< Lucas 10 >

1 Agora, depois destas coisas, o Senhor também nomeou setenta outros setenta, e os enviou dois a dois à sua frente para cada cidade e lugar onde ele estava prestes a vir.
Після того призна́чив Господь і інших Сімдеся́т, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.
2 Então ele lhes disse: “A colheita é realmente abundante, mas os operários são poucos. Portanto, orem ao Senhor da colheita, para que ele possa enviar operários para sua colheita.
І промовив до них: „Хоч жни́во велике, та робі́тників мало; тож благайте Господаря жни́ва, щоб робі́тників вислав на жни́во Своє.
3 Siga seus caminhos. Eis que eu vos envio como cordeiros entre lobos.
Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки́.
4 Não carregue bolsa, nem carteira, nem sandálias. Não cumprimentem ninguém no caminho.
Не носіть ні кали́тки, ні торби, ні санда́ль, і не вітайте в дорозі ніко́го.
5 Em qualquer casa em que você entrar, diga primeiro: “Que a paz esteja com esta casa”.
Як до дому ж якого ви вві́йдете, то найперше кажіть: „Мир дому цьому́!“
6 Se um filho da paz estiver lá, sua paz descansará sobre ele; mas se não estiver, ela voltará para você.
І коли син миру там буде, то спочи́не на ньому ваш мир, коли ж ні — до вас ве́рнеться.
7 Permaneça naquela mesma casa, comendo e bebendo as coisas que eles dão, pois o trabalhador é digno de seu salário. Não vá de casa em casa.
Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, — бо вартий робі́тник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.
8 Em qualquer cidade que você entre e eles o recebam, coma as coisas que lhe são colocadas diante de você.
А як при́йдете в місто яке, і вас при́ймуть, — споживайте, що вам подадуть.
9 Cure os doentes que estão lá e diga-lhes: “O Reino de Deus chegou perto de você”.
Уздоро́влюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: „Набли́зилося Царство Боже до вас!“
10 Mas em qualquer cidade em que você entrar e eles não o receberem, saia para suas ruas e diga,
А як при́йдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:
11 'Mesmo o pó de sua cidade que se agarra a nós, nós limpamos contra você'. No entanto, saiba que o Reino de Deus se aproximou de você'.
„Ми обтру́шуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що набли́зилося Ца́рство Боже!“
12 Digo-lhes, será mais tolerável naquele dia para Sodoma do que para aquela cidade.
Кажу вам: того дня легше буде содо́млянам, аніж місту тому́!“
13 “Woe to you, Chorazin! Ai de você, Bethsaida! Pois se as obras poderosas tivessem sido feitas em Tyre e Sidon que foram feitas em você, eles já se teriam arrependido há muito tempo, sentados em saco e cinzas.
„Горе тобі, Хоразі́не, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяни́ці та в попелі!
14 Mas será mais tolerável para Tyre e Sidon no julgamento do que para você.
Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам.
15 Você, Cafarnaum, que está exaltado ao céu, será levado para o Hades. (Hadēs g86)
А ти, Капернау́ме, що „до неба піднісся, — аж до аду ти зійдеш!“ (Hadēs g86)
16 Quem vos ouve, ouve-me, e quem vos rejeita, rejeita-me a mim. Quem me rejeita, rejeita aquele que me enviou”.
Хто слухає вас — Мене слухає, хто ж погорджує вами — погорджує Мною, хто ж погорджує Мною — погорджує Тим, Хто послав Мене“.
17 Os setenta retornaram com alegria, dizendo: “Senhor, até os demônios estão sujeitos a nós em teu nome”!
А ті Сімдеся́т повернулися з радістю, кажучи: „Господи, — навіть де́мони ко́ряться нам у Ім'я́ Твоє!“
18 Ele disse a eles: “Eu vi Satanás ter caído do céu como um raio.
Він же промовив до них: „Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.
19 Eis que vos dou autoridade para pisar serpentes e escorpiões, e sobre todo o poder do inimigo”. Nada lhe fará mal de forma alguma.
Ось Я вла́ду вам дав наступати на змій та скорпіо́нів, і на всю силу ворожу, — і ніщо вам не зашко́дить.
20 No entanto, não se alegrem com isso, que os espíritos estão sujeitos a vocês, mas alegrem-se que seus nomes estão escritos no céu”.
Та не тіштеся тим, що вам ко́ряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!“
21 Naquela mesma hora, Jesus rejubilou no Espírito Santo e disse: “Eu te agradeço, ó Pai, Senhor do céu e da terra, que escondeste estas coisas dos sábios e compreensivos, e as revelaste às crianças pequenas. Sim, Padre, pois assim foi agradável aos seus olhos”.
Того ча́су Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!
22 Voltando aos discípulos, ele disse: “Todas as coisas me foram entregues por meu Pai”. Ninguém sabe quem é o Filho, exceto o Pai, e quem é o Pai, exceto o Filho, e aquele a quem o Filho deseja revelá-lo”.
Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, — тільки Отець, і хто Отець — тільки Син, та кому Син захоче відкрити“.
23 Voltando aos discípulos, ele disse em particular: “Abençoados sejam os olhos que vêem as coisas que você vê,
І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: „Блаженні ті очі, що бачать, що́ бачите ви!
24 pois eu lhe digo que muitos profetas e reis desejavam ver as coisas que você vê, e não as viram, e ouvir as coisas que você ouve, e não as ouviu”.
Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви — та й не бачили, і почути, що́ чуєте ви — і не чули!“
25 Eis que um certo advogado se levantou e o testou, dizendo: “Professor, o que devo fazer para herdar a vida eterna”? (aiōnios g166)
І підвівсь ось зако́нник один, і сказав, Його випробо́вуючи: „Учителю, що́ робити мені, щоб вічне життя осягну́ти?“ (aiōnios g166)
26 Ele disse a ele: “O que está escrito na lei? Como você a lê?”
Він же йому відказав: „Що́ в Зако́ні написано, як ти читаєш?“
27 Ele respondeu: “Amarás o Senhor teu Deus com todo teu coração, com toda tua alma, com todas as tuas forças e com toda tua mente; e teu próximo como a ti mesmo”.
А той відповів і сказав: „Люби Господа Бога свого́ всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом“, і свого ближнього, як само́го себе“.
28 Ele lhe disse: “Você respondeu corretamente”. Faça isto, e viverá”.
Він же йому́ відказав: „Правильно ти відповів. Роби це, — і будеш жити“.
29 Mas ele, desejando se justificar, perguntou a Jesus: “Quem é meu próximo?
А той бажав сам себе ви́правдати, та й сказав до Ісуса: „А хто то мій ближній?“
30 Jesus respondeu: “Um certo homem descia de Jerusalém para Jericó, e caiu entre ladrões, que o despojaram e espancaram, e partiu, deixando-o meio morto.
А Ісус відповів і промовив: „Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихо́ну, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали́ йому рани, та й утекли́, покинувши ле́две живого його́.
31 Por acaso, um certo padre estava descendo por ali. Quando o viu, ele passou pelo outro lado.
Прохо́див випа́дком тією дорогою священик один, побачив його, — і проминув.
32 Da mesma forma, também um levita, quando chegou ao local e o viu, passou pelo outro lado.
Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, — і теж проминув.
33 Mas um certo samaritano, enquanto viajava, chegou onde ele estava. Quando ele o viu, ficou comovido de compaixão,
Прохо́див же там якийсь самаряни́н, та й натра́пив на нього, і, побачивши, змилосе́рдився.
34 veio até ele, e amarrou suas feridas, derramando óleo e vinho. Ele o colocou em seu próprio animal, levou-o para uma pousada e cuidou dele.
І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худо́бину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопота́вся про нього.
35 No dia seguinte, quando ele partiu, ele tirou dois denários, deu-os ao anfitrião, e disse-lhe: “Cuide dele. O que quer que você gaste além disso, eu lhe pagarei quando eu voltar”.
А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх госпо́дареві й проказав: „Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, — заплачу́ тобі, як верну́ся“.
36 Agora, qual destes três você acha que parecia ser um vizinho para ele que caiu entre os ladrões”?
Котри́й же з цих трьох — на думку твою — був ближній тому, хто попався розбійникам?“
37 Ele disse: “Aquele que demonstrou misericórdia para com ele”. Então Jesus lhe disse: “Vá e faça o mesmo”.
А він відказав: „Той, хто вчинив йому ми́лість“. Ісус же сказав йому: „Іди, — і роби так і ти!“
38 Ao seguirem seu caminho, ele entrou em uma certa aldeia, e uma certa mulher chamada Martha o recebeu em sua casa.
І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одно́го села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я́, прийняла Його в дім свій.
39 Ela tinha uma irmã chamada Maria, que também se sentou aos pés de Jesus e ouviu sua palavra.
Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала сло́ва Його.
40 Mas Marta estava distraída com muito serviço, e ela se aproximou dele e disse: “Senhor, não te importa que minha irmã me tenha deixado para servir sozinha? Peça-lhe, portanto, que me ajude”.
А Марта великою по́слугою клопота́лась, а спинившись, сказала: „Господи, чи байду́же Тобі, що на мене саму́ полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла“.
41 Jesus lhe respondeu: “Martha, Martha, você está ansiosa e perturbada com muitas coisas,
Госпо́дь же промовив у відповідь їй: „Марто, Марто, — турбуєшся й жу́ришся ти про багато чого́,
42 mas uma coisa é necessária. Maria escolheu a parte boa, que não lhe será tirada”.
а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу ча́стку, яка не відбереться від неї“.

< Lucas 10 >