Gênesis 19
1 Os dois anjos vieram a Sodoma à noite. O lote sentou-se no portão de Sodoma. Lot os viu, e se levantou para encontrá-los. Ele se curvou com o rosto na terra,
І прибули́ оби́два Анголи́ до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі,
2 e disse: “Vede agora, meus senhores, por favor, entrem na casa de vosso servo, passem a noite toda, lavem os pés, e podem levantar-se cedo, e seguir seu caminho”. Eles disseram: “Não, mas vamos ficar na rua a noite toda”.
та й промовив: „Ось, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, і переночуйте, і помийте ноги свої, а рано встанете й пі́дете на дорогу свою“. А вони відказали: „Ні, бо будемо ми ночувати на вулиці“.
3 Ele os exortou muito, e eles entraram com ele, e entraram em sua casa. Ele fez-lhes um banquete, cozeu-lhes pão sem levedura e eles comeram.
А він сильно на них налягав, і вони до нього з дороги зійшли, і ввійшли до дому його. І вчинив він для них прийняття, і напік прісного — і їли вони.
4 Mas antes de se deitarem, os homens da cidade, os homens de Sodoma, cercaram a casa, tanto jovens como velhos, todas as pessoas de cada bairro.
Ще вони не полягали, а люди того міста, люди Содому — від малого аж до старого, увесь наро́д звідусюди оточили той дім.
5 Eles chamaram Lot, e lhe disseram: “Onde estão os homens que vieram até você esta noite? Traga-os até nós, para que possamos ter sexo com eles”.
І вони закричали до Лота, і сказали йому: „Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, — щоб нам їх пізнати!“
6 Lot saiu para eles através da porta, e fechou a porta depois de si mesmo.
І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою,
7 Ele disse: “Por favor, meus irmãos, não ajam de forma tão perversa.
і сказав: „Браття мої, — не чиніть лихого!
8 Veja agora, eu tenho duas filhas virgens. Por favor, deixe-me trazê-las até você, e você pode fazer com elas o que lhe parece bom. Só não faça nada a estes homens, porque eles vieram à sombra do meu teto”.
Ось у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Нехай я їх до вас виведу, а ви їм робіть, що вам до вподоби. Тільки мужам оцім не робіть нічого, бо на те вони прийшли під тінь даху мого“.
9 Eles disseram: “Afastem-se!” Depois disseram: “Este indivíduo entrou para viver como estrangeiro, e ele se nomeia juiz. Agora vamos lidar pior com você do que com eles”! Eles pressionaram muito o homem Lot, e se aproximaram para quebrar a porta.
А вони закричали: „Іди собі геть!“І сказали: „Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а він став тут суддею! Тепер ми зло гірше тобі заподієм, ніж їм!“І сильно вони налягали на мужа, на Лота, і підійшли, щоб висадити двері.
10 Mas os homens estenderam a mão e trouxeram Lot para dentro de casa e fecharam a porta.
Тоді вистромили свою руку ті мужі, і впровадили Лота до себе до дому, а двері замкнули.
11 Eles atingiram os homens que estavam à porta da casa com cegueira, tanto pequenos quanto grandes, de modo que eles se cansaram de encontrar a porta.
А людей, що при вході до дому зібрались, вони вдарили сліпотою, — від малого аж до великого. І ті попомучилися, шукаючи входу.
12 Os homens disseram a Lot: “Você tem mais alguém aqui? Os genros, seus filhos, suas filhas e quem quer que tenham na cidade, tirem-nos do lugar:
І сказали ті мужі до Лота: „Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, — виведи з цього місця,
13 pois vamos destruir este lugar, porque o clamor contra eles cresceu tanto antes de Javé que Javé nos enviou para destruí-lo”.
бо ми знищимо це місце, бо збільшився їхній крик перед Господом, і Господь послав нас, щоб знищити його“.
14 Lot saiu, e falou com seus genros, que se comprometeram a casar com suas filhas, e disse: “Levantem-se! Saia deste lugar, pois Yahweh destruirá a cidade”! Mas ele parecia estar brincando para seus genros.
І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: „Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто“. Але в очах зятів він здавався як жартун.
15 Quando chegou a manhã, então os anjos apressaram Lot, dizendo: “Levantem-se! Leve sua esposa e suas duas filhas que estão aqui, para que você não seja consumido na iniqüidade da cidade”.
А коли зійшла світова зірниця, то Анголи принагля́ли Лота, говорячи: „Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста“.
16 Mas ele demorou; e os homens agarraram sua mão, a mão de sua esposa e as mãos de suas duas filhas, sendo Yahweh misericordioso para com ele; e o levaram, e o colocaram fora da cidade.
А що він вагався, то ті мужі — через Господню до нього любов — схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом.
17 Aconteceu que, quando os tiraram, ele disse: “Fuja para sua vida! Não olhe para trás, e não fique em nenhum lugar da planície. Fuja para as montanhas, para que você não seja consumido”!
