< Isaías 41 >
1 “Fique em silêncio diante de mim, ilhas, e deixar os povos renovarem suas forças. Deixe-os chegar perto, então deixe-os falar. Vamos nos reunir para julgarmos juntos.
Послу́хайте мовчки Мене, острови́, а наро́ди, чекайте навча́ння Мого! Хай піді́йдуть і скажуть: Приступі́мо всі ра́зом на су́д!
2 Quem levantou um do leste? Quem o chamou a seus pés em retidão? Ele entrega as nações a ele e o faz reinar sobre os reis. Ele as dá como o pó à sua espada, como o restolho levado ao seu arco.
Хто зо сходу того пробуди́в, що його супрово́дить в ході́ перемога? Він наро́ди дає перед ним та царів на топта́ння, їхнього меча оберта́є на порох, його лука — в солому розві́яну.
3 Ele os persegue e passa em segurança, mesmo de uma maneira que ele não tinha ido com os pés.
Він жене їх, спокійно доро́гою йде, якою він не перехо́див нога́ми своїми.
4 Quem já trabalhou e fez isso, chamando as gerações desde o início? Eu, Yahweh, o primeiro, e com o último, eu sou ele”.
Хто вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав відда́вна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!
5 As ilhas viram, e temem. As extremidades da terra tremem. Eles se aproximam, e vêm.
Бачили це острови́ та жаха́лися, кі́нці землі трипоті́ли, набли́жувались та прихо́дили.
6 Todos ajudam seu vizinho. Eles dizem a seus irmãos: “Sejam fortes”!
Один о́дному допомагає і гово́рить до брата свого́: „Будь міцни́й!“
7 Assim, o carpinteiro encoraja o ourives. Aquele que suaviza com o martelo o encoraja a golpear a bigorna, ditado da solda, “É bom;” e ele a prende com pregos, para que não vacile.
І підбадьо́рує ма́йстер золотаря́, а той, хто молотом гла́дить, того, хто б'є на кова́длі, і каже про спо́єння: Добре воно! і його змі́цнює цвяхами, щоб не хита́лось.
8 “Mas você, Israel, meu servo, Jacob, que escolhi, a descendência de Abraão, meu amigo,
Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе ви́брав, насі́ння Авраама, друга Мого,
9 você a quem tomei posse dos confins da terra, e chamados de seus cantos, e lhe disse: 'Você é meu servo'. Eu te escolhi e não te rejeitei”.
ти, якого Я взяв був із кі́нців землі та покликав тебе із окра́їн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відки́нув тебе,
10 Não tenha medo, pois eu estou com você. Não fiquem consternados, pois eu sou o vosso Deus. Eu os fortalecerei. Sim, eu o ajudarei. Sim, eu o defenderei com a mão direita da minha retidão.
не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню́ Я тебе, і тобі поможу́, і прави́цею правди Своєї тебе Я підтри́маю.
11 Eis que todos aqueles que estão indignados contra você ficarão desapontados e confundidos. Aqueles que lutam com você serão como nada, e perecerão.
Отож, засоро́мляться та зніякові́ють усі проти тебе запа́лені, стануть нічим та погинуть твої супроти́вники.
12 Você os procurará, e não os encontrará, até mesmo aqueles que lutam com você. Aqueles que guerreiam contra vocês serão como nada, como uma coisa inexistente.
Шукатимеш їх, але їх ти не зна́йдеш, своїх супроти́вників; стануть нічим та марно́тою ті, хто прова́дить війну проти те́бе.
13 Pois eu, Yahweh seu Deus, segurarei sua mão direita, dizendo a você: 'Não tenha medo. Eu o ajudarei”.
Бо Я — Господь, Бог твій, що де́ржить тебе за прави́цю й говорить до тебе: Не бійся, — Я тобі поможу́!
14 Não tenha medo, seu verme Jacob, e vocês, homens de Israel. Eu o ajudarei”, diz Yahweh. “Seu Redentor é o Santo de Israel”.
Не бійся, ти Яковів че́рве, ти жме́нько Ізраїлева: Я тобі поможу́, говорить Господь, і твій Викупи́тель — Святий Ізраїлів!
15 Veja, eu o transformei em um novo instrumento de debulha afiado com dentes. Você vai debulhar as montanhas, e os derrotou pequenos, e fará as colinas como palha.
Ось зроблю Я тебе молота́ркою го́строю, ново́ю, зубча́стою, — помоло́тиш ти го́ри та їх поторо́щиш, а підгі́рки поло́вою вчиниш!
