Jó 31
1 “Eu fiz um pacto com meus olhos; como então devo olhar com luxúria para uma jovem mulher?
Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на ді́вчину?
2 Para o que é a parte de Deus acima, e a herança do Todo-Poderoso nas alturas?
І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот?
3 Não é uma calamidade para os injustos? e desastre para os trabalhadores da iniqüidade?
Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям?
4 Ele não vê meus caminhos, e contar todos os meus passos?
Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки?
5 “Se eu tenho andado com falsidade, e meu pé se apressou em enganar
Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, —
6 (deixe-me ser pesado em um balanço equilibrado, que Deus possa conhecer minha integridade);
то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає!
7 se meu passo tiver saído do caminho, se meu coração andasse atrás dos meus olhos, se alguma impureza ficou presa às minhas mãos,
Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, —
8 then deixe-me semear, e deixe outro comer. Sim, que os produtos do meu campo sejam erradicados.
то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням!
9 “Se meu coração foi seduzido por uma mulher, e eu tenho feito uma espera na porta do meu vizinho,
Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша,
10 e depois deixar minha esposa moer por outro, e deixar outros dormirem com ela.
то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!
11 Pois isso seria um crime hediondo. Sim, seria uma iniquidade ser punido pelos juízes,
Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна,
12 pois é um incêndio que consome até a destruição, e que erradicaria todo o meu aumento.
бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій!
13 “Se eu desprezei a causa de meu servo masculino ou de minha funcionária, quando eles contendiam comigo,
Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною,
14 o que então farei quando Deus se erguer? Quando ele me visitar, o que lhe responderei?
то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?
15 Aquele que me fez no útero não o fez? Não nos moldou um no útero?
Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі?
16 “Se eu retive os pobres de seu desejo, ou causaram o fracasso dos olhos da viúva,
Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував?
17 ou ter comido meu bocado sozinho, e o sem-pai não comeu
Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́?
18 (não, desde minha juventude ele cresceu comigo como com um pai, Eu a guiei desde o ventre de minha mãe);
Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його!
19 se eu vi algum perecer por falta de roupas, ou que os necessitados não tinham cobertura;
Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, —
20 se seu coração não me abençoou, se não tiver sido aquecido com o velo das minhas ovelhas;
чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся?
21 se eu levantei minha mão contra os órfãos de pai, porque eu vi minha ajuda no portão;
Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —
22 depois deixar meu ombro cair da omoplata, e meu braço ser quebrado do osso.
хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!
23 Pois a calamidade de Deus é um terror para mim. Por causa de sua majestade, eu não posso fazer nada.
Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти.
24 “Se eu fiz do ouro minha esperança, e disse ao ouro fino: “Você é minha confiança”.
Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „ Ти, безпеко моя“?
25 Se eu me regozijei porque minha riqueza era grande, e porque minha mão tinha conseguido muito;
Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?
26 se eu tiver visto o sol quando brilhou, ou a lua se movendo em esplendor,
Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́,
27 e meu coração tem sido secretamente seduzido, e minha mão jogou um beijo da minha boca;
то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, —
28 isto também seria uma iniquidade a ser punida pelos juízes, pois eu teria negado o Deus que está acima.
це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!
29 “Se eu me alegrei com a destruição daquele que me odiava, ou me levantei quando o mal o encontrou
Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?
30 (certamente não permiti que minha boca pecasse perguntando sua vida com uma maldição);
Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.
31 se os homens da minha tenda não tiverem dito, “Quem pode encontrar alguém que não tenha sido preenchido com sua carne?
Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“
32 (o estrangeiro não acampou na rua, mas eu abri minhas portas para o viajante);
Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.
33 se, como Adam, eu já cobri minhas transgressões, escondendo minha iniqüidade em meu coração,
Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою?
34 porque eu temia a grande multidão, e o desprezo das famílias me aterrorizava, para que eu ficasse em silêncio e não saísse pela porta...
Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див.
35 oh que eu tinha um para me ouvir! Eis aqui a minha assinatura! Que o Todo-Poderoso me responda! Deixe o acusador escrever minha acusação!
О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник.
36 Com certeza, eu o carregaria no ombro, e eu a amarraria a mim como uma coroa.
Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми?
37 Eu declararia a ele o número dos meus passos. Eu me aproximaria dele como um príncipe.
Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього.
38 Se minha terra gritar contra mim, e seus sulcos choram juntos;
Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею,
39 se eu tiver comido suas frutas sem dinheiro, ou causaram a perda da vida de seus proprietários,
якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —
40 let cresce o briers em vez do trigo, e malcheirosa ao invés de cevada”. As palavras de Jó estão terminadas.
то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“Слова Йова скінчи́лися.
