавэла всаворо пэкхкоро цэр и на авэла тэ родэ, соб тэ аракхэ кадыя драхма?
假设一个女人有十枚银币,如果丢了一枚,是不是要点上灯,在整个屋子里细细寻找,直到找到?
9 А кала аракхэла ла, тунчи стидэла пэхкэрэн амалкэн и пашунэн джювлен тай пхэнэла: «Лошавэн манца, мэ аракхлём драхма, сави хацардом!»
当她找到那枚银币,就会叫来亲朋好友,对他们说:‘来和我一同庆祝吧,因为我找到了丢失的银币!’
10 Кади, пхэнав тумэнди, лошавэн ангелуря Дэвлэхкэрэ и пала екхэ манушэ, саво ачявда пэхкоро бэзимо.
我告诉你们,一个罪人若能悔改,上帝的天使也会感到欢乐。”
11 Инте пхэнда Исусо: — Екхэ манушэстэ сле дуй чявэ.
耶稣解释道:“从前有个人有两个儿子。
12 И тэрнэдэр лэндар пхэнда дадэсти: «Дадэ! Дэ манди тирэ барвалимастар котор, саво манди доросэлапэ». И дад розмарда вса, со лэстэ сля, пэ дон и дэня пэхкэрэ чявэнди.
小儿子对父亲说:‘爸爸,请把我应得的家产分给我。’于是父亲就把财产分给兄弟二人。
13 Проджиля набут вряма, и цыкнэдэр чявэндар стидэня вса, со лэсти доросляпэ, и джиля дур, дэ авэр пхув. Котэ розтерда вса, со лэстэ сля, и пав диниманэ розчувэлас ловэ.
几天后,小儿子带上所有的家当去了远方,在那里过着放荡的生活,奢侈浪费。
14 Кала вов розчута всавэрэ ловэ, дэ кодыя пхув авиля бари бокх, и чяво мэрэлас бокхатар.
他花光了所有钱财,又恰逢当地遇上严重饥荒,他穷得肚子都吃不饱。
15 Тунчи джиля и намисардапэ екхэ манушэстэ кодэла пхуятар, тэ чяравэ баличен пэ маля.
于是他在当地一个农户那里找差事做。那人打发他到田里去放猪,
16 Вов мэрэлас бокхатар и сля лошало тэ ха їтханэ баличенца, нэ лэсти и кода на дэнас.
他太饿了,甚至愿意吃猪食,但即使这样也没有人愿意给他食物。
17 Кала чявэстэ рисиля годи, тунчи вов пхэнда: «Бут намисардэн бутярнэн мурэ дадэстэ, и вонэ хан, скици закамэна, а мэ бокхатар катэ мэрав!
他这时才幡然醒悟,于是对自己说:‘我父亲所有的工人都有丰盛的食物可以享用,为什么我却要在这里饿死?
18 Вщява, рисявава павпалэ мурэ дадэстэ и пхэнава лэсти: "Дадэ! Мэ тердом бэзимо англа Дэвлэ пэ упралима и англа тут
我要回家,到我父亲那里去!对他说:父亲,我的罪违背了天堂,也违背了你,
19 и на ачяв тэ акхарэпэ тирэ чявэґа. Нэ прылэ ман сар тирэ бутярнэ"».
我不配再做你的儿子,请向对待雇工那样对待我吧。’
20 Тунчи вщиля и джиля пэхкэрэ дадэстэ. Кала чяво сля дур цэрэстар, дад удыкхля лэ. И ачиля лэсти дор пэхкэрэ чявэ. Тунчи вов прастэня лэстэ, облиля и чюминдэня лэ.
于是他动身回家去找他的父亲。 当他父亲看到他的身影,尽管还在远处,便动了恻隐之心,跑过去拥抱他,亲吻他。
21 Чяво пхэнда дадэсти: «Дадэ! Мэ тердом бэзимо англа Дэвлэ пэ упралима и англа тут и на ачяв тэ акхарэпэ тирэ чявэґа».
儿子说:‘父亲,我违背了天堂也违背了你,不配再做你的儿子。’
22 Нэ дад пхэнда пэхкэрэ бутярнэнди: «Джян сигэдэр! Анэн фэдэр їда, сави исин, и урявэнтэ чявэ, дэнтэ лэсти ангрусни пэ ангушт и пундрангэ пэ лэхкэрэ пурэн.
但父亲却吩咐仆人说:‘快把那最好的长袍拿来给他穿,给他戴上戒指,穿上鞋。
23 Анэн парвардэ гурувэ и чинэн лэ пэ мас. Тховаґа баро скаминд и аваґа тэ лошавэ!
把我们养肥的牛犊宰了,我们要大吃一顿,
24 Кадэва муро чяво сля муло, нэ отджювдиня, сля хацардо, нэ кана аракхляпэ». Тай ачиле тэ лошавэ.
因为这可是我死而复活、失而复得的儿子。’于是他们开始庆祝起来。
25 Пхурэдэр чяво сля пэ маля. Кала вов рисиля малятар и сля паша цэр, шунда, сар цэлэн и дилябэн.
这时候大儿子正在田里干活。他朝着家的方向走去,听见音乐和跳舞的声音,
26 Тунчи акхарда екхэ бутярнэ и пхучля: «Со када терэлпэ?»
于是就找来一个仆人,询问发生了什么。
27 Бутярно пхэнда лэсти: «Авиля тиро пхрал. И тиро дад прыпхэнда тэ чинэ парвардэ гурувэ, колэсти со лэхкоро чяво рисиля цэрэ джювдо».
仆人说:‘你弟弟回来了,你父亲因为他平安归来,就宰了那头肥牛犊。’
28 Тунчи пхурэдэр чяво холиля и на камля тэ заджя дэ цэр. Нэ дад выджиля цэрэстар и ачиля тэ акхарэ лэ.
大儿子很生气,不肯走进屋子里,于是父亲出来劝他。
29 Нэ вов пхэнда дадэсти: «Акэ, мэ скици бэрш терав бути важ тут, со никала тэ ваздэ шэро, и дэ всавэрэ кандав тут. Нэ ту и цыкнорэ бузнорэ на дэнян манди, соб мэ тэ лошавав мурэ амалэнца.
他对父亲说:‘你看,我照顾你这么多年,从来没有违背过你的命令,但你从未给我任何羊羔,让我可以和朋友们聚会。
30 А кала кадэва тиро чяво, саво протерда пэхкэрэ ловэ налаче джювленца, авиля цэрэ, ту важ лэ чиндан парвардэ гурувэ».
但你这个儿子,把你的钱都浪费在妓女身上,他一回来,你反倒为他宰杀肥牛犊!’
31 Нэ дад пхэнда чявэсти: «Чяворо! Ту всавири вряма манца. И вса, со мандэ исин, када тиро.
父亲对他说:‘孩子,你总是跟我在一起,我的一切都是你的。
32 Нэ важ кода трэбуни тэ лошавэ, со тиро пхрал сля муло, нэ отджювдиня, сля хацардо, нэ аракхляпэ».
但你这个弟弟是死而复活、失而复得,所以我们应该高兴,应该庆祝!’”

< Лукастар 15 >