І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: „Рятуй свою душу, — не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на го́ру, щоб тобі не загинути“.
18 Lot disse-lhes: “Oh, não é assim, meu senhor.
А Лот їм відказав: „Ні ж бо, Господи!
19 Veja agora, seu servo encontrou favor em sua vista, e você ampliou sua bondade amorosa, que você me mostrou ao salvar minha vida. Não posso escapar para a montanha, para que o mal não me ultrapasse, e eu morra.
Ось Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на го́ру, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру.
20 Veja agora, esta cidade está próxima de fugir, e é uma cidade pequena. Oh, deixe-me escapar para lá (não é uma pequena?), e minha alma viverá”.
Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно — маленьке. Нехай сховаюсь я туди, — чи ж воно не маленьке? — і буде жити душа моя“.
21 Ele lhe disse: “Eis que também atendi seu pedido em relação a isto, que não derrubarei a cidade da qual você falou”.
І відказав Він до нього: „Ось Я прихиливсь до твого проха́ння, щоб не зруйнувати мі́ста, про яке ти казав.
22 Apresse-se, fuja para lá, pois não posso fazer nada até que você chegue lá”. Portanto, o nome da cidade foi chamado Zoar.
Швидко сховайся туди, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не при́йдеш туди“. Тому й назвав ім'я́ тому місту: Цоар.
23 O sol tinha se levantado na terra quando Lot veio a Zoar.
Сонце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару.
24 Então Yahweh chovia em Sodoma e em Gomorra enxofre e fogo de Yahweh do céu.
І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню́, від Господа з неба.
25 Ele derrubou aquelas cidades, toda a planície, todos os habitantes das cidades, e o que cresceu no chão.
I поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі.
26 Mas a esposa de Lot olhou para trás, e ela se tornou um pilar de sal.
А жінка його, Ло́това, озирнулася позад нього, — і стала стовпом соляним!
27 Abraham subiu de manhã cedo para o lugar onde havia estado antes de Yahweh.
І встав Авраам рано вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім.
28 Ele olhou para Sodoma e Gomorra, e para toda a terra da planície, e viu que a fumaça da terra subia como a fumaça de uma fornalha.
І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...
29 Quando Deus destruiu as cidades da planície, Deus se lembrou de Abraão e enviou Ló para fora do meio do derrube, quando derrubou as cidades em que Ló vivia.
І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з сере́дини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот.
30 Lote saiu de Zoar, e viveu na montanha, e suas duas filhas com ele; pois ele tinha medo de viver em Zoar. Ele vivia em uma caverna com suas duas filhas.
І піднявся Лот із Цоару, і осів на горі, й обидві дочки́ його з ним, бо боявся пробува́ти в Цоарі. І осів у печері, він та обидві дочки його.
31 O primogênito disse aos mais jovens: “Nosso pai é velho, e não há um homem na terra para vir até nós no caminho de toda a terra”.
І промовила старша молодшій: „Наш ба́тько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас, як звичайно на цілій землі.
32 Come, vamos fazer nosso pai beber vinho, e deitar-nos-emos com ele, para que possamos preservar a linha familiar de nosso pai”.
Ходи, — напіймо свого ба́тька вином, і покладімося з ним. І оживимо наща́дків від нашого батька“.
33 Eles fizeram seu pai beber vinho naquela noite: e o primogênito entrou, e deitou-se com seu pai. Ele não sabia quando ela se deitava, nem quando ela se levantava.
І ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й поклалася з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...
34 No dia seguinte, o primogênito disse aos mais jovens: “Eis que eu me deitei ontem à noite com meu pai”. Vamos obrigá-lo a beber vinho novamente esta noite. Você entra e deita-se com ele, para que possamos preservar a linha familiar de nosso pai”.
І сталося другого дня, і старша сказала молодшій: „Ось я минулої ночі поклалась була з своїм батьком. Напіймо його вином також ночі цієї, і прийди ти, покладися з ним, — і оживимо наща́дків від нашого батька“.
35 Eles fizeram o pai deles beber vinho também naquela noite. Os mais jovens foram e deitaram-se com ele. Ele não sabia quando ela se deitava, nem quando se levantava.
І також ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І встала молодша та й поклалася з ним. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...
36 Thus Ambas as filhas de Lot estavam com o pai grávida.
І завагітніли обидві Лотові дочки від батька свого.
37 O primogênito deu à luz um filho e lhe deu o nome de Moab. Ele é o pai dos moabitas até os dias de hoje.
І вродила старша сина, і назвала ім'я́ йому: Моав. Він батько моавів аж до цього дня.
38 O mais novo também deu à luz um filho, e chamou-o de Ben Ammi. Ele é o pai dos filhos de Ammon até hoje.
А молодша — вона вродила також, і назвала ймення йому: Бен-Аммі. Він батько сині́в Аммону аж до цього дня.
