Provérbios 1
1 Provérbios de Salomão, filho de Davi, rei de Israel.
При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
2 Para conhecer a sabedoria e a instrução; para entender as palavras da prudência;
щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
3 Para obter a instrução do entendimento; justiça, juízo e equidades;
щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
4 Para dar inteligência aos simples, conhecimento e bom senso aos jovens.
щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
5 O sábio ouvirá, e crescerá em conhecimento; o bom entendedor obterá sábios conselhos.
Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
6 Para entender provérbios e [sua] interpretação; as palavras dos sábios, e seus enigmas.
щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
7 O temor ao SENHOR [é] o principio do conhecimento; os tolos desprezam a sabedoria e a instrução.
Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
8 Filho meu, ouve a instrução de teu pai; e não abandones a doutrina de tua mãe.
Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
9 Porque [serão] um ornamento gracioso para tua cabeça; e colares para teu pescoço.
вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
10 Filho meu, se os pecadores tentarem te convencer, não te deixes influenciar.
Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
11 Se disserem: Vem conosco, vamos espiar [derramamento] de sangue; preparemos uma emboscada ao inocente sem razão.
Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! (Sheol h7585)
13 Acharemos toda espécie de coisas valiosas, encheremos nossas casas de despojos.
Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
14 Lança tua sorte entre nós, compartilharemos todos de uma [só] bolsa.
Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
15 Filho meu, não sigas teu caminho com eles; desvia teu pé [para longe] de onde eles passarem;
сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
16 Porque os pés deles correm para o mal, e se apressam para derramar sangue.
бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
17 Certamente [é] inútil se estender a rede diante da vista de todas as aves;
Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
18 Porém estes estão esperando [o derramamento] de seu [próprio] sangue; e preparam emboscada para suas [próprias] almas.
то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
19 Assim [são] os caminhos de todo aquele que tem ganância pelo lucro desonesto; ela tomará a alma daqueles que a tem.
Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
20 A sabedoria grita pelas ruas; nas praças ela levanta sua voz.
Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
21 Ela clama nas encruzilhadas, onde [passam] muita gente; às entradas das portas, nas cidades ela diz suas mensagens:
на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
22 Até quando, ó tolos, amareis a tolice? E vós zombadores, desejareis a zombaria? E [vós] loucos, odiareis o conhecimento?
„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
23 Convertei-vos à minha repreensão; eis que vos derramarei meu espírito, [e] vos farei saber minhas palavras.
Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
24 [Mas] porque eu clamei, e recusastes; estendi minha mão, e não houve quem desse atenção,
Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
25 E rejeitastes todo o meu conselho, e não quisestes minha repreensão,
І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
26 Também eu rirei em vosso sofrimento, [e] zombarei, quando vier vosso medo.
Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
27 Quando vier vosso temor como tempestade, e a causa de vosso sofrimento como ventania, quando vier sobre vós a opressão e a angústia,
Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
28 Então clamarão a mim; porém eu não responderei; de madrugada me buscarão, porém não me acharão.
тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
29 Porque odiaram o conhecimento; e escolheram não temer ao SENHOR.
за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
30 Não concordaram com meu conselho, [e] desprezaram toda a minha repreensão.
не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
31 Por isso comerão do fruto do seu [próprio] caminho, e se fartarão de seus [próprios] conselhos.
І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
32 Pois o desvio dos tolos os matará, e a confiança dos loucos os destruirá.
бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
33 Porém aquele que me ouvir habitará em segurança, e estará tranquilo do temor do mal.
А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
