Salmos 88
1 Cântico e Salmo dos filhos de Coré, para o regente, conforme “Maalate Leanote”. Instrução feita por Hemã, o Ezraíta: Ó SENHOR Deus de minha salvação, dia [e] noite clamo diante de ti.
Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На „Махалат леаннот“. Пісня навча́льна Ге́мана езрахе́янина. Господи, Боже спасі́ння мого́, вдень я кли́чу й вночі Я перед Тобою:
2 Que minha oração chegue à tua presença; inclina os teus ouvidos ao meu clamor.
хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зо́йку мого,
душа бо моя насити́лась нещастями, а життя моє збли́зилося до шео́лу! (Sheol h7585)
4 Já estou contado entre os que descem à cova; tornei-me um homem sem forças.
Я до тих прирахований став, що в могилу відхо́дять, я став, немов муж той безсилий.
5 Abandonado entre os mortos, como os feridos de morte que jazem na sepultura, aos quais tu já não te lembra mais, e já estão cortados [para fora do poder] de tua mão.
Я кинений серед померлих, немов оті тру́пи, що в гро́бі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потя́ті вони від Твоєї руки.
6 Puseste-me na cova mais profunda, nas trevas [e] nas profundezas.
Умісти́в Ти мене в глибоче́зну могилу, до пітьми́ в глибина́х.
7 O teu furor pesa sobre mim, e [me] oprimiste com todas as tuas ondas. (Selá)
На мене лягла́ Твоя лють, і Ти всіма́ Своїми лама́ннями мучив мене. (Се́ла)
8 Afastaste de mim os meus conhecidos, fizeste-me abominável para com eles; estou preso, e não posso sair.
Віддалив Ти від мене знайо́мих моїх, учинив Ти мене за оги́ду для них, Я за́мкнений і не вихо́джу,
9 Meus olhos estão fracos por causa da opressão; clamo a ti, SENHOR, o dia todo; a ti estendo minhas mãos.
стемні́ло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простяга́ю до Тебе ру́ки свої!
10 Farás tu milagres aos mortos? Ou mortos se levantarão, e louvarão a ti? (Selá)
Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи тру́пи встануть і будуть хвали́ти Тебе? (Се́ла)
11 Tua bondade será contada na sepultura? Tua fidelidade na perdição?
Хіба милість Твоя буде в гро́бі звіща́тись, а вірність Твоя в аввадо́ні?
12 Serão conhecidas tuas maravilhas nas trevas? E tua justiça na terra do esquecimento?
Чи позна́ється в те́мряві чудо Твоє, а в краю́ забуття́ — справедливість Твоя?
13 Porém eu, SENHOR, clamo a ti; e minha oração vem ao teu encontro de madrugada.
Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випере́джує.
14 Por que tu, SENHOR, rejeitas minha alma, e escondes tua face de mim?
Для чо́го, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
15 Tenho sido afligido e estou perto da morte desde a minha juventude; tenho sofrido teus temores, e estou desesperado.
Нужде́нний я та помираю відма́лку, перено́шу страхіття Твої, я осла́блений став.
16 Os ardores de tua ira têm passado por mim; teus terrores me destroem.
Перейшли́ надо мною Твої пересе́рдя, страхіття Твої зруйнува́ли мене, —
17 Rodeiam-me como águas o dia todo; cercam-me juntos.
вони оточа́ють мене, як вода, увесь день, вони ра́зом мене обляга́ють.
18 Afastaste de mim meu amigo e meu companheiro; meus conhecidos [estão em] trevas.
друга й при́ятеля віддалив Ти від мене, знайо́мі мої — як та те́мрява!
