Marcos 8
1 Naqueles dias, quando havia uma grande multidão, e eles não tinham nada para comer, Jesus chamou seus discípulos para si e disse a eles:
У ті дні, коли знову зібралося багато людей і не мали, що їсти, [Ісус] покликав учнів та сказав їм:
2 “Tenho compaixão da multidão, porque eles ficaram comigo agora três dias e não têm nada para comer”.
―Жаль Мені цих людей, тому що вже три дні залишаються зі Мною й не мають, що їсти.
3 Se eu os mandar em jejum para sua casa, eles vão desmaiar no caminho, pois alguns deles já percorreram um longo caminho”.
І якщо Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі прийшли здалека.
4 Seus discípulos lhe responderam: “De onde se poderia satisfazer estas pessoas com pão aqui em um lugar deserto?”
Учні відповіли Йому: ―Звідки в цій пустелі хтось зможе взяти стільки хліба, щоб нагодувати цих [людей]?
5 Ele lhes perguntou: “Quantos pães você tem?” Eles disseram: “Sete”.
[Ісус] запитав: ―Скільки маєте хлібів? Вони відповіли: ―Сім.
6 Ele ordenou à multidão que se sentasse no chão, e levou os sete pães. Tendo dado graças, ele os quebrou e os deu a seus discípulos para servirem, e eles serviram à multidão.
[Ісус] звелів людям сісти на землю. Потім узяв ті сім хлібів, подякував, розламав та дав Своїм учням, щоб вони роздали людям.
7 Eles também comeram alguns peixinhos. Depois de abençoá-los, ele disse para servi-los também.
Ще мали й кілька малих рибин, Він благословив їх і звелів роздати й рибу.
8 Eles comeram e se encheram. Eles pegaram sete cestos de pedaços quebrados que sobraram.
[Усі] їли та наситились. І зібрали сім повних кошиків залишків.
9 Os que tinham comido eram cerca de quatro mil. Depois, ele os mandou embora.
Тих, що їли, було приблизно чотири тисячі. Потім відпустив їх.
10 Imediatamente ele entrou no barco com seus discípulos e veio para a região de Dalmanutha.
Після цього [Ісус] відразу сів у човен разом зі своїми учнями та відплив до землі Далманутської.
11 Os fariseus saíram e começaram a interrogá-lo, buscando dele um sinal do céu e testando-o.
До [Ісуса] підійшли фарисеї та почали сперечатися з Ним. Вони, випробовуючи Його, вимагали знамення з неба.
12 Ele suspirou profundamente em seu espírito e disse: “Por que esta geração busca um sinal? Certamente eu lhes digo que nenhum sinal será dado a esta geração”.
[Ісус], глибоко зітхнувши у Своєму дусі, сказав: «Чому цей рід шукає знамення? Істинно кажу вам: цьому роду не дасться ніякого знамення».
13 Ele os deixou, e novamente entrando no barco, partiu para o outro lado.
І, залишивши їх, знову сів у човен та вирушив на другий бік [моря].
14 Eles esqueceram de levar pão; e não tinham mais de um pão no barco com eles.
[Учні] забули взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали в човні більше нічого
15 Ele os advertiu, dizendo: “Cuidado: cuidado com o fermento dos fariseus e com o fermento de Herodes”.
А [Ісус] застерігав їх: ―Дивіться та стережіться закваски фарисейської та закваски Ірода.
16 Eles raciocinaram uns com os outros, dizendo: “É porque não temos pão”.
Вони міркували між собою: ―Він говорить так, тому що ми не маємо хлібів.
17 Jesus, percebendo isso, disse-lhes: “Por que vocês raciocinam que é porque vocês não têm pão? Você ainda não percebe ou compreende? Seu coração ainda está endurecido?
Знаючи про це, [Ісус] сказав: ―Чому ви міркуєте між собою, що не взяли хліба? Невже ви не збагнули й не розумієте? Невже ваше серце все ще закам’яніле?
18 Tendo olhos, você não vê? Tendo ouvidos, você não ouve? Você não se lembra?
Маєте очі, але не бачите? Маєте вуха, але не чуєте? Невже не пам’ятаєте?
19 Quando quebrei os cinco pães entre os cinco mil, quantas cestas cheias de pedaços quebrados você pegou”? Eles lhe disseram: “Doze”.
Коли п’ять хлібів Я розділив для п’яти тисяч, то скільки повних кошиків залишків ви зібрали? Вони відповіли: ―Дванадцять.
20 “Quando os sete pães alimentaram os quatro mil, quantos cestos cheios de pedaços quebrados você pegou”? Eles lhe disseram: “Sete”.
