Daniel 12
1 “Naquele tempo Michael se levantará, o grande príncipe que representa os filhos de seu povo; e haverá uma época de problemas, como nunca houve desde que existiu uma nação até mesmo naquela mesma época. Naquele momento, seu povo será entregue, todos que forem encontrados escritos no livro.
І повстане того ча́су Михаїл, великий той князь, що стоїть при синах твого наро́ду, і буде час у́тиску, якого не було від існува́ння люду аж до цього ча́су. І того ча́су буде врятований із наро́ду твого́ кожен, хто буде знайдений записаним у книзі.
2 Muitos daqueles que dormem no pó da terra acordarão, alguns para a vida eterna e outros para a vergonha e o desprezo eterno.
І багато-хто з тих, що сплять у зе́мному по́росі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту.
3 Those que são sábios brilharão como o brilho da vastidão. Aqueles que transformam muitos em retidão, brilharão como as estrelas para sempre e sempre.
А розумні будуть ся́яти, як світила небозво́ду, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків.
4 Mas você, Daniel, cale as palavras e sele o livro, até a hora do fim. Muitos correrão para frente e para trás, e o conhecimento será aumentado”.
А ти, Даниїле, заховай ці слова́, і запечатай цю книгу аж до ча́су кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмно́житься знання́“.
5 Então eu, Daniel, olhei, e eis que outros dois estavam de pé, um na margem do rio deste lado, e o outro na margem do rio daquele lado.
І побачив я, Даниїл, аж ось стоять два інші анголи́, — один тут при цьо́му березі річки, а один там при то́му березі річки.
6 Um deles disse ao homem vestido de linho, que estava acima das águas do rio: “Quanto tempo vai demorar até o fim destas maravilhas”.
І сказав він до мужа, одя́гненого в льняну́ одіж, що був над водою річки: „Коли буде кінець цим дивним реча́м?“
7 Ouvi o homem vestido de linho, que estava acima das águas do rio, quando ergueu sua mão direita e sua mão esquerda para o céu, e jurou por aquele que vive para sempre que será por um tempo, tempos e meio; e quando tiverem terminado de quebrar em pedaços o poder do povo santo, todas estas coisas estarão acabadas.
І почув я того мужа, одя́гненого в льняну́ одіж, що був над водою річки. І звів він до неба свою прави́цю та свою ліви́цю, і присягнув вічно Живим: це буде за час, за часи́ і за пів ча́су, і коли скінчи́ться розбива́ння сили святого наро́ду, все це спо́вниться.
8 Eu ouvi, mas não entendi. Então eu disse: “Meu senhor, qual será o resultado destas coisas?”.
А я це слухав і не розумів. І сказав я: „Мій пане, який цьому кінець?“
9 Ele disse: “Siga seu caminho, Daniel; pois as palavras estão fechadas e seladas até o momento do fim.
І він сказав: „Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці слова́ аж до ча́су кінця.
10 Muitos se purificarão, e se tornarão brancos, e serão refinados, mas os ímpios farão mal; e nenhum dos ímpios entenderá, mas aqueles que forem sábios entenderão.
Багато-хто будуть очищені, і ви́біляться, і будуть перето́плені; і будуть несправедливі несправедливими, і цього́ не зрозуміють усі несправедливі, а розумні — зрозуміють.
11 “A partir do momento em que a contínua oferta queimada for tirada e a abominação que torna desolada a criação, haverá mil duzentos e noventa dias.
А від ча́су, коли буде припинена стала жертва, щоб була́ поставлена гидо́та спусто́шення, мине тисяча двісті й дев'ятдеся́т день.
12 Bem-aventurado aquele que espera, e chega aos mil trezentos e trinta e cinco dias.
Благослове́нний той, хто чекає, і дося́гне до тисячі трьох сотень тридцяти й п'яти день!
13 “Mas siga seu caminho até o final; pois você descansará e ficará em sua herança no final dos dias”.
А ти йди до кінця, і відпочи́неш, і встанеш на свою долю під кінець тих днів!“
