Jeremias 9
1 Oh, que minha cabeça eram águas, e meus olhos uma fonte de lágrimas, que eu possa chorar dia e noite para a morte da filha do meu povo!
Ой, коли б голова моя стала водою, а око моє — за джерело сльози́, то я плакав би вдень та вночі над побитими до́ньки наро́ду мого́!
2 Oh que eu tinha no deserto um local de hospedagem para homens de passagem, que eu poderia deixar meu povo e vá embora deles! Pois todos eles são adúlteros, uma assembléia de homens traiçoeiros.
Ой, коли б на пустині нічлі́г подорожніх я мав, тоді б я покинув наро́да свого, і пішов би від них, бо вони перелю́бники всі, збори зра́дників!
3 “Eles dobram a língua, como seu arco, por falsidade. Eles se tornaram fortes na terra, mas não para a verdade; pois eles procedem do mal para o mal, e eles não me conhecem”, diz Yahweh.
Вони напина́ють свого язика́, немов лука свого́, для неправди, міцні́ють вони на землі не для правди, бо від злого до злого ідуть і не знають Мене, говорить Господь!
4 “Todos têm cuidado com seu vizinho, e não confie em nenhum irmão; para cada irmão, substituirá totalmente, e todo vizinho andará por aí como um caluniador.
Один о́дного остеріга́йтесь, і не поклада́йтесь на жодного брата, — кожен бо брат обмани́ти — обма́нить, і при́ятель кожен — обмо́вник!
5 Os amigos se enganam uns aos outros, e não vai falar a verdade. Eles ensinaram sua língua a falar mentiras. Eles se cansam cometendo iniqüidade.
Один о́дного зво́дить, і правди не кажуть, привчи́ли свого язика́ говорити неправду, пому́чилися, лихо чинячи!
6 Sua moradia está no meio do engano. Através do engano, eles se recusam a me conhecer”, diz Yahweh.
Серед ома́ни твоє прожива́ння, через ома́ну не хочуть пізнати Мене, говорить Госпо́дь.
7 Therefore diz Yahweh dos Exércitos, “Eis que os derreterei e os testarei”; como devo lidar com a filha do meu povo?
Тому так промовляв Господь Савао́т: Ось Я їх перето́плюю та випробо́вую їх, бо що маю вчинити Я ради дочки́ Свого люду?
8 A língua deles é uma flecha mortal. Fala engano. Fala-se pacificamente com a boca ao próximo, mas em seu coração, ele espera para emboscá-lo.
Їхній язик — смертоно́сна стріла́, він ома́ну говорить: уста́ми своїми говорить із ближнім про мир, а в нутрі своє́му кладе свою за́сідку.
9 Shouldn não os castigo por estas coisas?” diz Yahweh. “Minha alma não deveria ser vingada em uma nação como esta?
Чи ж за це Я їх не покараю? говорить Господь. Хіба ж над наро́дом, як цей, непомсти́ться душа Моя?
10 Vou chorar e lamentar pelas montanhas, e lamento pelos pastos do deserto, porque estão queimados, de modo que ninguém passa por eles; Os homens não conseguem ouvir a voz do gado. Tanto as aves do céu quanto os animais fugiram. Eles se foram.
Я плач та рида́ння здійму́ над оцими гора́ми, і спів жало́бний — понад степови́ми лугами, вони бо попа́лені так, що ними не ходить ніхто, і ре́ву худоби не чути: від птаства небесного й аж до худоби розбі́глося все, відійшло́!
11 “Vou fazer montões de Jerusalém, uma morada de chacais. Vou fazer das cidades de Judá uma desolação, sem habitante”.
І Я Єрусалим на руїни відда́м, на мешка́ння шакалів, а юдські міста́ на спусто́шення дам, — і не буде мешка́нця у них!
12 Quem é sábio o suficiente para entender isto? Quem é aquele a quem a boca de Iavé falou, para que ele possa declará-lo? Por que a terra pereceu e ardeu como um deserto, para que ninguém passe por ela?
Хто муж мудрий, який зрозумів би оце, і до кого Господні уста́ промовляли, щоб вияснить те, за що згинув цей край, за що спа́лений він, як пустиня, і що не́ю не ходить ніхто?
13 Yahweh diz: “Porque abandonaram minha lei que lhes apresentei, e não obedeceram a minha voz nem andaram nos meus caminhos,
А Господь відказав: За те, що вони поки́нули Зако́на Мого, що Я дав перед ними, і не слухалися Мого голосу, і не ходили за ним, за Зако́ном,
14 mas andaram depois da teimosia de seu próprio coração e depois dos Baals, que seus pais lhes ensinaram”.
