< Tiago 3 >
1 Que não sejam muitos de vocês professores, meus irmãos, sabendo que receberemos um julgamento mais pesado.
Не багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший о́суд при́ймемо.
2 Pois todos nós tropeçamos em muitas coisas. Quem não tropeça em palavras é uma pessoa perfeita, capaz de refrear todo o corpo também.
Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний прибо́ркувати й усе тіло.
3 De fato, colocamos pedaços na boca dos cavalos para que eles nos obedeçam, e nós guiamos seu corpo inteiro.
От і ко́ням вкладаєм узде́чки до ро́та, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.
4 Veja, os navios também, apesar de serem tão grandes e serem movidos por ventos fortes, ainda são guiados por um leme muito pequeno, onde quer que o piloto deseje.
От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітра́ми жорсто́кими, проте найменшим сте́рном скеро́вуються, куди хоче стерни́чий.
5 Portanto, a língua também é um pequeno membro, e ostenta grandes coisas. Veja como um pequeno fogo pode se espalhar para uma grande floresta!
Так само й язик, — малий член, але хва́литься ве́льми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!
6 E a língua é uma fogueira. O mundo da iniqüidade entre nossos membros é a língua, que profana todo o corpo, e inflama o curso da natureza, e é incendiada pela Geena. (Geenna )
І язик — то огонь. Як світ неправости, поста́влений так поміж нашими членами, язик скверни́ть усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни. (Geenna )
7 Para todo tipo de animal, pássaro, coisa rasteira e criatura do mar é domada, e foi domada pela humanidade;
Бо всяка природа звірі́в і пташо́к, гадів і мо́рських потвор прибо́ркується, і прибо́ркана буде природою лю́дською,
8 mas ninguém pode domar a língua. É um mal inquieto, cheio de veneno mortal.
та не може ніхто із людей язика вгамува́ти, — він зло безупи́нне, він повний отрути смерте́льної!
9 Com ele abençoamos nosso Deus e Pai, e com ele amaldiçoamos os homens que são feitos à imagem de Deus.
Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.
10 Da mesma boca sai a bênção e a maldição. Meus irmãos, estas coisas não deveriam ser assim.
Із тих самих уст виходить благослове́ння й прокля́ття. Не повинно, брати́ мої, щоб так це було́!
11 Será que da mesma abertura sai uma fonte de água fresca e amarga?
Хіба з одно́го отвору виходить вода солодка й гірка́?
12 Uma figueira, meus irmãos, pode produzir azeitonas, ou uma videira figos? Assim, nenhuma fonte produz tanto água salgada quanto água doce.
Хіба може, бра́ти мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград — фіґи? Солодка вода не тече з солонця́.
13 Quem é sábio e compreensivo entre vocês? Deixem-no mostrar por sua boa conduta que seus atos são feitos com gentileza e sabedoria.
Хто мудрий і розумний між вами, нехай він покаже діла́ свої в ла́гідній мудрості добрим поводженням!
14 Mas se você tem ciúmes amargos e ambição egoísta em seu coração, não se vanglorie e não minta contra a verdade.
Коли ж гірку́ заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду, —
15 Esta sabedoria não é aquela que vem de cima, mas é terrena, sensual e demoníaca.
це не мудрість, що ніби зве́рху походить вона, але земна, тілесна та де́монська.
16 Pois onde há ciúme e ambição egoísta, há confusão e todo ato maligno.
Бо де за́здрість та сварка, там бе́злад та всяка зла річ!
17 Mas a sabedoria que vem de cima é primeiro pura, depois pacífica, gentil, razoável, cheia de misericórdia e bons frutos, sem parcialidade, e sem hipocrisia.
А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, ла́гідна, покірлива, повна милосердя та добрих пло́дів, безстороння та нелукава.
18 Agora o fruto da retidão é semeado em paz por aqueles que fazem a paz.
А плід праведности сіється творцями миру.