Salmos 102
1 Oração do aflito, quando ele se viu desfalecido, e derramou sua súplica diante do SENHOR: Ó SENHOR, ouve minha oração; e que meu clamor chegue a ti.
Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. Господи, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.
2 Não escondas de mim o teu rosto no dia da minha angústia; inclina a mim teu ouvidos; no dia em que eu clamar, apressa-te para me responder.
Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.
3 Porque os meus dias têm se desfeito como fumaça; e meus ossos se têm se queimado como [n] um forno.
Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.
4 Meu coração, tal como a erva, está tão ferido e seco, que me esqueci de comer meu pão.
Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.
5 Por causa da voz do meu gemido, meus ossos têm se grudado à minha carne.
Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.
6 Estou semelhante a uma ave no deserto, estou como uma coruja num lugar desabitado.
Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.
7 Fico alerta e estou como um pardal solitário sobre o telhado.
Не сплю, став наче птах, що самотньо [сидить] на даху.
8 Os meus inimigos me insultam o dia todo; os que me odeiam juram [maldições] contra mim.
Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.
9 Porque estou comendo cinza como [se fosse] pão, e misturo minha bebida com lágrimas,
Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую
10 Por causa de tua irritação e tua ira; porque tu me levantaste e me derrubaste.
через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.
11 Meus dias [têm sido] como a sombra, que declina; e eu estou secando como a erva.
Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.
12 Porém tu, SENHOR, permaneces para sempre; e tua lembrança [continua] geração após geração.
А Ти, Господи, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.
13 Tu te levantarás, e terás piedade de Sião; porque chegou o tempo determinado para se apiedar dela.
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.
14 Pois os teus servos se agradam de suas pedras, e sentem compaixão do pó de suas [ruínas].
Адже слуги Твої уподобали [навіть] каміння його, і милим став для них його пил.
15 Então as nações temerão o nome do SENHOR; e todos os reis da terra [temerão] a tua glória;
Тоді будуть боятися народи імені Господа, і всі царі землі – слави Твоєї.
16 Quando o SENHOR edificar a Sião, [e] aparecer em sua glória;
Бо відбудує Господь Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.
17 E der atenção à oração do desamparado, e não desprezar sua oração.
Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.
18 Isto será escrito para a geração futura; e o povo que for criado louvará ao SENHOR;
Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього прославлятиме Господа.
19 Porque ele olhará desde o alto de seu santuário; o SENHOR olhará desde os céus para a terra,
Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю,
20 Para ouvir o gemido dos prisioneiros; para soltar aos sentenciados à morte.
щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,
21 Para eles anunciarem o nome do SENHOR em Sião, e seu louvor em Jerusalém.
щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа й хвалу Його – в Єрусалимі,
22 Quando os povos se reunirem, e os reinos, para servirem ao SENHOR.
коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві.
23 Ele abateu minha força no caminho; abreviou os meus dias.
Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.
24 Eu dizia: Meu Deus, não me leves no meio dos meus dias; teus anos são [eternos], geração após geração.
Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.
25 Desde muito antes fundaste a terra; e os céus são obra de tuas mãos.
На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
26 Eles se destruirão, porém tu permanecerás; e todos eles como vestimentas se envelhecerão; como roupas tu os mudarás, e serão mudados.
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов [старі] шати, і вони зміняться.
27 Porém tu és o mesmo; e teus anos nunca se acabarão.
Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.
28 Os filhos de teus servos habitarão [seguros], e a semente deles será firmada perante ti.
Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».
