Juízes 20
1 Então todas as crianças de Israel saíram, e a congregação foi reunida como um só homem, desde Dan até Berseba, com a terra de Gilead, até Yahweh em Mizpah.
І повихо́дили всі Ізраїлеві сини, і була́ зібрана громада, як один чоловік, від Дану аж до Беер-Шеви, а ґілеадський край до Господа в Міцпу.
2 Os chefes de todo o povo, mesmo de todas as tribos de Israel, se apresentaram na assembléia do povo de Deus, quatrocentos mil homens de pé que desembainharam a espada.
І стали проводирі́ всього того народу, усі Ізраїлеві племе́на, на зборах Божого народу, — чотириста тисяч пішого люду, хто витягує меча.
3 (Agora os filhos de Benjamim ouviram que os filhos de Israel tinham subido a Mizpá). Os filhos de Israel disseram: “Diga-nos, como aconteceu esta maldade?”.
І почули Веніяминові сини, що Ізраїлеві сини ввійшли до Міцпи. І сказали Ізраїлеві сини: „Скажіть, я́к сталося таке́ зло?“
4 O Levite, o marido da mulher que foi assassinada, respondeu: “Entrei em Gibeah que pertence a Benjamin, eu e minha concubina, para passar a noite.
І відповів той чоловік Левит, чоловік тієї замордо́ваної жінки, та й сказав: „До Ґів'и, що Веніяминова, увійшов я та наложниця моя, щоб ночувати.
5 Os homens de Gibeah se levantaram contra mim, e cercaram a casa à noite. Eles tinham a intenção de me matar e violaram minha concubina, e ela está morta”.
І встали на мене госпо́дарі Ґів'и, і вночі оточили через мене той дім. Мене замишляли забити, а наложницю мою збезче́стили, — і померла вона.
6 Peguei minha concubina e a cortei em pedaços, e a enviei por todo o país da herança de Israel; pois cometeram lascívia e loucura em Israel.
І схопи́в я наложницю, і порізав її, та й послав її по всьому полі Ізраїлевого володі́ння, бо вони вчинили розпу́сту та гидо́ту серед Ізраїля.
7 Eis que vocês, filhos de Israel, todos vocês, dêem aqui seus conselhos e conselhos”.
Ось ви всі Ізраїлеві сини, — дайте собі тут слово та раду!“
8 Todas as pessoas se levantaram como um só homem, dizendo: “Nenhum de nós irá à sua tenda, nem nenhum de nós irá à sua casa”.
І встав увесь народ, як оди́н муж, говорячи: „Не пі́демо ніхто до намету свого, і не за́йдемо ніхто до дому свого!
9 Mas agora isto é o que faremos com Gibeah: enfrentaremos por sorte;
А тепер оце та річ, що зро́бимо Ґів'ї: підемо на неї за жеребко́м!
10 e levaremos dez homens de cem em todas as tribos de Israel, e cem de mil, e mil de dez mil para conseguir comida para o povo, para que possam fazer, quando vierem a Gibeah de Benjamim, de acordo com toda a loucura que os homens de Gibeah fizeram em Israel”.
І ві́зьмемо десятеро людей на сотню, щодо всіх Ізраїлевих племен, і сотню на тисячу, і тисячу на десять тисяч, щоб узяли поживи для народу, щоб вони прийшли зробити Ґів'ї Веніямина, згідно з усією гидо́тою, що він зробив Ізраїлеві“.
11 Assim, todos os homens de Israel estavam reunidos contra a cidade, unidos como um só homem.
І був зі́браний кожен ізра́їльтянин до того міста ра́зом, як один чоловік.
12 As tribos de Israel enviaram homens por toda a tribo de Benjamin, dizendo: “Que maldade é essa que tem acontecido entre vocês?
І послали Ізраїлеві племе́на людей по всіх Веніями́нових ро́дах, говорячи: „Що́ це за зло, що сталось між вами?
13 Portanto, agora entreguem os homens, os malvados que estão em Gibeá, para que os matemos e afastemos de Israel o mal”. Mas Benjamin não quis ouvir a voz de seus irmãos, os filhos de Israel.
