Salmos 70

1 Memorial de Davi, para o regente: Livra-me Deus; apressa-te para me socorrer, SENHOR.

Для дириґента хору. Давидів. На пам'ятку. Поква́пся спасти́ мене, Боже, Господи, поспіши́ся ж на поміч мені!

2 Envergonhem-se, e sejam confundidos os que procuram [matar] a minha alma; voltem-se para trás, e sejam humilhados os que gostam de me fazer o mal.

Нехай посоро́млені будуть, і хай застида́ються ті, хто шукає моєї душі, щоб схопи́ти її! Нехай подаду́ться назад, і нехай посоро́млені будуть усі, хто бажає для мене лихо́го!

3 Virem-se para trás por causa de sua vergonha os que dizem: “Há, há!”

Бодай поверну́лися з со́ромом ті, хто говорить на мене: „Ага!. Ага!“

4 Alegrem-se e fiquem contentes em ti todos aqueles que te buscam; aqueles que amam tua salvação digam continuamente: Engrandecido seja Deus!

Нехай ті́шаться та веселя́ться Тобою усі, хто шукає Тебе, та хто любить спасі́ння Твоє, і хай за́вжди говорять: „Хай буде великий Господь!“

5 Eu, porém, estou miserável e necessitado; ó Deus, apressa-te a mim; tu [és] meu socorro e meu libertador; não demores, SENHOR.

А я вбогий та бідний, — поспіши ж Ти до Мене, о Боже: моя поміч і мій оборо́нець — то Ти, Боже мій, — не спізня́йся!