Provérbios 1
1 Os provérbios de Salomão, o filho de David, rei de Israel:
При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
2 para conhecer a sabedoria e a instrução; para discernir as palavras de compreensão;
щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
3 para receber instruções em negociações sensatas, em retidão, justiça e eqüidade;
щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
4 para dar prudência ao simples, conhecimento e discrição para o jovem...
щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
5 que o homem sábio possa ouvir, e aumentar a aprendizagem; que o homem de entendimento pode chegar a um bom conselho;
Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
6 para entender um provérbio e parábolas, as palavras e enigmas dos sábios.
щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
7 O medo de Yahweh é o início do conhecimento, mas os tolos desprezam a sabedoria e a instrução.
Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
8 Meu filho, ouça as instruções do seu pai, e não abandone os ensinamentos de sua mãe;
Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
9 pois eles serão uma grinalda para agraciar sua cabeça, e correntes ao redor de seu pescoço.
вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
10 Meu filho, se os pecadores o seduzem, não consinta.
Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
11 Se eles disserem: “Venha conosco”. Vamos ficar deitados à espera de sangue. Vamos esconder-nos secretamente para os inocentes sem causa.
Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! (Sheol h7585)
13 We'll encontrar toda a riqueza valiosa. Vamos encher nossas casas de pilhagem.
Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
14 Você lançará sua sorte entre nós. Todos teremos uma bolsa” -
Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
15 meu filho, não ande no caminho com eles. Mantenha seu pé longe do caminho deles,
сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
16 para que seus pés corram para o mal. Eles se apressam a derramar sangue.
бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
17 Pois a rede é espalhada em vão à vista de qualquer ave;
Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
18 mas estes aguardam o seu próprio sangue. Eles se escondem secretamente para suas próprias vidas.
то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
19 Assim são os caminhos de todos os que são gananciosos por lucro. Ela tira a vida de seus proprietários.
Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
20 A sabedoria chama em voz alta na rua. Ela pronuncia sua voz nas praças públicas.
Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
21 Ela telefona à frente de lugares barulhentos. Na entrada dos portões da cidade, ela pronuncia suas palavras:
на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
22 “Por quanto tempo, seus simples, vocês vão adorar a simplicidade? Por quanto tempo os zombadores se deleitarão em zombaria, e os tolos odeiam o conhecimento?
„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
23 Vire-se à minha repreensão. Eis que derramarei meu espírito sobre vocês. Darei a conhecer minhas palavras a vocês.
Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
24 Porque eu liguei, e você recusou; Estiquei minha mão e ninguém prestou atenção;
Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
25 mas vocês ignoraram todos os meus conselhos, e não queria nenhuma das minhas repreensões;
І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
26 Eu também vou rir do seu desastre. Eu zombarei quando a calamidade o ultrapassar,
Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
27 quando a calamidade o ultrapassa como uma tempestade, quando seu desastre se apresenta como um redemoinho, quando a angústia e a angústia vêm sobre você.
Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
28 Então eles me chamarão, mas eu não responderei. Eles me procurarão com diligência, mas não me encontrarão,
тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
29 porque odiavam o conhecimento, e não escolheu o medo de Yahweh.
за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
30 Eles não queriam nenhum dos meus conselhos. Eles desprezaram toda a minha reprovação.
не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
31 Portanto, eles comerão do fruto de seu próprio jeito, e serem preenchidos com seus próprios esquemas.
І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
32 Pois o recuo do simples os matará. A facilidade descuidada dos tolos vai destruí-los.
бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
33 Mas quem me ouve, vai morar em segurança, e estará à vontade, sem medo de prejudicar”.
А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