А тепер давайте тих людей, розпусних синів, що в Ґів'ї, — і ми повбиваємо їх, та й ви́губимо зло з Ізраїля“. Та не хотіли Веніяминові сини слухати голосу своїх братів, Ізраїлевих синів.
14 Os filhos de Benjamin se reuniram fora das cidades para Gibeah, para sair para lutar contra os filhos de Israel.
І Веніяминові сини були зі́брані з міст до Ґів'ї, щоб піти на війну з Ізраїлевими синами.
15 Os filhos de Benjamim foram contados naquele dia dentre as cidades vinte e seis mil homens que desembainharam a espada, além dos habitantes de Gibeá, que foram contados setecentos homens escolhidos.
І Веніяминові сини з міст були перелі́чені того дня, — двадцять і шість тисяч чоловіка, що витягують меча, окрім ме́шканців Ґів'и, — із них були перелічені сім сотень вибраного чоловіка.
16 Entre todos esses soldados, havia setecentos homens escolhidos que eram canhotos. Cada um deles podia atirar uma pedra a um cabelo e não falhar.
З усього того наро́ду було сім сотень вибраного чоловіка, із нечинною рукою прави́ці своєї, лівші, — кожен той кидав каменем із пращі на волос, і не схи́бував.
17 Os homens de Israel, além de Benjamim, foram contados quatrocentos mil homens que desembainharam a espada. Todos estes eram homens de guerra.
І були перелічені ізра́їльтяни, окрім Веніямина, — чотириста тисяч чоловіка, що витягують меча, кожен військо́вий.
18 Os filhos de Israel se levantaram, subiram a Betel e pediram conselho a Deus. Perguntaram: “Quem subirá por nós primeiro para lutar contra as crianças de Benjamin?”. Yahweh disse: “Judah primeiro”.
І встали вони, і ввійшли до Бет-Елу, і питалися Бога, та й сказали Ізраїлеві сини: „Хто пі́де нам спе́реду на бій з Веніяминовими синами?“І сказав Господь: „Юда спе́реду“.
19 As crianças de Israel se levantaram pela manhã e acamparam contra Gibeah.
І встали Ізраїлеві сини рано вра́нці, і таборува́ли при Ґів'ї.
20 Os homens de Israel saíram para lutar contra Benjamim; e os homens de Israel ordenaram a batalha contra eles em Gibeah.
І вийшов Ізра́їльтянин на війну з Веніямином, і сточи́ли ізра́їльтяни з ними бій при Ґів'ї.
21 As crianças de Benjamim saíram de Gibeah, e naquele dia destruíram vinte e dois mil dos homens israelitas até o chão.
І вийшли Веніяминові сини з Ґів'и, та й повалили між Ізраїлем того дня двадцять і дві тисячі чоловіка на землю.
22 O povo, os homens de Israel, se encorajaram, e ordenaram a batalha novamente no lugar onde se ordenaram no primeiro dia.
І зміцнився наро́д, Ізраїлеві мужі, і точили бій далі в тому місці, де точили бій першого дня.
23 As crianças de Israel subiram e choraram diante de Javé até a noite; e perguntaram a Javé, dizendo: “Devo eu me aproximar novamente para lutar contra as crianças de Benjamim, meu irmão? Yahweh disse: “Vá contra ele”.
І ввійшли Ізраїлеві сини до Бет-Елу, та й плакали перед Господнім лицем аж до вечора. І питалися вони Господа, говорячи: „Чи далі піду́ я на бій з синами Веніямина, мого брата?“І сказав Господь: „Ідіть на нього!“
24 As crianças de Israel se aproximaram contra as crianças de Benjamin no segundo dia.
І прийшли Ізраїлеві сини до Веніяминових синів дня другого.
25 Benjamin saiu contra eles de Gibeah no segundo dia, e destruiu até o solo das crianças de Israel novamente dezoito mil homens. Todos eles desembainharam a espada.
А Веніямин вийшов із Ґів'ї другого дня навпроти них, та й повалив між Ізраїлевими синами на землю ще вісімнадцять тисяч чоловіка, — усі ті, що витягають меча.
