Josué 22

1 Então Josué chamou os rubenitas, os gaditas e a meia tribo de Manassés,

Тоді покликав Ісус племе́но Рувимове та Ґадове, та половину Манасіїного племени,

2 e disse-lhes: “Vocês guardaram tudo o que Moisés, servo de Javé, lhes ordenou, e escutaram minha voz em tudo o que eu lhes ordenei.

та й сказав їм: „Ви виконували все, що вам наказав був раб Господній Мойсей, і ви слухалися голосу мого про все, що я вам наказував.

3 Vocês não deixaram seus irmãos até hoje, mas cumpriram o dever do mandamento de Javé, vosso Deus.

Ви оце не лишали братів своїх довгі дні аж до цього дня, і ви додержували ви́конання за́повідей Господа, Бога вашого.

4 Agora Yahweh seu Deus deu descanso a seus irmãos, enquanto falava com eles. Agora, pois, voltai e ide para vossas tendas, para a terra de vossa posse, que Moisés, servo de Javé, vos deu além do Jordão.

А тепер Господь, Бог ваш, дав мир вашим братам, як вам говорив був. І тепер поверні́ться, та й ідіть собі до наметів своїх, до кра́ю вашої власности, що вам дав Мойсей, раб Господній, на тім боці Йорда́ну.

5 Somente tome cuidado para cumprir o mandamento e a lei que Moisés, servo de Javé, lhe ordenou, para amar a Javé seu Deus, para andar em todos os seus caminhos, para guardar seus mandamentos, para se apegar a ele e para servi-lo com todo o seu coração e com toda a sua alma”.

Тільки дуже пильнуйте виконувати заповідь та Зако́на, що наказав був вам Мойсей, раб Господній: любити Господа, Бога вашого, і ходити всіма́ Його дорогами, і додержувати Його заповіді, і линути до Нього, і служити Йому всім вашим серцем та всією вашою душею“.

6 Então Josué os abençoou e os mandou embora; e eles foram para suas tendas.

І поблагословив їх Ісус, та й послав їх, а вони пішли до наме́тів своїх.

7 Agora para a meia tribo de Manassés Moisés havia dado herança em Basã; mas Josué deu à outra metade entre seus irmãos além do Jordão para o oeste. Além disso, quando Josué os enviou para suas tendas, ele os abençoou,

А половині Манасіїного племени Мойсей дав у Башані, а половині його дав Ісус з їхніми братами на цім боці Йорда́ну на за́хід. І також, коли Ісус відпускав їх до їхніх наме́тів, то поблагословив їх,

8 e falou com eles, dizendo: “Voltem com muita riqueza para suas tendas, com muito gado, com muita prata, com ouro, com bronze, com ferro, e com muita roupa. Dividam o saque de seus inimigos com seus irmãos”.

та й сказав до них, говорячи: „Верніться до своїх наметів із великими маєтками та з дуже числе́нною худобою, зо сріблом, і з золотом, і з міддю, і з залізом, і з дуже багатьома́ одежами. Поділіть здо́бич від ваших ворогів із вашими братами“.

9 Os filhos de Rubem e os filhos de Gad e a meia tribo de Manassés voltaram, e partiram dos filhos de Israel para fora de Shiloh, que está na terra de Canaã, para irem para a terra de Gilead, para a terra de sua posse, que eles possuíam, de acordo com o mandamento de Yahweh por Moisés.

І вернулися, і пішли сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени від Ізраїлевих синів, із Шіло́, що в ханаанському краї, щоб піти до кра́ю Ґілеад, до кра́ю своєї власности, що посіли його на наказ Господній через Мойсея.

10 Quando chegaram à região próxima ao Jordão, que está na terra de Canaã, os filhos de Rúben e os filhos de Gad e a meia tribo de Manassés construíram ali um altar junto ao Jordão, um grande altar para se olhar.

І прийшли до йорда́нських могил, що в ханаанському кра́ї, і збудували там сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени же́ртівника над Йорда́ном, жертівника великого на вид.

11 Os filhos de Israel ouviram isto: “Eis que os filhos de Rúben e os filhos de Gad e a meia tribo de Manassés construíram um altar ao longo da fronteira da terra de Canaã, na região ao redor do Jordão, no lado que pertence aos filhos de Israel”.

І почули Ізраїлеві сини таке: „Оце збудували сини Руви́мові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени же́ртівника навпроти ханаанського кра́ю, при йорданських моги́лах, на боці Ізраїлевих синів.

12 Quando os filhos de Israel ouviram falar disso, toda a congregação dos filhos de Israel se reuniu em Shiloh, para ir contra eles para a guerra.

І почули це Ізраїлеві сини, і була́ зібрана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло́, щоб піти на них війною.

