Sofonias 3
1 Ai da suja e contaminada, da cidade opressora!
Горе місту тому́ ворохо́бному та занечи́щеному, місту — наси́льникові!
2 Ela não ouve a voz, nem aceita o castigo; não confia no SENHOR, não se achega a seu Deus.
Не слухається воно голосу, не приймає карта́ння, не складає наді́ї на Господа, до Бога свого не зближа́ється.
3 Seus príncipes no meio dela são leões que rugem; seus juízes são lobos da noite que nada deixam para a manhã [seguinte].
Його зве́рхники посеред нього — то ле́ви реву́чі, його су́дді — вечірні вовки́, які не лишають до ра́нку нічо́го.
4 Seus profetas são levianos, homens enganadores; seus sacerdotes profanam o santuário, [e] violentam a lei.
Пророки його — чванькува́ті, зрадли́ві, його священики зневажа́ють святиню, ламають Зако́на.
5 O SENHOR é justo em meio dela, não faz perversidade; de manhã ele tira seu juízo à luz, nunca falha; mas o injusto não conhece a vergonha.
Серед нього Госпо́дь справедливий, — Він кривди не чинить, щора́нку дає Своє право на со́няшне світло, не бра́кне його, але кри́вдник не ві́дає со́рому.
6 Exterminei as nações; suas muralhas estão arruinadas, suas ruas estão desertas, de maneira que ninguém passe por elas; suas cidades estão desoladas de maneira que ninguém restou, nenhum morador sequer.
Народи Я ви́губив, попусто́шені їхні заборо́ла, Я вулиці їхні зруйнува́в, — і нема перехо́жого, їхні міста́ поруйно́вані, так що немає й люди́ни, немає й мешка́нця!
7 Eu dizia: Certamente me temerás, aceitarás a correção; para que assim sua morada não seja destruída [por] tudo aquilo que eu havia determinado sobre ela. Porém eles se levantaram de manhã e corromperam todos os seus atos.
Я йому́ говорив: „Тільки бу́деш боятись Мене, тільки при́ймеш карта́ння“, — і не ви́тяте буде мешка́ння його, усе, що про нього Я постанови́в, та вони ревно псу́ли всі чи́ни свої!
8 Portanto esperai em mim, diz o SENHOR, pelo dia em que me levantarei para o despojo; porque minha determinação é ajuntar as nações, reunir os reinos, para derramar sobre eles minha indignação, todo o ardor de minha ira; pois toda a terra será consumida pelo o fogo do meu zelo.
Тому́ то чекайте Мене, — промовляє Госпо́дь, — на той день, коли встану, як сві́док, бо право Моє — позбирати наро́ди, згрома́дити царства, щоб ви́лити на них Свою лють, увесь жар Свого гніву, бо огнем Моїх за́здрощів бу́де погли́нута ці́ла земля!
9 Então certamente darei lábio puro aos povos, para que todos invoquem o nome do SENHOR, para que lhe sirvam em unidade.
Бо тоді уста чисті наро́дам Я дам, щоб усі вони кликали Йме́ння Господнє, щоб раме́ном одним послужити Йому́.
10 Dalém dos rios de Cuxe, meus adoradores, a filha de meus dispersos, me trarão oferta.
З другого боку річо́к Етіо́пії Моїх покло́нників, Моїх розпоро́шених дару́нком Мені принесу́ть.
11 Naquele dia não serás envergonhada por nenhum de teus atos com que transgrediste contra mim; porque então tirarei do meio de ti os que se alegram por tua soberba, e nunca mais te exaltarás por causa do meu monte santo.
Того дня ти не бу́деш соро́митись всіма́ своїми діла́ми, якими грішив проти Мене, бо тоді Я відки́ну з твоєї сере́дини тих, хто радіє твоєю пишно́тою, і ти ви́соко більш не стоятимеш вже на святій Моїй горі.
12 Mas farei restar no meio de ti um povo humilde e pobre; e eles confiarão no nome do SENHOR.
І серед тебе зоста́влю убогий й нужде́нний наро́д, і бу́дуть шукати пристано́вища в Іме́нні Господнім вони.
13 O restante de Israel não cometerá perversidade, nem falarão mentiras, nem se achará em suas bocas língua enganosa; em vez disso eles serão apascentados e se deitarão, e não haverá quem os espante.
Останок Ізраїлів кривди не буде робити, і не бу́дуть казати неправди, і облудний язик в їхніх у́стах не зна́йдеться, бо па́стися будуть вони та виле́жуватись, і не буде такого, хто б їх настраши́в.
14 Canta alegremente, ó filha de Sião; grita de alegria, ó Israel; alegra-te e anima-te de todo coração, ó filha de Jerusalém.
Співай, до́чко Сіону! Втіша́йся, Ізра́їлю! Раді́й та втіша́йся всім серцем, дочко Єрусалиму!
15 O SENHOR afastou os julgamentos contra ti, exterminou teu inimigo; o SENHOR, Rei de Israel, está no meio de ti; nunca mais verás mal algum.
Відкинув Господь твої при́суди, усунув у кут твого ворога! Серед тебе Господь, царь Ізраїлів, — уже ти не бу́деш боятися зла!
16 Naquele dia se dirá a Jerusalém: Não temas, Sião, não se enfraqueçam tuas mãos.
Того дня буде сказане Єрусалимові: „Не бійся!“Сіонові: „Нехай не опу́стяться руки твої!“
17 O SENHOR está no meio de ti, guerreiro que salva; ele terá prazer em ti com alegria; ele [te] aquietará em seu amor, se encherá de alegria por causa de ti com júbilo.
Господь, Бог твій, серед тебе, — Ве́лет спасе́! Він у радості буде втіша́тись тобою, обно́вить любов Свою, зо співом втіша́тися буде тобою!
18 Ajuntarei aos que se entristecem [de saudade] das reuniões solenes; eles eram teus; para eles a humilhação dela era uma peso.
Тих, що сумують за святами, Я позбира́ю, — від тебе вони, тягаре́м над ними був сором.
19 Eis que naquele tempo acabarei com todos os teus opressores; e salvarei a manca, e ajuntarei a expulsa; e os tornarei louvor e renome em toda terra em que foram envergonhados.
Ось Я вчиню́ зо всіма́ мучи́телями твоїми кінець того ча́су, і спасу́ кульга́ве, і позбираю розі́гнане, і зроблю́ їх хвало́ю та йме́нням у ці́лому Кра́ї їхнього со́рому.
20 Naquele tempo eu vos trarei de volta, naquele tempo eu vos ajuntarei; pois vos tornarei renome e louvor entre todos os povos da terra, quando eu vos resutaurar de vosso infortúnio diante de vossos olhos, diz o SENHOR.
Того ча́су спрова́джу Я вас, і того ча́су Я вас позбираю, бо на йме́ння й на славу віддам вас поміж усіх наро́дів землі, коли долю верну́ вам на ваших оча́х, промовляє Госпо́дь“.
