< 1 Crônicas 17 >
1 Quando David estava morando em sua casa, David disse ao profeta Nathan: “Eis que eu vivo em uma casa de cedro, mas a arca do pacto de Javé está em uma tenda”.
І сталося, як Давид сидів був у домі своїм, то сказав Давид до пророка Натана: „Ось я сиджу́ в ке́дровому домі, а ковчег Господнього заповіту — під занаві́сами!“
2 Nathan disse a David: “Faça tudo o que está em seu coração; pois Deus está com você”.
I сказав Ната́н до Давида: „Зроби все, що в серці твоєму, бо Бог із тобою!“
3 Naquela mesma noite, a palavra de Deus veio a Nathan, dizendo:
І сталося тієї ночі, і було́ Боже слово до Натана, говорячи:
4 “Vá e diga a David, meu servo, 'Javé diz: 'Não me construirás uma casa para morar;
„Іди, і скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені цього храма на перебува́ння.
5 pois não vivo em uma casa desde o dia em que criei Israel até hoje, mas tenho ido de tenda em tenda, e de uma tenda para outra.
Бо Я не сидів у храмі від дня, коли вивів Ізраїля, аж до дня цього, і ходив від шатра́ до шатра́, і від намету до намету.
6 Em todos os lugares em que caminhei com todo Israel, falei uma palavra com algum dos juízes de Israel, a quem ordenei que fosse pastor do meu povo, dizendo: “Por que não me construíste uma casa de cedro?
Скрізь, де тільки ходив Я між усім Ізраїлем, чи сказав Я хоч слово котро́му з Ізраїлевих су́ддів, яким наказав Я па́сти народа Мого: Чому́ ви не збудували Мені ке́дрового храма?
7 “Agora, portanto, você dirá ao meu servo David: “Yahweh dos Exércitos diz: “Eu te tirei do curral de ovelhas, de seguir as ovelhas, para ser príncipe sobre meu povo Israel.
А тепер так скажеш рабові Моєму Давидові: Так сказав Господь Савао́т: Я взяв тебе з пасови́ська від ота́ри, щоб став ти володарем над Моїм народом, Ізраїлем.
8 Eu estive com você onde quer que você tenha ido, e cortei todos os seus inimigos de antes de você”. Vou fazer de vocês um nome como o nome dos grandes que estão na terra.
І був Я з тобою скрізь, де́ ти ходив, і ви́нищив Я всіх ворогів Твоїх перед тобою, і зробив Я тобі ім'я́, як ім'я́ тих великих, що на землі.
9 Designarei um lugar para meu povo Israel, e o plantarei, para que ele possa morar em seu próprio lugar, e não seja mais movido. Os filhos da maldade não os desperdiçarão mais, como no início,
І дав Я місце Моє́му наро́дові Ізраїлеві, і посадив його так, що він перебува́тиме на тому́ самому місці. І він уже не тремті́тиме, а кри́вдники не будуть нищити його, як перше.
10 e desde o dia em que ordenei aos juízes que estivessem sobre meu povo Israel. Eu subjugarei todos os seus inimigos. Além disso, eu lhes digo que Yahweh construirá uma casa para vocês.
А від днів, коли Я настанови́в су́ддів над Своїм наро́дом, Ізраїлем, то пони́зив усіх ворогів твоїх. І звіщаю тобі, що Господь збудує тобі дім.
11 Acontecerá, quando seus dias forem cumpridos, que você deverá ir para estar com seus pais, que eu criarei sua descendência depois de você, que será de seus filhos; e estabelecerei seu reino.
І станеться, коли ви́повняться твої дні, щоб піти до батькі́в своїх, то Я поста́влю по тобі твоє насіння, що буде з синів твоїх, і поставлю міцно його царство.
12 Ele me construirá uma casa, e eu estabelecerei seu trono para sempre.
Він збудує Мені храм, а Я поста́влю його тропа міцно аж навіки.
13 Eu serei seu pai, e ele será meu filho. Não lhe tirarei minha bondade amorosa, como a tirei daquele que foi antes de vós;
Я бу́ду йому за батька, а він буде Мені за сина, а милости Своєї Я не відійму́ від нього, як відняв Я від того, що був перед тобою.