16 Você os conhecerá, e o vento vai levá-los embora, e o redemoinho os espalhará. Você se regozijará em Yahweh. Você se gloria no Santo de Israel.
Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе́, і буря їх розпоро́шить, і ти будеш утіша́тися Господом, будеш хвали́тись Святим Ізраїлевим.
17 Os pobres e necessitados buscam água, e não há nenhuma. A língua deles falha por sede. Eu, Yahweh, vou responder-lhes. Eu, o Deus de Israel, não os abandonarei.
Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від пра́гнення висох, — Я, Господь, і їх ви́слухаю, Бог Ізраїлів, не лишу́ їх!
18 Vou abrir rios nas alturas nus, e molas no meio dos vales. Vou fazer do deserto uma piscina de água, e as nascentes de água da terra seca.
Я ріки відкрию на лисих гора́х, а джере́ла — посе́ред долин, оберну́ Я пустиню на о́зеро во́дне, а землю суху́ — на джере́ла!
19 Colocarei cedro, acácia, murta, e árvores oleaginosas no deserto. Juntarei ciprestes, pinheiros e árvores de caixa no deserto;
На пустиню дам ке́дра, ака́цію, ми́рта й масли́ну, поста́влю Я ра́зом в степу́ кипари́са та я́вора й бука,
20 que eles possam ver, conhecer, considerar e compreender juntos, que a mão de Yahweh fez isso, e o Santo de Israel o criou.
щоб ра́зом побачили й знали, і пересві́дчились та зрозумі́ли, що Господня рука це зроби́ла, і створив це Святий Ізраїлів!
21 Produce sua causa”, diz Yahweh. “Mostrem suas fortes razões”, diz o Rei de Jacob.
Принесіть свою справу, говорить Господь, припрова́дьте Мені́ свої до́кази, каже Цар Яковів.
22 “Que nos anunciem e declarem o que vai acontecer! Declare as coisas anteriores, o que elas são, que possamos considerá-las, e conhecer o último fim delas; ou nos mostrar o que está por vir.
Хай піді́йдуть і хай нам розкажуть, що тра́питься! Ви́ясніть спра́ви минулі, що́ вони є, а ми серце наше на те покладе́мо й пізна́ємо їхній кінець, або сповістіть про майбу́тнє.
23 Declare as coisas que estão por vir no futuro, que talvez saibamos que vocês são deuses. Sim, fazer o bem, ou fazer o mal, que podemos ficar desapontados, e vê-lo juntos.
Розкажіть напере́д про майбутнє, і пізна́ємо ми, що ви бо́ги. Отож, учиніть ви добро́ чи зробіть що лихе́, щоб ми здивува́лись і ра́зом побачили.
24 Eis que você não é nada, e seu trabalho não é nada. Aquele que o escolhe é uma abominação.
Та ви менш від нічо́го, і менший ваш чин від марно́ти, — гидо́та, хто вас вибирає!
25 “Eu criei um do norte, e ele veio, do nascer do sol, aquele que invoca o meu nome, e ele deve vir sobre os governantes como sobre a argamassa, e como o oleiro pisa o barro.
Я з пі́вночі мужа збудив — і прийшов він, зо схід со́нця в Ім'я́ Моє кличе, — і він буде чави́ти князі́в, мов ту грязю́ку, й як ганча́р глину то́пче!
26 Quem o declarou desde o início, para que possamos saber? e antes, que possamos dizer: “Ele está certo?”. Certamente, não há ninguém que declare. Certamente, não há ninguém que apareça. Certamente, não há ninguém que ouça suas palavras.
Хто сказав це відда́вна, щоб знали те ми, і щоб напере́д ми сказали: „Це правда?“Та ніхто не сказав, і ніхто не пові́в, і ніхто не почув ваших слів.
27 Sou o primeiro a dizer a Sião: “Olha, olha para eles”. e eu darei uma que traga boas notícias a Jerusalém.
Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благові́сника.
28 Quando eu olho, não há homem, Mesmo entre eles não há nenhum conselheiro que, quando eu pergunto, possa responder uma palavra.
І Я дивлюсь, та ніко́го нема, і немає між ними пора́дника, щоб відповіли́, коли їх запита́ю.
29 Eis que todos os seus atos são vaidade e nada. Suas imagens derretidas são vento e confusão.
Тож ніщо́ всі вони, їхні чини — марно́та, вітер та порожне́ча — їхні і́доли!