13 Os filhos de Israel enviaram aos filhos de Rúben, e aos filhos de Gad, e à meia tribo de Manassés, para a terra de Gileade, Finéias, filho de Eleazar, o sacerdote.

І послали Ізраїлеві сини до синів Руви́мових і до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени ґілеадського кра́ю Пінхаса, сина священика Елеазара,

14 Com ele estavam dez príncipes, um príncipe da casa de seus pais para cada uma das tribos de Israel; e cada um deles era chefe da casa de seus pais entre os milhares de Israel.

та з ним десять начальників, по одному начальникові для батькового дому з усіх Ізраїлевих племен; а кожен із них — голова дому їхніх батьків, вони для тисяч Ізраїлевих.

15 Eles vieram aos filhos de Rúben, e aos filhos de Gad, e à meia tribo de Manassés, à terra de Gileade, e falaram com eles, dizendo:

І прийшли вони до синів Руви́мових й до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени до ґілеадського кра́ю, та й говорили з ними, кажучи:

16 “Toda a congregação de Javé diz: 'Que transgressão é essa que vocês cometeram contra o Deus de Israel, para se afastarem hoje de seguir a Javé, na medida em que vocês mesmos construíram um altar, para se rebelarem hoje contra Javé?

„Так сказала вся Господня громада: Що́ це за пере́ступ, що ви спроневі́рилися ним проти Ізраїлевого Бога, щоб відвернутись сьогодні від Господа? Бо ви збудували собі же́ртівника, щоб сьогодні збунтуватися проти Господа.

17 A iniquidade de Peor é muito pouca para nós, da qual não nos limpamos até hoje, embora tenha vindo uma praga sobre a congregação de Iavé,

Чи нам мало Пеорового гріха́, з якого ми не очистилися аж до цього дня, і була пора́за в Господній громаді?

18 que hoje vocês devem se afastar de seguir Iavé? Será, já que hoje vocês se rebelam contra Iavé, que amanhã ele estará zangado com toda a congregação de Israel.

А ви відверта́єтеся сьогодні від Господа. І станеться, — ви збунутуєтеся сьогодні проти Господа, а Він узавтра розгнівається на всю Ізраїлеву громаду.

19 Entretanto, se a terra de sua posse for impura, então passe para a terra da posse de Iavé, na qual habita o tabernáculo de Iavé, e tome posse entre nós; mas não se revolte contra Iavé, nem se revolte contra nós, ao construir um altar que não seja o altar de Iavé nosso Deus.

І справді, — якщо край вашої посілости нечистий, перейдіть собі до кра́ю Господньої посілости, що там пробу ває Господня скинія, і візьміть посілість серед нас, а на Господа не бунтуйтеся, і не бунтуйтеся проти нас вашим збудува́нням собі же́ртівника, окрім жертівника Господа, Бога нашого.

20 Achan, o filho de Zerah, não cometeu uma transgressão na coisa devota, e a ira caiu sobre toda a congregação de Israel? Aquele homem não pereceu sozinho em sua iniqüidade'”.

Чи ж не Ахан, син Зерахів, спроневі́рився був пере́ступом у заклятому, а гнів був на всю Ізраїлеву громаду? І він був єди́ний чоловік, що не помер своєю смертю через свій гріх“.

21 Então os filhos de Rubem e os filhos de Gad e a meia tribo de Manassés responderam, e falaram aos chefes dos milhares de Israel,

І відповіли сини Руви́мові, сини Ґадові та половина Манасіїного племени, і говорили з головами тисяч Ізраїлевих:

22 “O Poderoso, Deus, Javé, o Poderoso, Deus, Javé, ele sabe; e Israel saberá”: se foi em rebelião, ou se em ofensa a Iavé (não nos salve hoje),

„Бог богів Господь, Бог богів Господь, — Він знає, і Ізра́їль — він буде знати. Не пощади́ нас цього дня, якщо бунтом і якщо пере́ступом проти Господа ми це зробили,

23 que construímos um altar para nos afastarmos de seguir Iavé; ou se para oferecer holocausto ou oferta de refeição, ou se para oferecer sacrifícios de ofertas de paz, que o próprio Iavé o exija.

якщо ми збудували собі же́ртівника на відве́рнення від Господа; а якщо ми будували на прине́сення цілопа́лення та жертви хлі́бної, і якщо на споря́дження на ньому мирних жертов, то Господь — Він відплатить,

24 “Se não tivermos feito isso por preocupação, e por uma razão, dizendo: “A seu tempo seus filhos poderão falar com nossos filhos, dizendo: “O que você tem a ver com Iavé, o Deus de Israel?

і якщо ми не зробили цього з оба́вою про таку річ, гово́рячи: Завтра скажуть ваші сини до наших синів, говорячи: Що вам до Господа, Бога Ізраїлевого?