14 mas o estabelecerei em minha casa e em meu reino para sempre. Seu trono será estabelecido para sempre””.
І поставлю його в храмі Своїм та в царстві Своїм аж навіки, і трон його буде міцно стояти навіки“.
15 De acordo com todas estas palavras, e de acordo com toda esta visão, então Nathan falou com David.
За всіма́ цими словами, за всім цим виді́нням, — так говорив Ната́н до Давида.
16 Então o rei David entrou e sentou-se diante de Javé; e disse: “Quem sou eu, Javé Deus, e qual é a minha casa, que você me trouxe até aqui?
І прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й промовив: „Хто́ я, Господи, Боже, і що́ таке дім мій, що Ти довів мене аж сюди?
17 Isto foi uma coisa pequena aos seus olhos, ó Deus, mas você falou da casa de seu servo por um grande tempo, e me respeitou de acordo com o padrão de um homem de alto grau, Javé Deus.
Та й це було мале в оча́х Твоїх, Боже, і Ти говорив про дім Свого раба на майбутнє, і Ти показав мені покоління лю́дське, і підніс мене, Господи Боже!
18 O que David pode lhe dizer ainda mais a respeito da honra que é feita ao seu servo? Pois você conhece seu servo.
Що́ Давид додасть ще до Твого на вшанува́ння Твого раба? А Ти Свого раба знаєш!
19 Javé, pelo bem de seu servo, e de acordo com seu próprio coração, você fez toda esta grandeza, para tornar conhecidas todas estas grandes coisas.
Господи, ради Свого раба та за серцем Своїм зробив Ти все це велике, щоб завідо́мити про всі ті великі речі.
20 Yahweh, não há ninguém como você, nem existe outro Deus além de você, de acordo com tudo o que ouvimos com nossos ouvidos.
Господи, нема Такого, як Ти, і нема Бога, окрім Тебе, за всім тим, що́ ми чули своїми уши́ма.
21 Que nação na terra é como seu povo Israel, a quem Deus foi resgatar para si mesmo por um povo, para fazer de você um nome por grandes e incríveis coisas, ao expulsar nações de diante de seu povo que você resgatou do Egito?
І який є ще один люд на землі, як Твій наро́д, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́да, і щоб установити Собі ймення великих та страшни́х рече́й, щоб ви́гнати наро́ди перед наро́дом Своїм, якого Ти ви́купив із Єгипту?
22 Pois você fez de seu povo Israel seu próprio povo para sempre; e você, Javé, tornou-se seu Deus.
І зробив Ти наро́д Свій, Ізраїля, Собі за наро́да аж навіки, і Ти, Господи, став йому́ за Бога!
23 Agora, Javé, que a palavra que você falou a respeito de seu servo, e a respeito de sua casa, seja estabelecida para sempre, e faça como você falou.
А тепер, Господи, нехай стане певним аж навіки те слово, яке говорив Ти про Свого раба, і зроби, як говорив!
24 Let seu nome seja estabelecido e ampliado para sempre, dizendo: 'Javé dos Exércitos é o Deus de Israel, até mesmo um Deus para Israel'. A casa de Davi, teu servo, está estabelecida diante de ti”.
А Твоє Ім'я́ нехай буде міцне́, і нехай буде велике аж навіки, щоб казали: Господь Савао́т, Бог Ізраїлів — Бог для Ізраїля, а дім Твого раба Давида поста́влений міцно перед лицем Твоїм.
25 Pois tu, meu Deus, revelaste ao teu servo que lhe construirás uma casa. Portanto, seu servo encontrou coragem para rezar diante de você.
Бо Ти, Боже мій, об'явив Своєму рабові, що Ти збудуєш йому дім, тому раб Твій знайшов потребу молитися перед лицем Твоїм.
26 Agora, Javé, você é Deus, e prometeu esta coisa boa ao seu servo.
А тепер, Господи, Ти Той Бог, і сказав про Свого раба оце добре.
27 Agora te agradou abençoar a casa de teu servo, para que ela continue para sempre diante de ti; pois tu, Javé, abençoaste, e ela é abençoada para sempre”.
А тепер був Ти ласка́вий поблагословити дім Свого раба, щоб бути навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи, поблагословив, — і він поблагосло́влений навіки!“