Jó 3
1 Depois deste trabalho abriu sua boca, e amaldiçoou o dia de seu nascimento.
По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день наро́дження.
2 Respondeu Jó:
І Йов заговорив та й сказав:
3 “Que pereça o dia em que eu nasci, a noite que dizia: “Há um menino concebido”.
„Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“
4 Que esse dia seja uma escuridão. Não deixe que Deus de cima o busque, nem deixar a luz brilhar sobre ela.
Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!.
5 Deixe a escuridão e a sombra da morte reivindicá-la para si mesmos. Deixe uma nuvem habitar sobre ela. Que tudo isso faça o dia negro aterrorizá-lo.
Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́!
6 Quanto a essa noite, deixe que a escuridão espessa se apodere dela. Que não se regozije entre os dias do ano. Que não chegue ao número dos meses.
Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців!
7 Eis, que essa noite seja estéril. Que nenhuma voz alegre venha aí.
Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння!
8 Let eles amaldiçoam quem amaldiçoa o dia, que estão prontos para despertar o leviatã.
Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити!
9 Que as estrelas de seu crepúsculo sejam escuras. Deixe que ela procure luz, mas não tenha nenhuma, nem deixá-lo ver as pálpebras da manhã,
Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, —
10 porque não fechou as portas do ventre de minha mãe, nem escondeu problemas de meus olhos.
бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх!
11 “Por que eu não morri do útero? Por que eu não desisti do espírito quando minha mãe me aborreceu?
Чому́ я не згинув в утро́бі? Як вийшов, із нутра́ то чому́ я не вмер?
12 Por que os joelhos me receberam? Ou por que o peito, que eu deveria amamentar?
Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав?
13 Por enquanto, eu deveria ter me deitado e ter ficado quieto. Eu deveria ter dormido, então eu estaria em repouso,
Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок
14 com reis e conselheiros da terra, que construíram lugares de resíduos para si mesmos;
з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі,
15 ou com príncipes que tinham ouro, que enchiam suas casas de prata;
або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали!
16 ou como um nascimento inoportuno escondido que eu não tinha sido, como bebês que nunca viram a luz.
Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили?
17 Ali os ímpios deixam de incomodar. Aí o cansaço está em repouso.
Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі,
18 Ali os prisioneiros estão à vontade juntos. Eles não ouvem a voz do mestre de tarefas.
разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля!
19 Os pequenos e os grandes estão lá. O servo está livre de seu amo.
Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́...
20 “Por que se dá luz a quem está na miséria, vida para o amargo de alma,
І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим,
21 que anseiam pela morte, mas ela não chega; e cavar para ele mais do que para tesouros escondidos,
що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані,
22 que se regozijam excessivamente, e estão contentes, quando podem encontrar a sepultura?
тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба,
23 Por que é dada luz a um homem cujo caminho está escondido, em quem Deus se envolveu?
мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним?
24 Pois meu suspiro vem antes de eu comer. Meus gemidos são derramados como água.
Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода,
25 Pois o que eu temo vem sobre mim, aquilo de que tenho medo vem até mim.
бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені.
26 Não estou à vontade, nem estou quieto, nem tenho descanso; mas vêm os problemas”.
Не знав я споко́ю й не був втихоми́рений, і я не відпочи́в, — та нещастя прийшло!“