25 Pois Javé fez do Jordão uma fronteira entre nós e vocês, filhos de Rúben e filhos de Gad. Vocês não têm parte em Yahweh”. Assim seus filhos podem fazer com que nossos filhos deixem de temer a Iavé”.

Бо Господь дав границю поміж нами та поміж вами, сини Рувимові та сини Ґадові, Йорда́н, — нема вам наділу в Господі! І ваші сини віді́рвуть наших синів від бо́язні Господа.

26 “Portanto, dissemos: 'Vamos agora nos preparar para construir um altar, não para holocausto, nem para sacrifício;

Тож сказали ми: Зробім собі, збудуймо жертівника не на цілопа́лення й не на жертву,

27 mas será uma testemunha entre nós e você, e entre nossas gerações depois de nós, para que possamos realizar o serviço de Iavé diante dele com nossas ofertas queimadas, com nossos sacrifícios, e com nossas ofertas de paz;' para que seus filhos não digam a nossos filhos no futuro, 'Você não tem parte em Iavé'.

але щоб він був свідком між нами та між вами, і між поколіннями нашими по нас, що ми служили служби Господні перед Його лицем нашими цілопа́леннями, і нашими жертвами, і нашими жертвами мирними. І не скажуть ваші сини взавтра до наших синів: нема вам наділу в Господі!

28 “Por isso dissemos: “Será, quando nos disserem a nós ou a nossas gerações no futuro, que diremos: “Eis o modelo do altar de Javé, que nossos pais fizeram, não para holocausto, nem para sacrifício; mas é uma testemunha entre nós e vós”.

І сказали ми: І станеться, коли так скажуть до нас та до наших поколі́нь узавтра, то ми скажемо: Подивіться на вигляд жертівника, що зробили були наші батьки не на цілопа́лення й не на жертву, але щоб був він свідком між нами та між вами.

29 “Longe de nós que devemos nos rebelar contra Javé, e hoje nos afastamos de seguir a Javé, para construir um altar para holocausto, para oferta de refeição ou para sacrifício, além do altar de Javé nosso Deus que está diante de seu tabernáculo”!

Борони нас, Боже, бунтуватися нам проти Господа, і відверта́тися сьогодні від Господа, щоб будувати жертівника на цілопа́лення, і на жертву хлі́бну, і на жертву, окрім жертівника Господа, Бога нашого, що перед скинією Його“.

30 Quando Phinehas, o sacerdote, e os príncipes da congregação, mesmo os chefes dos milhares de Israel que estavam com ele, ouviram as palavras que os filhos de Rubem e os filhos de Gad e os filhos de Manassés falaram, isso os agradou bem.

І почув священик Пінхас та начальники громади й го́лови тисяч Ізра́їлевих, що були з ним, ті слова́, що казали сини Рувимові й сини Ґадові та сини Манасіїні, і було це добре в їхніх оча́х.

31 Phinehas, filho de Eleazar, o sacerdote, disse aos filhos de Rúben, aos filhos de Gad e aos filhos de Manassés: “Hoje sabemos que Javé está entre nós, porque vocês não cometeram esta transgressão contra Javé. Agora vocês livraram os filhos de Israel das mãos de Iavé”.

І сказав Пінхас, син священика Елеазара, до синів Рувимових, і до синів Ґадових та до синів Манасіїних: „Сьогодні ми пізнали, що Господь серед вас, що ви не спроневі́рилися Господе́ві тим пере́ступом, — тепе́р ви ви́зволили Ізраїлевих синів від Господньої руки“.

32 Phinehas, filho de Eleazar, o sacerdote, e os príncipes, voltaram dos filhos de Rúben, e dos filhos de Gad, da terra de Gilead, para a terra de Canaã, para os filhos de Israel, e trouxeram-lhes notícias novamente.

І вернувся Пінхас, син священика Елеазара, та начальники від синів Рувимових, і від синів Ґадових з ґілеадського кра́ю до Кра́ю ханаанського до Ізраїлевих синів, і здали́ їм звіт.

33 Isto agradou aos filhos de Israel; e os filhos de Israel abençoaram a Deus, e não falaram mais em ir contra eles para a guerra, para destruir a terra em que os filhos de Rúben e os filhos de Gad viviam.

І була́ добра та річ в оча́х синів Ізраїлевих. І поблагословили Бога Ізраїлеві сини, і не сказали йти на них війною, щоб знищити край, що сини Рувимові та сини Ґадові сидять у ньому.

34 Os filhos de Rúben e os filhos de Gad chamaram o altar de “Uma testemunha entre nós de que Yahweh é Deus”.

І назвали сини Рувимові та сини Ґадові ім'я́ жертівникові: Ед, бо він свідок між нами, що Господь — Він Бог.