Eclesiastes 7
1 Um bom nome é melhor que um perfume fino; e o dia da morte é melhor que o dia do nascimento.
Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
2 É melhor ir à casa do luto do que ir à casa do banquete; pois esse é o fim de todos os homens, e os vivos devem levar isso a sério.
Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
3 A dor é melhor que o riso; pois pela tristeza do rosto o coração se recupera.
Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
4 O coração dos sábios está na casa do luto; mas o coração dos tolos está na casa da alegria.
Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
5 É melhor ouvir a repreensão dos sábios do que um homem ouvir o canto dos tolos.
Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
6 Pois como o crepitar de espinhos debaixo de um vaso, assim é o riso do tolo. Isto também é vaidade.
бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
7 Certamente a extorsão torna o sábio tolo; e um suborno destrói o entendimento.
Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
8 Melhor é o fim de uma coisa do que o seu começo. O paciente em espírito é melhor do que o orgulhoso em espírito.
Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
9 Não se precipite em seu espírito para ficar com raiva, pois a raiva repousa no seio dos tolos.
Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
10 Não diga: “Por que os primeiros dias foram melhores do que estes?” Pois você não pergunte sabiamente sobre isso.
Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
11 A sabedoria é tão boa quanto uma herança. Sim, é mais excelente para aqueles que vêem o sol.
Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
12 Pois a sabedoria é uma defesa, assim como o dinheiro é uma defesa; mas a excelência do conhecimento é que a sabedoria preserva a vida de quem a tem.
бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
13 Considere a obra de Deus, pois quem pode tornar reta aquilo que Ele fez tortuoso?
Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
14 No dia da prosperidade seja alegre, e no dia da adversidade considere; sim, Deus fez um lado a lado com o outro, até o fim de que o homem não deve descobrir nada depois dele.
За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
15 Tudo isso eu vi em meus dias de vaidade: há um homem justo que perece em sua retidão, e há um homem mau que vive muito tempo em sua maldade.
В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
16 Não seja excessivamente justo, nem se faça excessivamente sábio. Por que você deve destruir a si mesmo?
Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
17 Não seja muito malvado, nem seja tolo. Por que você deve morrer antes do seu tempo?
Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
18 É bom que você se apodere disso. Sim, também não retire sua mão disso, pois quem teme que Deus saia de todos eles.
Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
19 A sabedoria é uma força para o homem sábio mais de dez governantes que estão em uma cidade.
Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
20 Certamente não há um homem justo na terra que faça o bem e não peque.
Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
21 Também não tome cuidado com todas as palavras que são ditas, para não ouvir seu servo te amaldiçoar;
тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
22 pois muitas vezes seu próprio coração sabe que você mesmo amaldiçoou os outros da mesma forma.
знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
23 Tudo isso eu tenho provado com sabedoria. Eu disse: “Eu serei sábio”; mas estava longe de mim.
Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!
24 O que é, está muito longe e excessivamente profundo. Quem pode descobri-lo?
Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
25 Eu me virei, e meu coração procurou saber e procurar, e buscar sabedoria e o esquema das coisas, e saber que a maldade é estupidez, e que a loucura é loucura.
Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
26 Acho mais amarga do que a morte a mulher cujo coração é laços e armadilhas, cujas mãos são correntes. Quem agradar a Deus escapará dela; mas o pecador será ludibriado por ela.
І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
27 “Eis que encontrei isto”, diz o pregador, “um para o outro, para encontrar uma explicação
Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
28 que minha alma ainda procura, mas não encontrei”. Encontrei um homem entre mil, mas não encontrei uma mulher entre todos eles”.
Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!
29 Eis que só encontrei isto: que Deus fez o homem reto; mas eles buscam muitas invenções”.
Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!