26 Então todas as crianças de Israel e todo o povo subiram, e vieram a Betel, e choraram, e se sentaram ali diante de Javé, e jejuaram naquele dia até a noite; depois ofereceram holocaustos e ofertas de paz diante de Javé.
І прийшли всі Ізраїлеві сини та ввесь народ, і ввійшли до Бет-Елу, та й плакали, і сиділи там перед Господнім лицем, і по́стили того дня аж до вечора. І прине́сли вони цілопа́лення та мирні жертви перед Господнім лицем.
27 Os filhos de Israel perguntaram a Javé (pois a arca da aliança de Deus estava lá naqueles dias,
І питалися Ізраїлеві сини Господа (а за тих днів ковче́г Божого заповіту був там.
28 e Finéias, o filho de Eleazar, filho de Aarão, estava diante dela naqueles dias), dizendo: “Devo sair novamente para lutar contra os filhos de Benjamim, meu irmão, ou devo parar? Yahweh disse: “Suba; pois amanhã eu o entregarei em suas mãos”.
А Пінхас, син Елеазара, Ааронового сина, стояв тими днями перед Його лицем), говорячи: „Чи далі піду́ ще на бій з синами Веніямина, мого брата, чи спинюся?“А Господь сказав: „Ідіть, бо взавтра Я дам його в твою руку“.
29 Israel armou emboscadas ao redor de Gibeah.
І поставив Ізраїль за́сідку навколо Ґів'ї.
30 As crianças de Israel enfrentaram as crianças de Benjamin no terceiro dia, e se colocaram em uma ordem contra Gibeah, como em outros momentos.
І пішли Ізраїлеві сини на синив Веніяминових третього дня, і сточили бій проти Ґів'ї, як і раніш.
31 As crianças de Benjamim saíram contra o povo, e foram afastadas da cidade; e começaram a atacar e matar o povo como em outros momentos, nas estradas, das quais uma sobe para Betel e a outra para Gibeá, no campo, cerca de trinta homens de Israel.
І вийшли Веніяминові сини навпроти народу, одірвалися від міста, і зачали класти трупи з народу, як раз-у-раз, на битих дорогах, що одна йде до Бет-Елу, а одна до Ґів'ї, у полі, — коло тридцяти чоловіка між Ізраїлем.
32 As crianças de Benjamin disseram: “Eles são abatidos diante de nós, como no início”. Mas as crianças de Israel disseram: “Vamos fugir, e afastá-los da cidade para as estradas”.
І сказали Веніяминові сини: „Биті вони перед нами, як перше!“А Ізраїлеві сини сказали: „Утікаймо, — і віді́рвемо їх від міста на дороги“.
33 Todos os homens de Israel se levantaram de seu lugar e se colocaram em ordem em Baal Tamar. Então os emboscadores de Israel fugiram de seu lugar, até mesmo de Maareh Geba.
І кожен муж Ізраїля повстав із свого місця, і сточили бій у Баал-Тамарі, а Ізраїлева за́сідка рушила з свого місця, з Мааре-Ґева.
34 Dez mil homens escolhidos de todo Israel vieram contra Gibeah, e a batalha foi severa; mas eles não sabiam que o desastre estava próximo a eles.
І прийшли перед Ґів'у десять тисяч чоловіка, ви́браного з усього Ізраїля, і бій став тяжки́й. А вони не знали, що суне на них те зло.
35 Yahweh atingiu Benjamin antes de Israel; e as crianças de Israel destruíram de Benjamin naquele dia vinte e cinco mil e cem homens. Todos eles desembainharam a espada.
І вдарив Господь Веніямина перед Ізраїлем, і Ізраїлеві сини повалили того дня між Веніямином двадцять і п'ять тисяч і сто чоловіка, — усі ті, що витягають меча.
36 Então os filhos de Benjamim viram que foram atingidos, pois os homens de Israel cederam a Benjamim porque confiaram nos emboscadores que haviam colocado contra Gibeah.
