Provérbios 19
1 Melhor é o pobre que anda em sua honestidade do que o perverso de lábios e tolo.
Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
2 E não é bom a alma sem conhecimento; e quem tem pés apressados comete erros.
Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
3 A loucura do homem perverte seu caminho; e seu coração se ira contra o SENHOR.
Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
4 A riqueza faz ganhar muitos amigos; mas ao pobre, até seu amigo o abandona.
Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
5 A falsa testemunha não ficará impune; e quem fala mentiras não escapará.
Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
6 Muitos suplicam perante o príncipe; e todos querem ser amigos daquele que dá presentes.
Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
7 Todos os irmãos do pobre o odeiam; ainda mais seus amigos se afastam dele; ele corre atrás deles com palavras, mas eles nada lhe [respondem].
Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
8 Quem adquire entendimento ama sua alma; quem guarda a prudência encontrará o bem.
Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
9 A falsa testemunha não ficará impune; e quem fala mentiras perecerá.
Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10 O luxo não é adequado ao tolo; muito menos ao servo dominar sobre príncipes.
Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
11 A prudência do homem retém sua ira; e sua glória é ignorar a ofensa.
Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
12 A fúria do rei é como o rugido de um leão; mas seu favor é como orvalho sobre a erva.
Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
13 O filho tolo é uma desgraça ao seu pai; e brigas da esposa são [como] uma goteira duradoura.
Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
14 A casa e as riquezas são a herança dos pais; porém a mulher prudente [vem] do SENHOR.
Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
15 A preguiça faz cair num sono profundo; e a alma desocupada passará fome.
Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
16 Quem guarda o mandamento cuida de sua alma; e quem despreza seus caminhos morrerá.
Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
17 Quem faz misericórdia ao pobre empresta ao SENHOR; e ele lhe pagará sua recompensa.
Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
18 Castiga a teu filho enquanto há esperança; mas não levantes tua alma para o matar.
Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
19 Aquele que tem grande irá será punido; porque se tu [o] livrares, terás de fazer o mesmo de novo.
Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
20 Ouve o conselho, e recebe a disciplina; para que sejas sábio nos teus últimos [dias].
Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
21 Há muitos pensamentos no coração do homem; porém o conselho do SENHOR prevalecerá.
У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
22 O que se deseja do homem [é] sua bondade; porém o pobre é melhor do que o homem mentiroso.
Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
23 O temor ao SENHOR [encaminha] para a vida; aquele que [o tem] habitará satisfeito, nem mal algum o visitará.
Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
24 O preguiçoso põe sua mão no prato, e nem sequer a leva de volta à boca.
У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
25 Fere ao zombador, e o ingênuo será precavido; e repreende ao prudente, e ele aprenderá conhecimento.
Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
26 Aquele que prejudica ao pai [ou] afugenta a mãe é filho causador de vergonha e de desgraça.
Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
27 Filho meu, deixa de ouvir a instrução, [então] te desviarás das palavras de conhecimento.
перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
28 A má testemunha escarnece do juízo; e a boca dos perversos engole injustiça.
Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
29 Julgamentos estão preparados para zombadores, e açoites para as costas dos tolos.
На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
