Salmos 18
1 Para o regente. Do servo do SENHOR, chamado Davi, o qual falou as palavras deste cântico ao SENHOR, no dia em que o SENHOR o livrou das mãos de todos os seus inimigos, e das mãos de Saul. Ele disse: Eu te amarei, SENHOR, [tu és] minha força.
Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
2 O SENHOR é minha rocha, e minha fortaleza, e meu libertador, meu Deus, meu rochedo, em quem confio; [é] meu escudo, e a força da minha salvação, meu alto refúgio.
Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
3 Eu clamei ao SENHOR digno de louvor; e fiquei livre de meus inimigos.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
4 Cordas de morte me cercaram; e riachos de maldade me encheram de medo.
Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили. (Sheol h7585)
6 Em minha angústia, clamei ao SENHOR, e roguei a meu Deus; desde o seu Templo ele ouviu a minha voz; e o meu clamor diante de seu rosto chegou aos ouvidos dele.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
7 Então a terra de abalou e tremeu; e os fundamentos dos montes de moveram e foram abalados, porque ele se irritou.
Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
8 Fumaça subiu de seu nariz, e fogo consumidor saiu de sua boca; carvões foram acesos por ele.
із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
9 Ele moveu os céus, e desceu; e as trevas [estavam] debaixo de seus pés.
Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
10 Ele montou sobre um querubim, e fez seu voo; e voou veloz sobre as assas do vento.
Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
11 Ele pôs as trevas como seu esconderijo; pôs a sua tenda ao redor dele; trevas das águas, nuvens dos céus.
Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
12 Do brilho de sua presença suas nuvens se espalharam, [e também] a saraiva, e as brasas de fogo.
Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
13 E o SENHOR trovejou nos céus; e o Altíssimo soltou sua voz; saraiva e brasas de fogo [caíram].
І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
14 Ele mandou suas flechas, e os dispersou; e [lançou] muitos raios, e os perturbou.
Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
15 E as profundezas das águas foram vistas, e os fundamentos do mundo foram descobertos por tua repreensão, SENHOR, pelo sopro do vento do teu nariz.
Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
16 Desde o alto ele enviou, [e] me tomou; tirou-me de muitas águas.
Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
17 Ele me livrou do meu forte inimigo, e daqueles que me odeiam; porque eles eram mais poderosos do que eu.
він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
18 Eles me confrontaram no dia de minha calamidade; mas o SENHOR ficou junto de mim.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
19 Ele me tirou para um lugar amplo; ele me libertou, porque se agradou de mim.
і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
20 O SENHOR me recompensou conforme a minha justiça; conforme a pureza das minhas mãos ele me retribuiu.
Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
21 Porque eu guardei os caminhos do SENHOR; nem me [afastei] do meu Deus praticando o mal.
бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
22 Porque todos os juízos dele estavam diante de mim; e não rejeitei seus estatutos para mim.
бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
23 Mas eu fui fiel com ele; e tomei cuidado contra minha maldade.
І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
24 Assim o SENHOR me recompensou conforme a minha justiça; conforme a pureza de minhas mãos perante seus olhos.
і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
25 Com o bondoso tu te mostras bondoso; [e] com o homem fiel tu te mostras fiel.
Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
26 Com o puro tu te mostras puro; mas com o perverso tu te mostras agressivo.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
27 Porque tu livras ao povo aflito, e humilhas aos olhos que se exaltam.
бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
28 Porque tu acendes minha lâmpada; o SENHOR meu Deus ilumina as minhas trevas.
бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
29 Porque contigo eu marcho [contra] um exército; e com meu Deus eu salto um muro.
Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
30 O caminho de Deus é perfeito; a palavra do SENHOR é refinada; ele [é] escudo para todos os que nele confiam.
Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
31 Porque quem é Deus, a não ser o SENHOR? E quem é rocha, a não ser o nosso Deus?
Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
32 Deus [é] o que me veste de força; e o que dá perfeição ao meu caminho.
Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
33 Ele faz meus pés como o das cervas; e me põe em meus lugares altos.
Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
34 Ele ensina minhas mãos para a guerra, [de modo que] um arco de bronze se quebra em meus braços.
мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
35 Também tu me deste o escudo de tua salvação, e tua mão direita me sustentou; e tua mansidão me engrandeceu.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
36 Tu alargaste os meus passos abaixo de mim; e meus pés não vacilaram.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
37 Persegui a meus inimigos, e eu os alcancei; e não voltei até os exterminá-los.
Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
38 Eu os perfurei, que não puderam mais se levantar; caíram debaixo dos meus pés.
я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
39 Porque tu me preparaste com força para a batalha; fizeste se curvarem abaixo de mim aqueles que contra mim tinham se levantado.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
40 E tu me deste a nuca de meus inimigos; destruí aos que me odiavam.
Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
41 Eles clamaram, mas não havia quem os livrasse; [clamaram até] ao SENHOR, mas ele não lhes respondeu.
Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
42 Então eu os reduzi a pó, como a poeira ao vento; eu os joguei fora como a lama das ruas.
І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
43 Tu me livraste das brigas do povo; tu me puseste como cabeça das nações; o povo que eu não conhecia me serviu.
Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
44 Ao [me] ouvirem, [logo] me obedeceram; estrangeiros se sujeitaram a mim.
На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
45 Estrangeiros se enfraqueceram; e tremeram de medo desde suas extremidades.
в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
46 O SENHOR vive, e bendito [seja] minha rocha; e exaltado [seja] o Deus de minha salvação;
Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
47 O Deus que dá minha vingança, e sujeita aos povos debaixo de mim;
Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
48 Aquele que me livra dos meus inimigos; tu também me exaltas sobre aqueles que se levantam contra mim; tu me livras do homem violento.
що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
49 Por isso, SENHOR, eu te louvarei entre as nações, e cantarei ao teu Nome;
Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
50 Que faz grandes as salvações de seu Rei, e pratica a bondade para com o seu ungido, com Davi, e sua semente, para sempre.
Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
