Salmos 60

1 Salmo “Mictão” de Davi, de ensinamento, para o regente, conforme “Susanedute”, quando lutou contra os de Arã-Naraim e Arã-Zobá, e Joabe voltou vitorioso, tendo ferido no Vale do Sal a doze mil dos de Edom: Deus, tu nos rejeitaste, e nos quebraste; tu te encheste de ira. [Por favor], restaura-nos!

Керівнику хору. На мотив «Лілея свідчення». Міхтам Давидів. Для повчання. Коли він виходив на війну проти Арам-Нагараїма й Арам-Цови, і коли Йоав повернувся і вразив дванадцять тисяч едомітів у Соляній долині. Боже, Ти відкинув нас і зламав; Ти прогнівався на нас – повернися ж до нас знову!

2 Tu fizeste a terra tremer, [e] a abriste; cura suas rachaduras, porque ela está abalada.

Ти змусив землю тремтіти, вкрив її тріщинами; зціли її розломи, бо вона здригається.

3 Mostraste ao teu povo coisas duras; nos fizeste beber vinho perturbador.

Ти дав народові Своєму зазнати важких [часів]. Ти напоїв нас вином, від якого нас хитає.

4 Deste uma bandeira aos que te temem, para se refugiarem dos tiros de arco. (Selá)

Ти дав знамено тим, хто боїться Тебе, щоб вони, згуртувавшись навколо нього, стали недосяжними для [ворожого] лука. (Села)

5 Para que os teus amados sejam livrados; salva-nos com tua mão direita, e responde-nos.

Щоб улюблені Твої були визволені, врятуй нас правицею Своєю і дай нам відповідь.

6 Deus falou em seu santuário: Eu me alegrarei; repartirei a Siquém e medirei o vale de Sucote.

Бог промовив у Своєму святилищі: «Урочисто святкуватиму перемогу, Я розділю Сихем і розміряю долину Суккот.

7 Meu [é] Gileade, e meu [é] Manassés; e Efraim [é] a força de minha cabeça; Judá [é] meu legislador.

Мені належить Ґілеад, і Манассія – Мій, Єфрем – міць Моєї голови, Юда – Мій законодавець.

8 Moabe [é] minha bacia de lavar; sobre Edom lançarei minha sandália; gritarei de alegria sobre a Filístia.

Моав – Моя чаша для омовіння, на Едом Я кину Свою сандалію, гукай радісно до Мене, о земле филистимлян!»

9 Quem me levará a uma cidade fortificada? Quem me guiará até Edom?

Хто введе мене в місто укріплене? Хто доведе мене до Едома?

10 Não serás tu, ó Deus, que tinha nos rejeitado? Não saías tu, ó Deus, com nossos exércitos?

Хіба не Ти, Боже, Котрий відкинув нас і не виходиш, Боже, з воїнствами нашими?

11 Dá-nos socorro para a angústia; porque a salvação de [origem] humana é inútil.

Подай нам допомогу [в боротьбі] з ворогом, адже марний порятунок людський.

12 Com Deus faremos coisas grandiosas; e ele atropelará nossos adversários.

У Бозі ми виявимо силу, і Він розтопче наших ворогів.