Cantares de Salomâo 1
1 Cântico dos cânticos, que é de Salomão.
Соломонова Пісня над піснями.
2 [Ela]: Beije-me ele com os beijos de sua boca, porque teu amor é melhor do que o vinho.
„Нехай він цілує мене поцілу́нками уст своїх, — бо ліпші коха́ння твої від вина!
3 O cheiro dos teus perfumes é agradável; teu nome é [como] perfume sendo derramado, por isso as virgens te amam.
На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
4 Toma-me contigo, e corramos; traga-me o rei aos seus quartos.[Moças]: Em ti nos alegraremos e nos encheremos de alegria; nos agradaremos mais de teu amor do que do vinho; [Ela]: Elas estão certas em te amar;
Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе!
5 Eu sou morena, porém bela, ó filhas de Jerusalém: [morena] como as tendas de Quedar, [bela] como as cortinas de Salomão.
Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові!
6 Não fiquem me olhando por eu ser morena, pois o sol brilhou sobre mim; os filhos de minha mãe se irritaram contra mim, [e] me puseram para cuidar de vinhas; [porém] minha própria vinha, que me pertence, não cuidei.
Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“
7 Dize-me, amado de minha alma: onde apascentas [o teu gado]? Onde [o] recolhes ao meio- dia? Para que ficaria eu como que coberta com um véu por entre os gados de teus colegas?
„Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“
8 [Ele]: Se tu, a mais bela entre as mulheres, não sabes, sai pelos rastros das ovelhas, e apascenta tuas cabras junto às tendas dos pastores.
„Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“.
9 Eu te comparo, querida, às éguas das carruagens de Faraó.
„Я тебе прирівня́в до лошиці в воза́х фараонових, о моя ти подру́женько!
10 Agradáveis são tuas laterais da face entre os enfeites, teu pescoço entre os colares.
Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста!
11 Enfeites de ouro faremos para ti, com detalhes de prata.
Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“
12 [Ela]: Enquanto o rei está sentado à sua mesa, meu nardo dá a sua fragrância.
„Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі.
13 Meu amado é para mim [como] um saquinho de mirra que passa a noite entre meus seios;
Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!
14 Meu amado é para mim [como] um ramalhete de hena nas vinhas de Engedi.
Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“!
15 [Ele]: Como tu és bela, minha querida! Como tu és bela! Teus olhos são [como] pombas.
„Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“
16 [Ela]: Como tu és belo, meu amado! Como [tu és] agradável! E o nosso leito se enche de folhagens.
„Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень!
17 As vigas de nossa casa são os cedros, e nossos caibros os ciprestes.
Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“