а ходили за впе́ртістю серця свого й за Ваа́лами, що навчи́ли про них їхні батьки́.
15 Portanto Yahweh dos Exércitos, o Deus de Israel, diz: “Eis que os alimentarei, mesmo este povo, com absinto e lhes darei água envenenada para beber”.
Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я їх, цей наро́д, полино́м нагодую й водою отру́йною їх напою́!
16 Espalhá-los-ei também entre as nações, que nem eles nem seus pais conheceram. Mandarei a espada atrás deles, até que eu os tenha consumido”.
І розпоро́шу Я їх серед наро́дів, яких ні вони, ні батьки їхні не знали, і пошлю Я за ними меча́, аж поки не ви́гублю їх!
17 Yahweh dos exércitos diz, “Considerem e chamem as mulheres de luto, para que elas possam vir”. Mande chamar as mulheres hábeis, para que elas possam vir.
Так говорить Господь Савао́т: Розгля́ньтеся та голосі́льниць покличте, і нехай вони при́йдуть, і пошліте до мудрих жіно́к, — і вони поприхо́дять!
18 Let eles apressam e tomar uma lamentação por nós, que nossos olhos possam correr com lágrimas e nossas pálpebras jorram de água.
І хай поспішають, і хай спів жало́би над ними піді́ймуть, — і хай наші очі зайду́ться сльозо́ю, а з наших пові́ків вода хай тече́!
19 Pois uma voz de lamentação é ouvida de Zion, “Como estamos arruinados! Estamos muito confusos porque abandonamos a terra, porque eles derrubaram nossas casas”.
Бо почується голос жало́бного співу з Сіону: „Як ми попусто́шені, як посоро́млені дуже! Бо ми поки́нули свій край, бо покинули місце свого пробува́ння“.
20 Mas ouçam a palavra de Javé, vocês mulheres. Deixe seu ouvido receber a palavra de sua boca. Ensine suas filhas a lamentar. Todos ensinam uma lamentação ao seu vizinho.
Тож почуйте, жінки́, слово Господа, і хай ваше ухо візьме́ слово уст Його, і навчі́ть дочок ваших жало́бного співу, й одна о́дну — жало́бної пісні!
21 Pois a morte veio à nossa janela. Entrou em nossos palácios para cortar as crianças de fora, e os jovens das ruas.
Бо смерть увійшла в наші ві́кна, до наших пала́т увійшла́, щоб ви́різати дітей з вулиці, із площ — юнакі́в.
22 Fale: “Yahweh diz, “'Os cadáveres dos homens cairão como esterco em campo aberto, e como a mão-cheia após a colhedora. Ninguém os reunirá'”.
Кажи так: Говорить Господь: І напа́дає лю́дського трупа, мов гно́ю на полі, і мов тих снопів за женце́м, і не буде кому позбира́ти!
23 Diz Yahweh, “Não deixe que o homem sábio se glorie em sua sabedoria. Não deixe que o poderoso homem se glorie em seu poder. Não deixe que o homem rico se glorie em suas riquezas.
Так говорить Господь: Хай не хва́литься мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться ли́цар своєю хоро́брістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться!
24 Mas que seja aquele que se gloria nisso, que ele tem compreensão, e me conhece, que eu sou Yahweh que exerce amorosa bondade, justiça e retidão na terra, pois me deleito com estas coisas”, diz Yahweh.
Бо хто буде хвали́тись, хай хва́литься тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я — то Господь, Який на землі чинить ми́лість, правосу́ддя та правду, бо в цьо́му Моє уподо́бання, каже Господь!
25 “Eis que os dias vêm”, diz Javé, “que castigarei todos aqueles que são circuncidados apenas em sua carne:
Ось дні наступають, — говорить Господь, — і Я навіщу́ всіх обрі́заних та необрі́заних,
26 Egypt, Judah, Edom, os filhos de Amon, Moabe e todos os que têm os cantos dos cabelos cortados, que habitam no deserto, pois todas as nações são incircuncisadas, e toda a casa de Israel é incircuncisada no coração”.
Єгипет та Юду, й Едома та Аммонових синів, і Моава та всіх, хто воло́сся довко́ла стриже́, хто сидить на пустині, бо всі оці люди — пообрі́зані, а ввесь дім Ізраїлів — необрізаносе́рдий!
