Jó 14
1 “O homem, que nasce de uma mulher, é de poucos dias, e cheio de problemas.
Люди́на, що від жінки наро́джена, короткоде́нна та повна печа́лями:
2 Ele cresce como uma flor, e é cortado. Ele também foge como uma sombra, e não continua.
вона виходить, як квітка — й зів'я́не, і втікає, мов тінь, — і не зостається.
3 Você abre seus olhos para tal, e me levar a julgamento com você?
І на такого Ти очі Свої відкрива́єш, і водиш на суд із Собою його́!
4 Quem pode trazer uma coisa limpa de uma coisa impura? Nem um.
Хто чистого ви́вести може з нечистого? Ані один!
5 Seeing seus dias estão determinados, o número de seus meses está com você, e você indicou seus limites que ele não pode passar.
Якщо ви́значені його дні, число його місяців — в Тебе, якщо Ти призна́чив для нього мету́, що її не пере́йде, —
6 Desvie o olhar dele, para que ele possa descansar, até que ele cumpra, como um mercenário, seu dia.
відвернися від нього — і він заспоко́їться, і буде він тішитися своїм днем, як той на́ймит.
7 “Pois há esperança para uma árvore se ela for cortada, que brotará novamente, que o seu ramo de oferta não cessará.
Бо дерево має наді́ю: якщо буде стя́те, то силу отримає зно́ву, і па́рост його не загине;
8 Embora sua raiz envelheça na terra, e seu estoque morre no chão,
якщо постарі́є в землі його корінь і в по́росі вмре його пень,
9 yet através do cheiro da água, ela irá brotar, e brotam ramos como uma planta.
то від во́дного за́паху знов зацвіте́, і пу́стить галу́ззя, немов саджане́ць!
10 Mas o homem morre, e é colocado em baixo. Sim, o homem desiste do espírito, e onde ele está?
А помре чоловік — і зникає, а сконає люди́на — то де ж вона є?
11 Como as águas falham a partir do mar, e o rio desperdiça e seca,
Як вода витікає із о́зера, а рі́чка спада́є та сохне,
12 para que o homem se deite e não se levante. Até que os céus não estejam mais acordados, nem serem despertados do sono.
так і та люди́на покладе́ться — й не встане, — аж до закі́нчення неба не збудяться лю́ди та не прокинуться зо́ сну свого.
13 “Oh, que você me esconderia no Sheol, que você me manteria em segredo até que sua ira passasse, que você me indicaria um tempo determinado e se lembraria de mim! (Sheol h7585)
О, якби Ти в шео́лі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки мине́ться Твій гнів, коли б час Ти призна́чив мені́, — та й про мене згадав! (Sheol h7585)
14 Se um homem morrer, será que ele viverá novamente? Eu esperaria todos os dias da minha guerra, até minha liberação chegar.
Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати наді́ю по всі дні свойого життя, аж поки не при́йде замі́на для мене!
15 Você ligaria, e eu lhe responderia. Você teria um desejo pelo trabalho de suas mãos.
Кликав би Ти, — то я відпові́в би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,
16 Mas agora você conta meus passos. Você não cuida do meu pecado?
бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха́ не стеріг би, —
17 Minha desobediência é selada em uma bolsa. Você prende minha iniqüidade.
провина моя була б запеча́тана в ву́злику, і Ти закрив би моє беззаконня.
18 “Mas a montanha que cai não dá em nada. A rocha é removida de seu lugar.
Але́ гора справді впаде́, а ске́ля зсува́ється з місця свого́,
19 As águas desgastam as pedras. As torrentes da mesma lavam o pó da terra. Assim você destrói a esperança do homem.
каміння стирає вода, її зли́ва споло́щує порох землі, — так надію того́ Ти губиш.
20 Você prevalece para sempre contra ele, e ele parte. Você muda seu rosto, e o manda embora.
Ти силою схо́пиш наза́вжди його́, — і відхо́дить, Ти міняєш обличчя його́ — й відсилаєш його́.
21 Seus filhos vêm para honrar, e ele não sabe disso. Eles são trazidos para baixo, mas ele não percebe isso deles.
Чи сини́ його славні, того він не знає, чи в при́крому стані — того він не відає.
22 Mas sua carne tem dor, e sua alma dentro dele chora”.
Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньо́му, коли в ньому душа — тоді ту́жить“.