― А сім хлібів для чотирьох тисяч? І скільки повних кошиків із залишками ви зібрали? Вони відповіли: ―Сім.
21 Ele lhes perguntou: “Você ainda não entendeu?”
Тоді [Ісус] сказав їм: ―Усе ще не розумієте?
22 Ele veio para Betsaida. Trouxeram-lhe um homem cego e imploraram-lhe que o tocasse.
Коли прийшли до Віфсаїди, привели до Ісуса сліпого й просили доторкнутись до нього.
23 Ele pegou o cego pela mão e o trouxe para fora da aldeia. Quando cuspiu em seus olhos e colocou suas mãos sobre ele, perguntou-lhe se via alguma coisa.
Він узяв сліпого за руку, вивів за межі села й, послинивши йому очі, поклав на нього руки та запитав: ―Бачиш щось?
24 Ele olhou para cima e disse: “Eu vejo homens, mas eu os vejo como árvores andantes”.
Подивившись, він сказав: ―Бачу людей, але вони мов дерева, що ходять.
25 Mais uma vez ele colocou suas mãos sobre seus olhos. Ele olhou atentamente, e foi restaurado, e viu todos claramente.
Тоді [Ісус] знов поклав руки на його очі. Чоловік подивився уважно, його зір повернувся, і він бачив усе чітко
26 Ele o mandou embora para sua casa, dizendo: “Não entre na aldeia, nem diga a ninguém na aldeia”.
[Ісус] вислав його додому та сказав: ―Не заходь у село й не розповідай нікому.
27 Jesus saiu, com seus discípulos, para as aldeias de Cesaréia de Filipe. No caminho ele perguntou a seus discípulos: “Quem dizem os homens que eu sou?
Ісус зі Своїми учнями прийшов до сіл довкола Кесарії Филипової. Дорогою Ісус запитав Своїх учнів: ―За кого вважають Мене люди?
28 Eles lhe disseram: “João Batista, e outros dizem Elias, mas outros, um dos profetas”.
Вони відповіли: ―Одні – за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, ще інші – за одного з пророків.
29 Ele disse a eles: “Mas quem você diz que eu sou?” Peter respondeu: “Você é o Cristo”.
Тоді [Ісус] спитав їх: ―А ви за кого Мене вважаєте? Петро сказав Йому: ―Ти – Христос!
30 Ele lhes ordenou que não falassem dele a ninguém.
Тоді Він наказав їм нікому не казати про Нього.
31 Ele começou a ensinar-lhes que o Filho do Homem deve sofrer muitas coisas, e ser rejeitado pelos anciãos, pelos chefes dos sacerdotes e pelos escribas, e ser morto, e depois de três dias ressuscitar.
Потім почав навчати їх, що Синові Людському належить багато страждати, бути відкинутим старійшинами, первосвященниками та книжниками, бути вбитим, але через три дні Він воскресне.
32 Ele falou com eles abertamente. Peter o pegou e começou a repreendê-lo.
Він говорив їм прямо про це. Тоді Петро, відкликавши Ісуса вбік, почав докоряти Йому.
33 Mas ele, voltando-se e vendo seus discípulos, repreendeu Pedro, e disse: “Vai para trás de mim, Satanás! Pois não tendes em mente as coisas de Deus, mas as coisas dos homens”.
[Ісус] же повернувся, подивився на Своїх учнів та докорив Петрові, кажучи: ―Відійди від Мене, сатано! Бо ти думаєш не про Боже, а про людське.
34 Ele chamou a multidão para si com seus discípulos e lhes disse: “Quem quiser vir atrás de mim, negue-se a si mesmo, tome sua cruz e me siga”.
І, покликавши до Себе народ разом зі Своїми учнями, сказав їм: «Якщо хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест та слідує за Мною.
35 Pois quem quiser salvar sua vida, perdê-la-á; e quem perder sua vida por minha causa e pela Boa Nova, salvá-la-á.
Бо хто хоче спасти своє життя, той втратить його, а хто втратить його заради Мене та Доброї Звістки, той спасе його.
36 Para que serve a um homem ganhar o mundo inteiro e perder sua vida?
Яка користь людині, якщо здобуде весь світ, а душу свою втратить?
37 Para que dará um homem em troca de sua vida?
Або що дасть людина в обмін за свою душу?
38 Pois quem tiver vergonha de mim e de minhas palavras nesta geração adúltera e pecadora, o Filho do Homem também terá vergonha dele quando vier na glória de seu Pai com os santos anjos”.
Бо якщо хтось посоромиться Мене та Моїх слів перед цим грішним та невірним поколінням, того й Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця разом зі святими ангелами».
