< Salmos 78 >
1 Uma contemplação de Asaph. Ouça meus ensinamentos, meu povo. Vire seus ouvidos para as palavras da minha boca.
Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
2 Vou abrir minha boca em uma parábola. Vou proferir ditados sombrios de antigamente,
Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
3 que já ouvimos e conhecemos, e nossos pais nos disseram.
які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
4 Não vamos escondê-los de seus filhos, dizendo à geração vindoura os louvores de Yahweh, sua força e seus feitos maravilhosos que ele fez.
Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
5 Pois ele estabeleceu um convênio em Jacob, e nomeou um professor em Israel, que ele comandou a nossos pais, que eles devem dar a conhecer a seus filhos;
Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
6 que a geração vindoura talvez saiba, mesmo as crianças que deveriam nascer; que devem se levantar e dizer aos filhos,
щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
7 para que eles possam depositar sua esperança em Deus, e não esquecer as obras de Deus, mas cumprir seus mandamentos,
Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
8 e podem não ser como seus pais... uma geração teimosa e rebelde, uma geração que não tornou seus corações leais, cujo espírito não era inabalável com Deus.
Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
9 Os filhos de Efraim, estando armados e carregando arcos, voltaram no dia da batalha.
Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
10 Eles não cumpriram o pacto de Deus, e se recusou a andar em sua lei.
Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
11 Esqueceram seus feitos, seus feitos maravilhosos que ele lhes havia mostrado.
Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
12 Ele fez coisas maravilhosas aos olhos de seus pais, na terra do Egito, no campo de Zoan.
Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
13 Ele dividiu o mar, e os fez passar. Ele fez as águas ficarem como uma pilha.
Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
14 Durante o dia, ele também os conduziu com uma nuvem, e a noite inteira com uma luz de fogo.
Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
15 He rochas rachadas no deserto, e lhes deu bebida em abundância como se estivesse fora das profundezas.
Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
16 Ele trouxe riachos também para fora da rocha, e fez com que as águas desaguassem como rios.
Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
17 Mesmo assim, eles continuaram a pecar contra ele, para se rebelar contra o Altíssimo no deserto.
Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
18 Eles tentaram a Deus em seu coração pedindo comida de acordo com seu desejo.
Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
19 Yes, eles falaram contra Deus. Eles disseram: “Deus pode preparar uma mesa no deserto?
Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
20 Eis que ele bateu na rocha, de modo que as águas jorraram para fora, e fluxos transbordaram. Ele também pode dar pão? Ele vai fornecer carne para seu povo?”
Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
21 Por isso Yahweh ouviu, e ficou furioso. Um incêndio foi acendido contra Jacob, A raiva também foi contra Israel,
Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
22 porque eles não acreditavam em Deus, e não confiava na sua salvação.
бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
23 Yet ele comandou os céus acima, e abriu as portas do céu.
Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
24 Ele chovia maná sobre eles para comer, e lhes deu comida do céu.
і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
25 O homem comeu o pão dos anjos. Ele lhes enviou alimentos em sua totalidade.
Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
26 Ele causou o vento leste soprando no céu. Pelo seu poder, ele guiou o vento sul.
Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
27 Ele também choveu carne sobre eles como poeira, aves aladas como a areia dos mares.
Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
28 Ele os deixou cair no meio de seu acampamento, ao redor de suas habitações.
яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
29 Então eles comeram, e estavam bem cheios. Ele lhes deu seu próprio desejo.
Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
30 Eles não se desviaram de seus anseios. Seus alimentos ainda estavam em suas bocas,
Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
31 quando a raiva de Deus se levantou contra eles, mataram alguns de seus mais fortes, e atingiu os jovens de Israel.
