Jó 8
1 Então Bildad, o Shuhite, respondeu,
І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
2 “Por quanto tempo você vai falar estas coisas? Será que as palavras de sua boca serão um vento forte?
„Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
3 Será que Deus perverte a justiça? Ou será que o Todo-Poderoso perverte a justiça?
Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
4 Se seus filhos tiverem pecado contra ele, ele os entregou na mão de sua desobediência.
Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
5 Se você quiser buscar a Deus com diligência, faça sua súplica ao Todo-Poderoso.
Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
6 Se você fosse puro e íntegro, certamente agora ele despertaria para você, e fazer prosperar a habitação de sua retidão.
якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
7 Though seu início foi pequeno, no entanto, seu último fim aumentaria muito.
і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
8 “Por favor, informe-se sobre as gerações passadas. Saiba mais sobre o aprendizado de seus pais.
Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
9 (Pois nós somos apenas de ontem, e não sabemos nada, porque nossos dias na terra são uma sombra).
бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
10 Não lhe ensinarão, diga-lhe, e proferir palavras do coração deles?
отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
11 “O papiro pode crescer sem lama? Os juncos podem crescer sem água?
Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
12 Enquanto ainda está em seu verde, não cortado, ele murcha antes de qualquer outra palheta.
Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
13 Assim são os caminhos de todos os que se esquecem de Deus. A esperança do homem sem Deus perecerá,
отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
14 cuja confiança se desfará, cuja confiança é uma teia de aranha.
бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
15 Ele se apoiará em sua casa, mas ela não vai ficar de pé. Ele se agarrará a ela, mas ela não perdurará.
На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
16 Ele está verde antes do sol. Seus rebentos saem ao longo de seu jardim.
Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
17 Suas raízes estão enroladas ao redor da pilha de rochas. Ele vê o lugar das pedras.
на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
18 Se ele for destruído de seu lugar, então o negará, dizendo: “Eu não o vi”.
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
19 Eis aqui a alegria de seu caminho. Fora da terra, outros irão brotar.
Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
20 “Vejam, Deus não vai jogar fora um homem irrepreensível, nem defenderá os malfeitores.
Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
21 Ele ainda vai encher sua boca de risos, seus lábios com gritos.
аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
22 Aqueles que o odeiam estarão vestidos de vergonha. A tenda dos ímpios não será mais”.
Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
