Salmos 38
1 Salmo de Davi, para lembrança: SENHOR, não me repreendas em tua ira, e não me castigues em teu furor.
Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
2 Porque tuas flechas me atingiram, e tua mão pesou sobre mim.
бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
3 Na minha carne nada [há que esteja] saudável, por causa de tua ira; não há paz em meus ossos por causa do meu pecado.
Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
4 Porque minhas maldades ultrapassam minha cabeça; elas [são] como carga pesada demais para mim.
бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
5 Minhas feridas fedem, e estão apodrecidas, por eu ter sido tão tolo.
смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
6 Eu estou perturbado e abatido; ando o dia todo em sofrimento.
Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
7 Porque meus lombos ardem muito, e nada há que esteja saudável em minha carne.
бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
8 Estou enfraquecido e despedaçado; eu gemo pelo sofrimento do meu coração.
Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
9 SENHOR, todo o meu sofrimento está diante de ti, e meu gemido não te é oculto.
Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
10 Meu coração dá palpitações, e minha força me deixou; e a luz dos meus olhos já não [está] comigo.
Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
11 Meus amigos e companheiros observam de longe minha calamidade; e os meus vizinhos ficam afastados.
Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
12 Os que procuram [matar] a minha alma [me] armam laços; e os que procuram o meu mal falam insultos e todo o dia planejam maldades.
Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
13 Mas eu [estou] como o surdo, não ouço; e como o mudo, [que] não abre sua boca.
А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
14 E eu estou como um homem que não ouve, e cuja boca não [pode responder] com repreensões.
I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
15 Por isso, SENHOR, eu espero em ti; Senhor, meu Deus, tu me ouvirás.
бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
16 Porque eu dizia: Não se alegrem de mim! Quando meu pé vacilou, eles se engrandeceram contra mim.
Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
17 Porque eu estou prestes a ficar como manco, e minha dor está continuamente perante mim.
Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18 Por isso eu [te] conto minha maldade; estou aflito por causa do meu pecado.
бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
19 Porém meus inimigos [estão] vivos, [e] se fortalecem; e os que me odeiam por maldade se multiplicam;
А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
20 Assim como os que retribuem o bem com o mal, eles se opõem a mim, porque eu sigo o bem.
Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
21 Não me desampares, SENHOR, meu Deus, não fiques longe de mim.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22 Apressa-te ao meu socorro, SENHOR, salvação minha.
поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
