Eclesiastes 8
1 Quem é como o homem sábio? E quem sabe a interpretação de uma coisa? A sabedoria de um homem faz seu rosto brilhar, e a dureza de seu rosto é mudada.
Хто, як той мудрий, і зна́чення речі хто знає? Розсвітлює мудрість люди́ни обличчя її, і суворість лиця її змінюється.
2 Eu digo: “Mantenha a ordem do rei!” por causa do juramento a Deus.
Я раджу: Наказа царсько́го виконуй, і то ради прися́ги перед Богом.
3 Não se apressem a sair de sua presença. Não persista em uma coisa má, pois ele faz o que lhe agrada,
Не квапся від нього відходити, не стій при злій справі, бо все, що захоче, він зробить,
4 pois a palavra do rei é suprema. Quem pode dizer a ele: “O que você está fazendo?”.
бо слово царе́ве — то вла́да, і хто йому скаже: „Що́ робиш?“
5 Quem guardar o mandamento não fará mal, e seu sábio coração saberá o tempo e o procedimento.
Хто виконує заповідь, той не пізна́є нічого лихого, серце ж мудрого знає час і право.
6 Pois há um tempo e um procedimento para cada propósito, embora a miséria do homem seja pesada sobre ele.
Бо для кожної речі час і право своє, бо лихо люди́ни числе́нне на ній,
7 Pois ele não sabe o que será; pois quem poderá dizer-lhe como será?
бо не знає, що буде, і я́к саме буде, хто їй розпові́сть?
8 Não há homem que tenha poder sobre o espírito para conter o espírito; nem ele tem poder sobre o dia da morte. Na guerra não há descarga; nem a impiedade libertará aqueles que a praticam.
Немає люди́ни, яка панувала б над вітром, щоб стримати вітер, і вла́ди нема над днем смерти, і на війні нема зві́льнення, і пана свого́ не врятує безбожність.
9 Tudo isso eu tenho visto e aplicado minha mente a todo trabalho que é feito sob o sol. Há um tempo em que um homem tem poder sobre outro para sua dor.
Усе це я бачив, і серце своє прикладав я до кожного чину, що відбувався під сонцем. І був час, коли запанувала люди́на над люди́ною на лихо для неї.
10 Então eu vi os malvados enterrados. De fato, eles vieram também da santidade. Eles foram e foram esquecidos na cidade onde fizeram isso. Isto também é vaidade.
І я бачив безбожних похо́ваних, і до їхнього гро́бу прихо́дили, а ті, що чинили добро́, повики́дані з місця святого, і в місті забуті. Марно́та й о це!
11 Porque a sentença contra uma obra maligna não é executada rapidamente, portanto, o coração dos filhos dos homens está totalmente estabelecido neles para fazer o mal.
Що скоро не чиниться при́суд за вчинок лихий, тому́ серце лю́дських синів повне ними, щоб чинити лихе́.
12 Embora um pecador cometa crimes cem vezes, e viva por muito tempo, sei certamente que será melhor com aqueles que temem a Deus, que são reverentes diante dele.
Хоч сто раз чинить грішний лихе́, а Бог суд відкладає йому, однако я знаю, що ти́м буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх!
13 Mas não será bom com os ímpios, nem prolongará os dias como uma sombra, porque não teme a Deus.
А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем стра́ху не має!
14 Há uma vaidade que é feita na terra, que há homens justos a quem isso acontece de acordo com o trabalho dos ímpios. Novamente, há homens maus a quem isso acontece de acordo com a obra dos justos. Eu disse que isso também é vaidade.
Є марно́та, яка на землі ді́ється, — що є справедливі, що лихо спадає на них, мов за вчинок безбожних, а є безбожні, що добрео спадає на них, мов за чин справедливих! Я сказав, що марно́та й оце!
15 Então eu elogiei a alegria, porque um homem não tem coisa melhor sob o sol do que comer, beber, e alegrar-se: pois isso o acompanhará em seu trabalho todos os dias de sua vida que Deus lhe deu sob o sol.
І радість я похваляв: що немає люди́ні під сонцем добра́, хіба тільки щоб їсти, та пити та ті́шитися, і оце супрово́дить її в її праці за ча́су життя її, що під сонцем Бог дав був їй.
16 Quando eu apliquei meu coração para conhecer a sabedoria, e para ver o negócio que é feito na terra (mesmo que os olhos não vejam sono dia ou noite),
Коли я поклав своє серце, щоб мудрість пізнати, і побачити чин, що діється він на землі, бо ні вдень ні вночі сну не бачить люди́на своїми очима,
17 então eu vi todo o trabalho de Deus, que o homem não pode descobrir o trabalho que é feito sob o sol, porque por mais que um homem trabalhe para buscá-lo, ele não vai encontrá-lo. Sim, mesmo que um homem sábio pense que pode compreendê-lo, ele não será capaz de encontrá-lo.
і коли я побачив усякий чин Бога, тоді я пізнав, що не може люди́на збагнути чину, під сонцем учи́неного! Тому скільки люди́на не тру́диться, щоб дошукатись цього, то не зна́йде, і коли й мудрий скаже, що знає, — не зможе знайти!