як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
32 Por tudo isso, eles ainda pecaram, e não acreditava em suas obras maravilhosas.
Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
33 Therefore ele consumiu seus dias na vaidade, e seus anos de terror.
Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
34 Quando ele os matou, então eles perguntaram por ele. Eles retornaram e buscaram a Deus com seriedade.
Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
35 Eles se lembraram que Deus era sua rocha, o Deus Altíssimo, seu redentor.
І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
36 But eles o lisonjearam com sua boca, e lhe mentiram com a língua.
Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
37 Pois o coração deles não estava bem com ele, nem eram fiéis ao seu pacto.
та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
38 Mas ele, sendo misericordioso, perdoou a iniqüidade e não os destruiu. Sim, muitas vezes ele virou sua raiva para longe, e não despertou toda sua fúria.
Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
39 Ele lembrou que eles eram apenas carne, um vento que passa, e não volta mais.
Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
40 Quantas vezes eles se rebelaram contra ele no deserto, e o entristeceu no deserto!
Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
41 Eles se voltaram novamente e tentaram a Deus, e provocou o Santo de Israel.
Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
42 Eles não se lembravam de sua mão, nem o dia em que ele os resgatou do adversário;
Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
43 como ele colocou seus sinais no Egito, suas maravilhas no campo de Zoan,
коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
44 ele transformou seus rios em sangue, e suas correntes, para que não pudessem beber.
Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
45 Ele enviou entre eles enxames de moscas, que os devoraram; e sapos, que os destruíram.
Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
46 Ele também deu seu aumento para a lagarta, e seu trabalho para o gafanhoto.
Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
47 He destruíram suas vinhas com granizo, suas figueiras de sicômoro com geada.
Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
48 He também entregaram seu gado ao granizo, e seus rebanhos a trovões quentes.
Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
49 Ele jogou sobre eles a ferocidade de sua raiva, ira, indignação e problemas, e um bando de anjos do mal.
Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
50 Ele fez um caminho para sua raiva. Ele não poupou a alma deles da morte, mas deram sua vida à pestilência,
Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
51 e atingiu todos os primogênitos no Egito, o chefe de sua força nas tendas de Ham.
І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
52 Mas ele conduziu seu próprio povo como ovelhas, e os guiou no deserto como um rebanho.
Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
53 Ele os conduziu com segurança, para que eles não tivessem medo, mas o mar dominou seus inimigos.
Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
54 Ele os trouxe para a fronteira de seu santuário, a esta montanha, que sua mão direita havia levado.
І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
55 Ele também expulsou as nações antes delas, os destinou para uma herança por linha, e fez as tribos de Israel morarem em suas tendas.
Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
56 No entanto, eles tentaram e se rebelaram contra o Deus Altíssimo, e não guardou seus depoimentos,
Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
57 but voltou atrás, e tratou traiçoeiramente como seus pais. Eles foram torcidos como um arco enganoso.
І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
58 Pois eles o provocaram à raiva com seus lugares altos, e o levou a ter ciúmes com suas imagens gravadas.
Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
59 Quando Deus ouviu isto, ele ficou furioso, e abominava muito Israel,
Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
60 so que ele abandonou a tenda de Shiloh, a tenda que ele colocou entre os homens,
Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
61 e entregou sua força ao cativeiro, sua glória nas mãos do adversário.
І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
62 Ele também entregou seu povo à espada, e estava zangado com sua herança.
Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
63 O fogo devorou seus jovens. Suas virgens não tinham canção de casamento.
Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
64 Seus sacerdotes caíram pela espada, e suas viúvas não conseguiam chorar.
Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
65 Then o Senhor despertou como se estivesse fora do sono, como um homem poderoso que grita por causa do vinho.
Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
66 Ele bateu em seus adversários para trás. Ele os reprova perpetuamente.
І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
67 Moreover ele rejeitou a tenda de José, e não escolheu a tribo de Efraim,
Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
68 Mas escolheu a tribo de Judá, O Monte Zion, que ele amava.
Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
69 Ele construiu seu santuário como as alturas, como a terra que ele estabeleceu para sempre.
Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
70 Ele também escolheu David, seu criado, e o tirou dos apriscos das ovelhas;
І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
71 de seguir as ovelhas que têm seus filhotes, ele o trouxe para ser o pastor de Jacob, seu povo, e Israel, sua herança.
привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
72 So ele era seu pastor de acordo com a integridade de seu coração, e os guiou pela habilidade de suas mãos.
І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.