Provérbios 17
1 Melhor é um pedaço seco de comida com tranquilidade, do que uma casa cheia de carne com briga.
Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
2 O servo prudente dominará o filho causador de vergonha, e receberá parte da herança entre os irmãos.
Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
3 O crisol é para a prata, e o forno para o ouro; mas o SENHOR prova os corações.
Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
4 O malfeitor presta atenção ao lábio injusto; o mentiroso inclina os ouvidos à língua maligna.
Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
5 Quem ridiculariza o pobre insulta o seu Criador; aquele que se alegra da calamidade não ficará impune.
Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
6 A coroa dos idosos [são] os filhos de seus filhos; e a glória dos filhos são seus pais.
Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
7 Não é adequado ao tolo falar com elegância; muito menos para o príncipe falar mentiras.
Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
8 O presente é [como] uma pedra preciosa aos olhos de seus donos; para onde quer que se voltar, [tentará] ter algum proveito.
Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
9 Quem perdoa a transgressão busca a amizade; mas quem repete o assunto afasta amigos íntimos.
Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
10 A repreensão entra mais profundamente no prudente do que cem açoites no tolo.
На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
11 Na verdade quem é mal busca somente a rebeldia; mas o mensageiro cruel será enviado contra ele.
Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
12 [É melhor] ao homem encontrar uma ursa roubada [de seus filhotes], do que um tolo em sua loucura.
Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
13 Quanto ao que devolve o mal no lugar do bem, o mal nunca se afastará de sua casa.
Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
14 Começar uma briga é [como] deixar águas rolarem; por isso, abandona a discussão antes que haja irritação.
Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
15 Quem absolve ao perverso e quem condena ao justo, ambos são abomináveis ao SENHOR.
Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
16 Para que serve o dinheiro na mão do tolo, já que ele não tem interesse em obter sabedoria?
На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
17 O amigo ama em todo tempo, e o irmão nasce para [ajudar] na angústia.
Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
18 O homem imprudente assume compromisso, ficando como fiador de seu próximo.
Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
19 Quem ama a briga, ama a transgressão; quem constrói alta sua porta busca ruína.
Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
20 O perverso de coração nunca encontrará o bem; e quem distorce [as palavras de] sua língua cairá no mal.
Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
21 Quem gera o louco [cria] sua própria tristeza; e o pai do imprudente não se alegrará.
Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
22 O coração alegre é um bom remédio, mas o espírito abatido faz os ossos se secarem.
Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
23 O perverso toma o presente do seio, para perverter os caminhos da justiça.
Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
24 A sabedoria está diante do rosto do prudente; porém os olhos do tolo [estão voltados] para os confins da terra.
З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
25 O filho tolo é tristeza para seu pai, e amargura para aquela que o gerou.
Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
26 Também não é bom punir ao justo, nem bater nos príncipes por causa da justiça.
Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
27 Quem entende o conhecimento guarda suas palavras; [e] o homem de bom entendimento [é] de espírito calmo.
Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
28 Até o tolo, quando está calado, é considerado como sábio; [e] quem fecha seus lábios, como de bom senso.
І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
