< Isaías 2 >
1 Isto é o que Isaías, filho de Amoz, viu a respeito de Judá e Jerusalém.
Слово, що його бачив Іса́я, син Амо́сів, про Юдею та про Єрусалим:
2 Acontecerá nos últimos dias, que a montanha da casa de Yahweh será estabelecida no topo das montanhas, e deve ser levantada acima das colinas; e todas as nações devem fluir para ele.
І ста́неться на кінці днів, мі́цно поста́влена буде гора́ дому Господнього на шпилі́ гір, і пі́днята буде вона понад згі́р'я, — і поли́нуть до неї всі люди.
3 Muitos povos devem ir e dizer, “Venha, vamos até a montanha de Yahweh”, para a casa do Deus de Jacob; e ele nos ensinará seus caminhos, e nós caminharemos em seus caminhos”. Pois a lei sairá de Sião, e a palavra de Yahweh de Jerusalém.
І пі́дуть числе́нні наро́ди та й скажуть: „Ходіть та збері́мось на го́ру Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчи́ть, і ми пі́демо стежка́ми Його! Бо ви́йде з Сіону Зако́н, і слово Господнє — з Єрусалиму“.
4 Ele julgará entre as nações, e decidirá a respeito de muitos povos. Eles devem bater suas espadas em arados, e suas lanças em ganchos de poda. A nação não levantará espada contra a nação, nem devem aprender mais a guerra.
І Він бу́де судити між лю́дьми, і буде числе́нні наро́ди розсу́джувати. І мечі́ свої перекую́ть вони на лемеші́, а списи́ свої — на серпи́. Не піді́йме меча народ проти наро́ду, і більше не бу́дуть навча́тись війни́!
5 Casa de Jacob, venha, e vamos caminhar na luz de Yahweh.
Доме Яковів, — ідіть, і попросту́ємо в світлі Господньому!
6 Pois você abandonou seu povo, a casa de Jacob, porque eles são preenchidos a partir do leste, com aqueles que praticam a adivinhação como os filisteus, e eles apertam as mãos com os filhos de estrangeiros.
Бо Ти був покинув наро́да Свого, дім Яковів, — бо по́вні безла́ддя зо схо́ду вони, та ворожби́тів, немов филисти́мляни, і наклада́ють із ді́тьми чужи́нців.
7 A terra deles está cheia de prata e ouro, nem há um fim de seus tesouros. Suas terras também estão cheias de cavalos, nem existe nenhuma ponta de suas carruagens.
І напо́внився край його срі́блом та золотом, — і немає кінця́ його ска́рбам. І напо́внився край його кі́ньми, — і немає кінця колесни́цям його́.
8 A terra deles também está cheia de ídolos. Eles adoram o trabalho de suas próprias mãos, o que seus próprios dedos fizeram.
І напо́внився край його і́долами, — він кла́няється ділу рук своїх, тому́, що зробили були́ Його па́льці, —
9 O homem é trazido para baixo, e a humanidade é humilhada; portanto, não os perdoe.
і поклонилась люди́на, і чоловік упокори́вся. А Ти їм не дару́й!
10 Entre na rocha, e se esconder na poeira, de antes do terror de Yahweh, e da glória de sua majestade.
Іди в скелю, і сховайся у по́рох від стра́ху Господнього, і від пишноти́ Його ве́личі!
11 A aparência sublime do homem será reduzida, a arrogância dos homens será curvada, e Yahweh sozinho será exaltado nesse dia.
Горді о́чі люди́ни поникнуть, і буде обни́жена лю́дська високість, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня!
12 Pois haverá um dia de Yahweh de Exércitos para todos os que se orgulham e são arrogantes, e por tudo isso é levantado, e deve ser levada a baixo
Бо настане день Господа Савао́та на все горде й високе, і на все ви́сунене, — і пони́жене буде воно,
13 para todos os cedros do Líbano, que são altos e erguidos, para todos os carvalhos de Bashan,
і на всі ке́дри лива́нські, високі та ви́сунені, і на всіля́кі баша́нські дуби́,
14 para todas as altas montanhas, para todas as colinas que são erguidas,
і на всі го́ри високі, і на всі згір'я підне́сені,
15 para cada torre alta, para cada muro fortificado,
і на всі ба́шти високі, і на всі му́ри стрімкі,
16 para todos os navios de Tarshish, e para todas as imagens agradáveis.
і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що ди́вимося пожадли́во!
17 A altura do homem deve ser curvada, e a arrogância dos homens deve ser reduzida; e Yahweh sozinho será exaltado naquele dia.
І пони́зиться гордість люди́ни, й обни́жена буде високість люде́й, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня,
18 The os ídolos devem falecer por completo.
а бо́жища зо́всім ми́нуться!
19 Men deve ir para as cavernas das rochas, e para os buracos da terra, de antes do terror de Yahweh, e da glória de sua majestade, quando ele se levanta para sacudir a terra poderosamente.
І вони пі́дуть до ске́льних пече́р та до по́роху в ями від стра́ху Господнього і від пишноти́ Його ве́личі, коли при́йде Він о́страх збудити на землі!
20 Naquele dia, os homens lançarão fora seus ídolos de prata e seus ídolos de ouro, que foram feitas para si mesmas para adorar, para as toupeiras e para os morcegos,
Покине люди́на того дня божкі́в своїх срібних і божкі́в своїх золотих, що собі нароби́ла була́, щоб вклоня́тись крота́м і кажана́м,
21 para ir para as cavernas das rochas, e para as fendas das rochas irregulares, de antes do terror de Yahweh, e da glória de sua majestade, quando ele se levanta para sacudir a terra com força.
щоб піти у пече́ри й розщілини ске́льні від стра́ху Господнього і від слави вели́ччя Його́, коли при́йде Він о́страх збуди́ти на землі!
22 Pare de confiar no homem, cuja respiração está em suas narinas; de que conta ele é?
Відки́нься ж собі від люди́ни, що ві́ддих у носі її, бо за́що її поважа́ти?