Salmos 49
1 Salmo para o regente, dos filhos de Coré: Ouvi isto, vós todos os povos; dai ouvidos, todos os moradores do mundo;
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
2 vós, povo, filhos dos homens, tanto os ricos como os pobres.
і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
3 Minha boca falará da sabedoria; e o pensamento do meu coração [estará cheio de] entendimento.
— мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
4 Inclinarei meus ouvidos a uma parábola; ao [som] da harpa declararei o meu enigma.
нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
5 Por que temeria eu nos dias do mal, [quando] a maldade dos meus adversários me cercar?
Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
6 Eles confiam em seus bens, e se orgulham da abundância de suas riquezas.
які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
7 Mas ninguém pode livrar o seu irmão, nem pagar a Deus o seu resgate,
Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
8 porque a redenção da sua alma é caríssima, e sempre será insuficiente
бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
9 para viver eternamente, e jamais ver a cova.
щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
10 Pois se vê que os sábios morrem, que o tolo e o bruto igualmente perecem; e deixam suas riquezas a outros.
Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
11 Seu pensamento interior é que suas casas serão perpétuas, que suas moradas durarão de geração em geração; dão às terras os seus próprios nomes.
Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
12 Mas o ser humano, ainda que em honra, não dura para sempre; semelhante é aos animais, que perecem.
та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
13 Este é o caminho dos tolos e dos seus seguidores, que se agradam de suas palavras. (Selá)
Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
14 São como ovelhas levados ao Xeol; a morte se alimentará deles. Os corretos os dominarão pela manhã, e sua beleza será consumida no Xeol, longe de sua morada. (Sheol h7585)
Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
15 Mas Deus resgatará a minha alma da violência do mundo dos mortos, pois ele me tomará [consigo]. (Selá) (Sheol h7585)
Та визволить Бог мою душу із влади шео́лу, бо Він мене ві́зьме! (Се́ла) (Sheol h7585)
16 Não temas quando um homem enriquece, quando a glória de sua casa se engrandece.
Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
17 Pois ele, quando morrer, nada levará; nem sua glória o seguirá abaixo.
бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
18 Ainda que, em vida, tenha pronunciado a si mesmo a bênção “Louvam-te ao fazeres o bem a ti”,
Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
19 ele, porém, se juntará à geração de seus pais; nunca mais verão a luz.
вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
20 O homem em posição de honra que não tem entendimento é semelhante aos animais, que perecem.
Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