І побачили Веніяминові сини, що побиті вони, а ізра́їльтяни уступили місце Веніяминові, бо вірили за́сідці, яку поставили на Ґів'у.
37 Os emboscadores apressaram-se e correram para Gibeá; depois os emboscadores se espalharam e atingiram toda a cidade com o fio da espada.
А за́сідка поспішилася, і напала на Ґів'у. І за́сідка вступилася, і побила все місто ві́стрям меча.
38 Agora, o sinal apontado entre os homens de Israel e os emboscadores era que eles deveriam fazer uma grande nuvem de fumaça se erguer da cidade.
А Ізра́їльтянин мав із за́сідкою умовленого знака, — щоб із міста підняла великий дим.
39 Os homens de Israel voltaram-se para a batalha, e Benjamin começou a atacar e matar os homens de Israel cerca de trinta pessoas; pois eles disseram: “Certamente eles foram atacados diante de nós, como na primeira batalha”.
І відступили ізраїльтяни в бою, а Веніямин зачав класти трупи в Ізраїлі, близько тридцятеро люда, бо казали вони: „Дійсно, справді побитий він перед нами, як за першого бою!“
40 Mas quando a nuvem começou a subir da cidade em um pilar de fumaça, os benjamitas olharam atrás deles; e eis que toda a cidade subiu em fumaça para o céu.
А з міста став підійматися стовп диму. І обернувся Веніямин позад себе, — аж ось усе місто піднялося димом до неба!
41 Os homens de Israel voltaram-se, e os homens de Benjamim ficaram consternados; pois viram que o desastre tinha vindo sobre eles.
І обернувся Ізра́їльтянин, а Веніями́нівець перестра́шився, бо побачив, що досягло його те зло.
42 Por isso viraram as costas diante dos homens de Israel para o caminho do deserto, mas a batalha os seguiu com força; e aqueles que saíram das cidades os destruíram no meio do deserto.
І обернулися вони перед Ізра́їльтянином до дороги на пустиню, та бій досягав його, а ті, що з міст, валили його в сере́дині його́.
43 Eles cercaram os benjamitas, perseguiram-nos e os pisaram em seu lugar de descanso, até perto de Gibeá, em direção ao nascer do sol.
Вони оточили Веніямина, гнали його до Менухи, топтали його аж до Ґів'ї зо сходу сонця.
44 Dezoito mil homens de Benjamin caíram; todos eles eram homens de valor.
Полягло тоді з Веніямина вісімнадцять тисяч чоловіка, — усе це люди хоробрі.
45 Eles se voltaram e fugiram em direção ao deserto, para a rocha de Rimmon. Eles colheram cinco mil homens deles nas estradas, e os seguiram com força até Gidom, e atingiram dois mil homens deles.
І поверну́лися вони, і втікли в пустиню до Села-Ріммону. А ті побили поодиноких утікачів по дорогах, як дозби́рюється останній виноград, п'ять тисяч люда. І гналися за ними аж до Ґід'ому, і побили з нього дві тисячі люда.
46 Para que todos os que caíram naquele dia de Benjamin fossem vinte e cinco mil homens que desembainharam a espada. Todos estes homens eram homens de valor.
І було всіх, що впали того дня з Веніямина, двадцять і п'ять тисяч чоловіка, що витягають меча, — усе це люди хоробрі.
47 Mas seiscentos homens se voltaram e fugiram em direção ao deserto para a rocha de Rimmon, e permaneceram na rocha de Rimmon quatro meses.
І обернулися вони, і повтікали в пустиню до Села-Ріммону, — шістсот чоловіка. І сиділи вони в Села-Ріммоні чотири місяці.
48 Os homens de Israel voltaram-se novamente contra as crianças de Benjamin, e atingiram-nas com o fio da espada - incluindo a cidade inteira, o gado e tudo o que encontraram. Além disso, eles incendiaram todas as cidades que encontraram.
А ізра́їльтяни вернулися до Веніяминових синів, та й повбивали їх ві́стрям меча, — мужчин із міста, і худобу, і все зна́йдене. А всі міста, що знаходились по дорозі, пустили з огнем.
